Постанова № 31650856, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 р. Справа №801/3697/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Золотарьова І.Б. довіреність №10-10р від 25.03.13, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2012 №0008402204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 68811,00 грн..

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у позові, а саме з необґрунтованістю висновків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в акті перевірки від 11.10.2012 №7410/22-3/34946416 та доведеністю використання придбаних товарів (послуг, робіт) наданих ТОВ "Сопромат" в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 25.09.2011 №2400, та повідомлення від 26.09.2012 №925/22-3, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, статті 20 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Асстрой-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Сопромат" за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.10.2012 №7410/22-3/34946416, в якому зафіксоване порушення ТОВ "Асстрой-С":

-підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, донараховано податку на прибуток у сумі 68811,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року- 68811,00 грн..

По результатам акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення:

-від 01.11.2012 №0008402204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 68811,00 грн..

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток т на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

Судом встановлено, що під час проведення документальної перевірки відповідачем використовувалися: інформація з наявних в інспекції інформаційних баз («Облік платників», «Бест Звіт», «ТАХ», «Аудит», «Облік податків і платежів», «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»), матеріали, отримані співаниками відділу податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі від 28.11.2011, згідно яких підтверджується факт здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сопромат». Поставка товару здійснювалася наємним транспортом згідно товаротранспортних та видаткових накладних, транспортну перевозку замовлялося в ТЗОФ «Компанія МСТ», ФОП ОСОБА_2 Надані фотографії наявності товару на складі.

Також в акті від 11.10.2012 відповідачем зазначено, що раніше проведеною перевіркою було досліджено податкові та видаткові накладні та договір по взаємовідносинах з ТОВ «Спромат» за вересень 2011 року.

Як вказується в акті, податковий період вересня 2011 року вже перевірявся податковим органом у грудні 2011 року саме з питань взаємовідносин з ТОВ «Сопромат». В наслідок перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року за операціями з ТОВ «Сопромат». Результати вказаної перевірки були оскаржені позивачем в судовому порядку та за результатами розгляду справи №2а-4050/12/0170/6 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0013202301 від 29.12.2011.

Вказаним судовим рішенням встановлена реальність господарських операцій вересня 2011 року та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України судові рішення є підставами для висновків для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок.

Рішення по справі №2а-4050/12/0170/6 набуло чинності 10.10.2012, а тому було обов'язковим для податкового органу під час складання акту перевірки.

Проте в порушення зазначених законодавчих умов на наявність встановлених фактів відповідач уваги не звернув та склав акт від 11.10.2012 тотожній за змістом акту від 15.12.2011.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та у вищезазначеній, факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012 у справі № 2а-4050/12/0170/6, є преюдиційними для даної справи.

Так, рішенням по справі №2а-4050/12/0170/6 встановлено та матеріалами данної справи підтверджено наступне.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №614352.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 95022, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Бородіна, будинок 12.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний),

43.39 Інші роботи із завершення будівництва,

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів,

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах,

49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.,

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

В вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" мало господарським стосунки з ТОВ "Сопромат".

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "Сопромат" не перебуває у процесі припинення.

Таким чином, сторони мали належний обсяг права та дієздатності для укладення господарсько-договірних зобов'язань.

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній (стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Таким чином договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сопромат" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 01.09.2010 №44 відповідно до якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, та оплатити його на умовах даного Договору. Найменування товару: двобічна-ламінована стійка до води березова фанера для монолітної опалубки, промислового машинобудування та суднобудівництва.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані видаткові накладні від 29.09.2011 №СМ-4483 на суму 115005,50 грн., у тому числі ПДВ-19167,58 грн.; від 01.09.2011 №4014 на суму 8237,50 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1372,92 грн.; від 09.09.2011 №СМ-4341 на суму 155594,38 грн., у тому числі ПДВ у сумі 25932,40 грн., від 01.09.2011 №СМ-3942 на суму 156924,37 грн., у тому числі ПДВ у сумі 26154,06 грн.; від 01.09.2011 №СМ-3595 на суму 78852,24 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13142,04 грн..

Отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується реєстром документів за 2011 рік, в якому 01.09.2011, 16.09.2011, 27.09.2011 наявний запис про видання довіреностей №76, 85, 89 на отримання товару від постачальника- ТОВ "Сопромат" .

Перевезення товару відбувалося найманим автотранспортом, що не заперечується відповідачем, та окремо відображається в акті перевірки.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку, що підтверджується випискою за особовим рахунком за 30.09.2011, 15.09.2011, 29.09.2011, 28.09.2011. 277.09.2011, 26.09.2011, 22.09.2011, 21.09.2011, 19.09.2011, 16.09.2011, 15.09.2011,14.09.2011, 13.09.2011, 08.09.2011, 06.09.2011, 02.09.2011, 01.09.2011.

Визначальною ознакою господарської діяльності є, що вона має здійснювати реальні зміни майнового стану платника податків.

Даний факт підтверджується тим, що придбаний товар зберігався за адресою, вказаною в договорах оренди нежитлових приміщень від 01.01.2010, від 30.12.2011, від 03.01.2012 та додаткових угод до договорів оренди від 07.09.2012, від 28.12.2012, від 31.01.2013, а саме м. Сімферополь, вул. Бородіна, 12 ( складське приміщення площею 275,5 кв.м. та офісне приміщення площею 35 кв.м.; складське приміщення площею 440,0 кв.м. та земельна ділянка площею 18,0 кв.м., нежитлове приміщення площею 380,0 кв.м., відкритий майданчик площею 525 кв.м.; нежитлове приміщення площею 40,8 кв.м., що підтверджується актами прийому-передачі об'єкта в оренду від 01.01.2010, від 01.01.2012, від 01.10.2012, від 01.02.2013, від 03.01.2012.

Придбані в ТОВ «Сопромат» товарно-матеріальні цінності були використані у господарський діяльності ТОВ "Асстрой-С" (безпосереднє використання під час проведення будівельних робіт) та шляхом реалізації іншим контрагентам, послуги та роботи були використані під час продажу товару- ТОВ "Перша інжинірингова Компанія", ТОВ "Гринвуд-Проект", ФОП ОСОБА_3, СПД ФЛ ОСОБА_4, ТОВ "СК-Даріна", ТОВ фірма "Поліс ЛТД", СУГП "Амтек ЛТД", Підприємство "ЧІС", ТОВ "Пеленг", ТОВ "Крим-Домбуд", ТОВ "Югінвестстройсервіс", ТОВ "Маккас", ТОВ "Юг-Метіз-С", ТОВ "СК "Тріумф", ТОВ "Степрейсінг Тім", ПП "Сюїта-Плюс", ТОВ "А.С. Інжиніринг груп", ТОВ "Фірма Леді+", ПП "Будівельник Юг", ТОВ "Пеленг" у вересні- листопаді 2011 року.

ДПІ у м. Сімферополі вважає, що у ТОВ "Сопромат" неможливо встановити наявність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Органами ДПС встановлено, що ТОВ "Сопромат" не знаходиться за вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію місцезнаходженням, про що у встановленому порядку надані відомості до держреєстратора, а саме не встановленням місцезнаходження юридичної особи.

На підставі вищенаведених фактів ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Сопромат" та ТОВ "Асстрой-С" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними підприємствами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Однак, суд не погоджується з висновками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності об'єктів будівництва або товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників виконаних будівельних робіт або придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Таким чином суд вважає, що предметом діяльності відповідача оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах є доказом використання придбаних товарів (послуг, робіт) наданих ТОВ "Сопромат" за вересень 2011 року в межах господарської діяльності позивача.

На підставі наведеного суд робить висновок про безпосередній зв'язок господарських операцій з основною діяльністю позивача.

Судом встановлено, що витрати з проведених господарських операцій з ТОВ «Сопромат» були задекларовані позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 2011 рік у складі собіватності придбавних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у складі загальної суми 8654806,00 грн. у вигляді прямих матеріальних витрат.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, у тому числі, витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у тому числі прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.4 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Аналізуючи наведене суд робить висновок про безпідставне твердження відповідача про заниження податку на прибуток у третьому кварталі 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 01.11.2012 №0008402204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.05.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 21.05.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 01.11.2012 №0008402204.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстрой-С" судовий збір у розмірі 688,11 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська