Постанова № 31650937, 17.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 р. Справа №805/2433/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С. при секретарі судового засідання Швидунової Х.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 1850,23 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача Кримчак М.А. за дов. № б/н від 06.11.2013 р.

від відповідача Шпиньова Н.В. за дов. № 23/261 від 10.04.2013 р.

від відповідача Чернявська О.Д. за дов. № 23/464 від 01.08.2013 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 1850,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажної митної декларації № 700140000/2013/000844 від 22.01.2013 р., в якій позивачем було застосовано 1 метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), у зв'язку з чим безпідставно надано картку відмови в прийнятті митної декларації від 23.01.2013 р. № 700000002/2013/00013, а також протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2013 р. № 700000002/2013/000008/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2 ґ (резервний).

Представник позивача зазначив, що позивачем до митного органу були надані всі, передбаченні чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, а тому відповідач дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправне рішення про визначення митної вартості товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2 ґ (резервний), проте як застосуванню підлягав перший метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту, тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Представник митного органу проти позову заперечила, подала письмові заперечення на позовну заяву та в судовому засіданні просила суд у позові відмовити повністю, зазначивши про правомірність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2013 р. № 700000002/2013/000008/1 та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації від 23.01.2013 р. № 700000002/2013/00013, зважаючи на виявлення розбіжностей в поданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості товарів. Крім того, декларант в письмовій формі відмовився від проведення процедури консультації щодо обрання методу визначення митної вартості. В свою чергу у митного органу була відсутня інформація про вартість ідентичних товарів, подібних (аналогічних) товарів - другорядні методи 2а та 2б згідно ст. ст. 59, 60, 61 Митного кодексу України, відсутня інформація необхідна для застосування другорядного методу 2в - на основі віднімання вартості згідно зі ст. 62 Митного кодексу України, відсутня інформація необхідна для застосування другорядного методу 2г згідно зі ст. 63 Митного кодексу України, відтак було обрано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ (резервний) згідно вимог ст. 64 Митного кодексу України. Джерело інформації, яким скористався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості - митна декларація № 700140000/2012/021283 від 08.10.2012 року, за якою позивачем здійснювалося митне оформлення аналогічного товару раніше. Рівень митної вартості товару складає 2,39 дол. США/кг.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.

Між тим, 26.03.2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надішли заперечення, в яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та розглядати справу без участі їх представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача та відповідача в судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» зареєстроване 09 серпня 1997 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради за № 21981901, місцезнаходження юридичної особи: 83005, Донецька область, м. Донецьк, вул. Пухова, б. 2 «В», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А01 № 433709. Товариство є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100246906 від 03.10.2009.

31 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Полімерних Плівок» (Постачальник), Росія, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» (Покупець), Україна, був укладений зовнішньоекономічний договір поставки (контракт) № 60/09, згідно із розділом 1 пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця вироблену ним біаксіальнооріентовану поліетилентерефталантну плівку, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього.

Згідно із п. 1.2 та 1.3 р. 1 цього Договору товар постачається окремими партіями протягом строку дії цього Договору; кількість, асортимент і технічні параметри товару узгоджуються сторонами окремо по кожній партії і визначаються в прийнятих Постачальником заявках Покупця на поставку товару.

Відповідно до розділу 2 пункту 2.1 Договору вартість товару визначається у відповідності із вартісними пропозиціями (які мають певний строк дії), що надаються Постачальником Покупцю і фіксуються у доларах США у відповідних додатках до даного Договору.

Згідно із розділом 2 пункту 2.2 Договору загальна вартість даного Договору поставки складає 100 000 (сто тисяч) доларів США.

Пунктом 2.3 розділу 2 Договору визначено, що Покупець здійснює передплату в доларах США окремо по кожній партії товару не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дня готовності товару до відвантаження, якщо інше не узгоджене сторонами.

Так, згідно із Додатком 1.11 від 11 січня 2013 року до цього Договору сторони домовились про поставку плівки згідно із замовленнями від 05.12.2012 (вага - 521,4 кг). від 18.12.2012 (вага - 3035,0 кг), від 05.12.12 (вага - 1023,9 кг), від 05.12.2012 (вага - 2442.8 кг), від 05.12.2012 (вага - 1448,5 кг); вартість 1 кг плівки без НДС за вказаними замовленнями становить 2,15 дол. США, загальна вартість - 18213,95 дол. США; умови поставки - РСА - Росія, Калужська область, м. Жуков, вул. Соснова, б. 3; умови оплати - 100 % оплата протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня експортного митного оформлення відповідної партії товару на території Російської Федерації, згідно із датою штампу «выпуск разрешен» на експортній митній декларації на товари.

З метою здійснення митного оформлення товару за зазначеним Договором 22 січня 2013 року декларантом ТОВ «Сервисдон» в інтересах одержувача (Покупця) Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» була подана вантажна митна декларація № 700140000/2013/000844 для митного оформлення товару - плівки з поліетилентерефталату, код товару 3920621910.

На підтвердження митної вартості товару декларантом разом із ВМД № 700140000/2013/000844 22.01.2013 року були подані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 700/2012/0001168 від 30.11.2012;

- міжнародна автомобільна накладна (СМИ.) № 001100 від 15.01.2013;

- Довідка про транспортні витрати № 116/13 від 15.01.2013;

- прас лист № б/н від 18.12.2012;

- розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 11.01.2013;

- комерційна пропозиція (документ, який підтверджує заявлену митну вартість) № б/н від 19.12.2012;

- рахунок-фактура (інвойс) № 011/6009 від 11,01.2013;

- пакувальний лист № 011/6009 від 11.01.2013;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту (дод. 1.11) від 11.01.2013;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту (додаткова угода) від 14.08.2012,

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 60/09 від 31.03.2009;

- договір (контракт) про перевезення Б1/057 від 30.11.2007;

- договір (контракт) про перевезення АТП-15/13-01 від 15.01.2012;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 15.01.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару 2730 від 15.01.2013;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 15.01.2013;

- сертифікат про проходження товару від 14.01.2013;

- інші не класифіковані документи - паспорти якості: № 12/361/01 від 26.12.2012, № 12/259/02 від 15.09.2012, № 12/361/02 від 26.12.2012, № 13/003/16 від 03.01.2013, № 13/003/17 від 03.01.2013, № 13/004/01 від 04.01.2013, № 13/004/02 від 04.01.2013, № 13/004/06 від 04.01.2013, № 13/004/07 від 04.01.2013, № 13/004/09 від 04.01.2013, № 13/005/07 від 05.01.2013. № 13/006/05 від 06.01.2013, № 13/006/06 від 06.01.2013, № 13/006/07 від 06.01.2013, № 13/007/01 від 07.01.2013, № 13/008/01 від 08.01.2013, № 13/008/02 від 08.01.2013;

- копія митної декларації країни відправлення 10106010/160113/0000283 від 16.01.2013.

23.01.2013 року Східною митницею Державної митної служби України було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 700000002/2013/000008/1.

Як зазначено у рішенні, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також наявні невідповідності.

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з тим, що подані декларантом відомості не підтверджені документально у повному обсязі та виявлені розбіжності.

Джерело інформації, яким скористувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: митна декларація № 700140000/2012/021283 від 08.10.2012. Рівень митної вартості товару складає 2,39 дол. США/кг.

На виконання вимог ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України декларантом надано додаткові документи:

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Після опрацювання додатково наданих декларантом документів митним органом виявлено невідповідності, за якими заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Декларант в письмовій формі відмовився від проведення процедури консультації щодо обрання методу визначення митної вартості.

У митного органу була відсутня інформація про вартість ідентичних товарів, подібних (аналогічних) товарів - другорядні методи 2а та 2б згідно ст. ст. 59, 60, 61 Митного кодексу України, відсутня інформація необхідна для застосування другорядного методу 2в - на основі віднімання вартості згідно зі ст. 62 Митного кодексу України, відсутня інформація необхідна для застосування другорядного методу 2г згідно зі ст. 63 Митного кодексу України.

Обраний другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ (резервний) згідно вимог ст. 64 Митного кодексу України. Згідно з джерелом інформації рівень митної вартості становить 2,39 дол. США/кг. Розрахунок: 8471,600 кг. (вага нетто) х 2,39 дол. США/кг = 20247,12 дол. США.

23 січня 2013 року декларанту було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ма 700000002/2013/00013.

Як вбачається із зазначеної картки, підставою для відмови у митному оформлені (випуску) товарів є п. 2 ст. 58 МК України, а саме: неможливість визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту), у зв'язку з тим, що подані декларантом відомості не підтверджені документально у повному обсязі, а також у поданих документах наявні певні невідповідності.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації і кодування товарів, єдиної форми декларування імпорту та експорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Згідно статті 17 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (п. 1 ст. 52 МК України).

Пунктом 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Так, пунктом 2 (а) статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 р. визначено, що оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі з умовах вільної конкуренції.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначенню товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до них, а також обсягу митного контролю (ч. 2 ст. 361 МК України).

Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 882/21194).

З метою практичної реалізації вищевказаних повноважень наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 1 розділу 2 цих Методичних рекомендацій передбачено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, шляхом:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, У тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митні оформлення яких вже здійснено;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

- перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що і оцінювані товари.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.

У відповідності з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості:

- здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначені у ч. 2 ст. 53 МК України.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у ч. 3 цієї статті наведено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, здійснюючи в рамках митного контролю порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці було встановлено, що митна вартість товару складає 2,25 дол. США/кг, що нижче рівня митної вартості аналогічних товарів, митні оформлення яких здійснені підприємством TOB «Друкарня Новий Світ» раніше (МД від 27.07.2012 № 700140000/2012/015377, від 07.09.2012 № 700140000/2012/018667 та від 08.10.2012 № 700140000/2012/021283) за цим же контрактом за рівнем митної вартості 2,39 дол. США/кг.

При цьому, слід зауважити, що за МД від 27.07.2012 № 700140000/2012/015377 митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору, а за двома іншими МД митна вартість самостійно (добровільно) скоригована декларантом до рівня попереднього митного оформлення підприємства TOB «Друкарня Новий Світ», тобто до 2,39 дол. США/кг.

Також, як було зазначено представником митного органу за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що підписи Покупця, а саме, Генерального директора TOB «Друкарня Новий Світ» Устименко Г.Н., на контракті, додатковій угоді та додатку візуально різняться; підписи Заступника Генерального директора TOB «Мануфактура полимерных пленок» Затуловської І.Ю. на додатку до контракту, інвойсі та прайс - листі візуально різняться.

Таким чином, під час контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом було встановлено, що подані до оформлення документи містять розбіжності, не підтверджують заниження рівня вартості у порівнянні з аналогічними поставками за тим самим контрактом та відповідно вимагають з боку декларанта обґрунтування.

Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів посадовою особою митного органу декларанту, відповідно до вимог п. 3 ст. 53 МК України, було запропоновано протягом 10 календарних днів додатково надати наступні документи: висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Про необхідність надання додаткових документів митницею було направлено електронне повідомлення декларанту TOB «Сервисдон».

Декларантом 23.01.2013 митниці направлено наступні електронні копії додаткових документів:

- біржова інформація на поліетилентерефталат за період від 24.12.2012 до 10.01.2013;

- висновок № 373-8 від 22.01.2013 незалежної ринкової оцінки вартості товару.

Судом не беруться до уваги твердження представника позивача про порушення митним органом п. 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012, яким передбачені вимоги щодо оформлення та надсилання декларанту засвідченого електронним цифровим підписом електронного повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, оскільки недотримання форми електронного повідомлення не змінює правову природу спірних правовідносин, крім того, декларантом запитувані митницею додаткові документи були направлені митниці, відтак твердження представника відповідача щодо неотримання декларантом електронного повідомлення з вимогою про надання додаткових документів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

При опрацюванні додатково наданих документів митним органом встановлено наступне:

1. Згідно біржової інформації рівень цін на поліетилентерефталат, тобто сировину, з якої виготовлено спірний товар, коливається з 1,8 дол. США/кг та вище. Проте, в калькуляції, наданої до митного оформлення, ціна на поліетилентерефталат зазначена на рівні 1,62 дол. США/кг. Таким чином, вартість складової товару не відповідає рівню цін на світовому ринку. Відповідно надана декларантом калькуляція на сировину не підтверджує заявлену митну вартість товару.

2. При проведені оцінки товару оцінювачем було використано концепцію визначення ринкової вартості товарів, засновану на використанні наступних методологічних підходів: затратного та порівняльного.

При цьому, митним органом зауважено, що згідно п. 40 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 № 1440, яким керувався оцінювач під час проведення оцінки, затратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворений або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення), а основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення.

Між тим, згідно п. 3 Національного стандарту № 1:

1) вартість заміщення - це визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною;

2) вартість відтворення - це визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичний об'єкту оцінки.

Проте, при використанні затратного методу визначення ринкової вартості товару експертом було взято безпосередньо додаток до контракту, в якому наведені якісні та вартісні характеристики спірного товару.

Таким чином, експертом не використовувалась цінова інформація, яка містить відомості про вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного чи ідентичного спірному товару.

Натомість, відповідно до п. 48 Національного стандарту № 1, для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям:

1) умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

2) продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати;

3) умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

В даному випадку для порівняльного підходу в якості об'єкту порівняння обрано не російського виробника, а китайського. Тобто, інформація щодо вартості товару, наведена в неприйнятною для митниці, оскільки не містить товару, виготовленого в тій самій країни, що і спірний.

Крім того, при офіційній пропозиції ціни на сайті цього виробника Китаю 2,800 - 3,800 дол. США/кг., експертом для розрахунку обрано вартість 2,12 дол. США/кг, отриману в ході листування з невизначеним представником компанії.

Таким чином, під час реалізації митницею положень статей 52, 53, 54, 58, 335 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, мають місце певні невідповідності та не обґрунтовано заниження рівня митної вартості товару у порівнянні з аналогічними митними оформленнями, що мали місце часом раніше.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), якщо подані декларантом відомості не підтверджені документально.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант ТОВ «Сервисдон» Кілаберія Н.Ш. в письмовій (електронній) формі, під час надання додаткових документів відмовилась від проведення процедури консультації щодо обрання методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що у митниці була наявна інформація щодо митних оформлень позивача подібного товару за тим же самим контрактом, але за ціною 2,39 дол. США/кг, а декларантом позивача не підтверджено документально заявлену митну вартість на рівні 2,25 дол. США/кг, декларація № 700140000/2012/021283 від 08.10.2012 була взята за основу коригування в якості джерела інформації.

На підставі викладеного, посадовою особою митниці 23.01.2013 року видано Рішення про коригування заявленої митної вартості товару за № 700000002/2013/000008/1, яким визначено митну вартість з урахуванням наявної у митного органу інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено за наступним розрахунком: 8471,600 кг(вага нетто) * 2,39 дол. США/кг (рівень митної вартості за МД № 700140000/2012/021283 ) = 20247,12 дол. США.

Згідно вимог ч. 2 ст. 55 МК України в рішенні про коригування митної вартості було наведено даний розрахунок, обґрунтовано причини, через які неможливо визнати заявлену митну вартість та підстави обрання другорядного методу 2ґ.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування заявленої митної вартості № 700000002/2013/000008/1 від 23.01.2013 року за резервним методом.

Також, на виконання приписів вказаної статті в рішенні про коригування митної вартості було наведені права декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом або за умови сплати та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у разі незгоди з визначеною митницею митною вартістю тощо.

Згідно ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, суд зауважує, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком виконання формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672).

На підставі вищевикладеного декларанта ТОВ «Сервисдон» Кілаберія Н.Ш. повідомлено про відмову у митному оформленні товару та 23.01.2013 видана спірна картка відмови в митному оформленні № 700000002/2013/00013.

Вирішуючи питання щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 1850,23 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно пункту 16 Порядку № 230 у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності до підпункту 1 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, органи Державної казначейської служби України здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно сплачених податків і зборів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету.

У даному випадку вимога про стягнення коштів є похідною та може бути задоволена лише в разі задоволення решти позовних вимог, зокрема вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.01.2013 р. № 700000002/2013/000008/1. Оскільки, як було зазначено вище, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування заявленої митної вартості № 700000002/2013/000008/1 від 23.01.2013 року за резервним методом та позивачу правомірно відмовлено у митному оформленні товару, підстав для стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1850,23 грн. судом не вбачається.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно з урахуванням норм чинного законодавства витребувались від позивача додаткові документи, та відповідач як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 98, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий Світ» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 1850,23 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 17 квітня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.