Постанова № 31648670, 28.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4973/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року приватне підприємство «Фірма «Академпромбуд» (далі - Позивач, ПП «Академпромбуд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001272330 та №0001282330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було допущено порушення п.п. 7.5, 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, внаслідок чого застосовані Відповідачем передбачені п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 є правомірним. Крім того, суд наголошував на тому, що працівником Позивача всупереч приписів п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон про РРО) зберігалися власні кошти в касі, а тому податкове повідомлення-рішення №0001282330 є обґрунтованим.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явилися, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2011 року службовими особами Попільнянської МДПІ Житомирської області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці ПП «Фірма «Академпромбуд» - АЗС, розташованої за адресою: Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Якіра, 1-а з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. У ході перевірки Відповідачем було виявлено порушення Позивачем приписів п. 13 ст. 3 Закону про РРО, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637. Висновки перевірки викладені в акті від 26.04.2011 року №113/06/8/23/24091355. На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень Відповідачем винесені податкові повідомлення від 23.05.2011 року: №0001272330, яким до Позивача на підставі приписів пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 застосовані штрафні санкції в розмірі 59 868,75грн.; №0001282330, яким до ПП «Академпромбуд» застосовані фінансові санкції у розмірі 1 грн.

Надаючи оцінку висновкам Відповідача, здійсненим у ході проведення перевірки, суд першої інстанції зауважив, що податковим органом було встановлено, що працівником АЗС -оператором ОСОБА_2 15.04.2011 року станом на 14 год. 50 хв. не було забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО (Х-звіті) у розмірі 7,35 грн. А саме, згідно Х-звіту РРО від 15.04.2011р. за результатами проведення розрахункових операцій за день була зафіксована загальна сума готівкових коштів у розмірі 9 305,55 грн., у той час як загальна сума готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій фактично становила 9 312,90 грн. При цьому, як вірно наголосив суд першої інстанції, з пояснень ОСОБА_2 від 15.04.2011р., наданих працівникам Попільнянської МДПІ Житомирської області, останній зазначив, що в касі знаходилися його власні дрібні готівкові кошти для видачі решти споживачам товарів (пального) при проведенні розрахункових операцій. Факт виявленого порушення, на думку суду першої інстанції, також підтверджується складеним працівниками податкової інспекції описом наявності готівкових коштів від 15.04.2011р., за підписом ОСОБА_2

Крім того, як вірно зауважив суд, у ході перевірки працівниками Попільнянської МДПІ Житомирської області виявлено незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів у касі Позивача, а саме до розд. 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» КОРО № 2657005280/2, зареєстрованої в ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва 04.11.2010 року, було несвоєчасно внесено запис (28.03.2011 року) про оприбуткування готівкових коштів у розмірі 11 973,75 грн. на підставі фіскального звітного чеку № 756, роздрукованого з РРО Datecs MP500С (фіскальний № 2657005280) 27.03.2011 року о 22 год. 30 хв. Факт правопорушення, на думку відповідача та суду першої інстанції, підтверджується витягом з КОРО № 2657005280/2, фіскальними звітними чеками № 7565 та № 756 від 27.03.2011року.

З таким твердженням суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 4.2 вказаного Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

З огляду на викладене, а також з урахуванням аналізу положень п. 7.5, п. 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що Позивач повинен в день отримання готівкових коштів забезпечити її оприбуткування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва, працівником ПП «Фірма «Акадепромбуд» не було забезпечено своєчасного оприбуткування фактично отриманих готівкових коштів.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

З огляду на викладене правомірним, на думку колегії суддів, є прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0001272330 від 23.05.2011 року.

При цьому колегія суддів оцінює критично посилання Апелянта на допущення працівником виключно технічної описки при здійсненні оприбуткуванні вказаних коштів 28.03.2011 року, оскільки, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії КОРО № 2657005280/2, оприбуткування суми 11 973,75 грн. було здійснено за двома Z-звітами №755 та №756 28.03.2011 року. При цьому оприбуткування готівкових коштів за Z-звітом №755 в сумі 10 530,15 грн. 27.03.2011 року не здійснювалося, про що свідчать позначки « 00-00» у графі №5,6 «Суми розрахунків».

Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Приписи ч. 1 ст. 216 ГК України визначають, що учасники господарських відносин несуть відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 4 ст. 217 Господарського кодексу України, господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Тобто, законодавець визначає, що підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій можуть бути виключно положення закону, а не підзаконних актів.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Стаття 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф визначає як грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами (саме законами), що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Крім того, згідно пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі невідворотність настання визначеної законом (саме законом) відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що законами України не встановлені фінансові (штрафні) санкції за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом України, відтак Відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені законами України фінансові (штрафні) санкції.

Тобто, у розумінні приписів Податкового кодексу України, Господарського кодексу України не можуть бути підставою для накладення на суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, оскільки вони за своєю природною не є законами. А тому колегія суддів приходить до висновку про протиправність винесеного Відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 року №0001272330.

Щодо висновків суду першої інстанції про правомірність винесення Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001282330, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити наступне.

Як було встановлено раніше, у ході перевірки у касі Позивача було виявлені невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО (Х-звіті) у розмірі 7,35 грн. При цьому працівником ПП «Академпромбуд» не заперечувалося наявність у касі зазначених особистих коштів.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Приписи п. 1 ст. 17 Закону про РРО визначають, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Отже, враховуючи викладене, Відповідач мав всі правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 року №000128233, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про його скасування.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення №0001272330 від 23.05.2011 року, а тому вважає за необхідне їх скасувати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2011 року №0001272330, винесене Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.