Ухвала суду № 31648710, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1027/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЛЬФА-ТЕНТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.13р. у справі №826/1027/13-а за позовом Приватного підприємства «АЛЬФА-ТЕНТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «АЛЬФА-ТЕНТ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.12р. № 0001102220 та № 0001112220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції зроблений висновок про безтоварний характер господарської операції з придбання товару, без оцінки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; протиправно встановлено вину посадової особи контрагента позивача, тоді як його звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 28.07.11р.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача - заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ У Дніпровському районі ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «НВЦ Електропромторг» за період з 01.01.09р. по 01.07.11р., за результатами якої складено акт від 31.08.112р. № 2682/22-222-31485469.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України, що внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 59 202 грн. червень 2011 року;

п.п.139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 68 082 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на безтоварності господарської операції позивача з його контрагентом ТОВ «НВЦ Електропромторг» з купівлі-продажу товару внаслідок того, що зібраними в ході розслідування кримінальної справи доказами встановлено, що вказане Товариство створене з метою фіктивного підприємництва, прикриття незаконно діяльності осіб з метою мінімізації податків. Так, в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_3 та разом з іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, протягом 2099 - 2011 років, діючи на території м. Києва створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «НВЦ Електропромторг». Допитаний по справі засновник та директор ТОВ «НВЦ Електропромторг» - ОСОБА_2 надав показання, що вказане підприємство він зареєстрував у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_3 та за грошову винагороду; фінансово-господарську діяльність від імені товариства не здійснював, рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерській облік та податкову звітність не вів.

Окрім того, податковий орган вказав на доведеність вини засновника та директора ТОВ «НВЦ Електропромторг» - ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києві від 21.09.12р. по справі №1-555/12, якою останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію».

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.09.12р.:

№ 0001112220, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 68 082 грн., в т.ч. 68 082 грн. - основний платіж;

№ 0001102220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 59 203 грн., в т.ч. 59 202 грн. - основний платіж. та штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням доведено вину засновника та директора ТОВ «НВЦ Електропромторг» - ОСОБА_2, який підтвердив факт нездійснення господарських операцій, непричетності до господарської діяльності Товариства, те, що підписував документи формально, а тому такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а відтак віднесення позивачем на їх підставі сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи, зокрема наявні у матеріалах справи пояснення засновника та директора ТОВ «НВЦ Електропромторг» - ОСОБА_2, надані ним в ході розслідування кримінальної справи свідчать про те, що вказане підприємство він зареєстрував у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за вказівкою ОСОБА_3 та за грошову винагороду; фінансово-господарську діяльність від імені товариства не здійснював, рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерській облік та податкову звітність не вів. Документи підписував формально.

Та обставина, що згідно з постановою Печерського районного суду від 21.09.12 року у справі № 1-555/12 громадянина ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів передбачених ч.2 ст.38, ч.2.ст.205, ч.ч.1,2,3 ст.358 КК України, у відповідності до ст.1 «В» Закону України «Про амністію» - не спростовує факту вини вказаної особи.

Актом перевірки ДПІ встановлено, що ТОВ «НВЦ Електропромторг» фактично не здійснювало господарську діяльність в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, не знаходилося за місцезнаходженням.

За таких обставин, сама по собі наявність договору купівлі - продажу від 06.06.11р., рахунку на оплату від 06.11.2011р.№ 0606-1, податкових та видаткових накладних від № 17 від 06.06.11р., № 31 від 10.06.11р., підписаних з боку продавця ТОВ «НВЦ Електропромторг» - ОСОБА_2 - не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій (не надано доказів перевезення та належних доказів використання у господарській діяльності у взаємозв'язку з фактом придбання), а відтак, з урахуванням показань ОСОБА_2 такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Самі по собі копії графічного зображення парасольок та листування позивача з замовником цього товару ТОВ «Астеліт» (а/с 129 - 140) не спростовують доводів податкового органу щодо неможливості реального вчинення господарської операції купівлі-продажу. Покликання апелянта на договір з замовником товару (парасольок) ТОВ «Астеліт», укладений 08.09.2010р., тобто задовго до укладання договору купівлі - продажу з ТОВ «НВЦ Електропромторг» від 06.06.11р. - носять сумнівний характер з урахуванням економічного інтересу, доступності товару на ринку, тощо

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «АЛЬФА-ТЕНТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.13р. у справі №826/1027/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.13р. у справі №826/1027/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 03.06.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.