Ухвала суду № 31648665, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1824/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.13р. у справі №826/1824/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка-Буд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Астіка-Буд» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.10.12р. №0005232280 та № 0005242280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що контрагент позивача - ТОВ «Респект-2000» має ознаки фіктивного підприємства, що підтверджується документально, а відтак результати господарських операцій з таким підприємством не можуть відображатись у податковому обліку позивача.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС за результатами проведеної камеральної перевірки даних задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ складено акт № 507/2-22-80-371351951 від 04.10.12р.

На підставі акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.10.12р.:

№0005232280, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2500 грн., в т.ч. 2000 грн. основний платіж та 500 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0005242280, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 10 500 грн., в т.ч. 10 000 грн. основний платіж , 2 500 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року на суму 2 000 грн. та за грудень 2011 року на суму 10 000 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що згідно з висновками акта від 31.08.12р. № 305/23-01/34779041 невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Респект-2000» (контрагента позивача) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.08р. по 31.03.12р., проведеної ДПІ в Києво-Святошинському районі, встановлено, що за інформацією Відділу Спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю у сфері економіки СБУ в Київській області - ТОВ «Респект-2000» є комерційною структурою з ознаками фіктивності, реквізити якої використовуються у протиправній схемі «мінімізації» податкових зобов'язань та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ реально існуючим суб'єктам господарювання; зареєстровано невстановленими особами на підставну особу - ОСОБА_2 за грошову винагороду та за адресою приміщення, де фактично ніколи не знаходилось.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з виконання будівельних робіт суб'єктом господарювання, що має відповідну кваліфікацію для такого роду робіт (ліцензію); оплатою їх вартості, використання у власній господарській діяльності позивача, відтак податковим органом не доведено належними засобами доказування протиправність формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, підтверджені документально.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.02.12р. № 2452, видами діяльності позивача є: будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Основним видом діяльності контрагента позивача - ТОВ «Респект-2000» є будівництво, електромонтажні роботи, що встановлено податковим органом згідно бази АІС «РПП» та відображено у акті перевірки ДПІ в Києво-Святошинському районі від 31.08.12р. № 305/23-01/34779041.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Генпідрядником) та ТОВ «Респект-2000» (Субпідрядником) укладено договір від 22.11.11р. № 11/11-22, за умовами якого ТОВ «Респект-2000» зобов'язується в межах договірної ціни власними і залученими силами та засобами виконати всі передбачені будівельні роботи, з матеріалів генпідрядника, по облицюванню фасадів адміністративної будівлі панелями із композитного листа з утепленням стін теплоізоляційними плитами по вул. О. Довбуша, 22 у м. Києві, площею 1000 кв.м., згідно затвердженої Генпідрядником проектної документації і здати в обумовлені Договором строки роботи Генпідряднику.

На виконання вказаного договору, ТОВ «Респект-2000» виконані підрядні роботи на загальну суму 72 000 грн., в т.ч. ПДВ - 12 000 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи двосторонні акти приймання виконаних будівельних робіт від 23.12.11р. № 1 за грудень 2011 року від 23.12.11 № 2 за грудень 2011 року, довідки про вартість виконаних робіт, які розкривають зміст та обсяг цих робіт, одиницю виміру, містять обов'язкові реквізити та відповідають вищенаведеним вимогам ст. 9 Закону № 996-ХIV.

Оплата робіт здійснена шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Респект-2000» грошових коштів.

Матеріали справи містять докази належної кваліфікації ТОВ «Респект-2000» на вчинення будівельних робіт - Ліцензію на здійснення будівельної діяльності 01.06.2007 року, строком дії ліцензії з 01.06.07р. по 01.06.12р.

На час виконання договору підряду, ТОВ «Респект-2000» було належним чином зареєстровано як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.02.2013 № 2453 та платником ПДВ, що встановлено податковим органом та відображено у акті перевірки ДПІ в Києво-Святошинському районі від 31.08.12р. № 305/23-01/34779041.

Між тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операцій вказаним Товариством внаслідок відсутності необхідних умов для вчинення даних господарських операцій, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом не перевірялись ні при камеральній перевірці позивача, ні при виїзній перевірці контрагента позивача.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Матеріали справи не містять пояснень посадових осіб ТОВ «Респект-2000» щодо нездійснення вказаних господарських операцій.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, навіть якщо такі і мали місце. Між тим, за вимогами податкового законодавства відповідальність за сплату ПДВ до бюджету несе кожна конкретна особа - платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Респект-2000», ТОВ «Ліга-Груп» та інформація відділу СБУ відносно можливих зловживань з боку ТОВ «Респект-2000» не є підставою для визнання всіх господарських операцій безтоварними.

За таких обставин покликання апелянта на акт перевірки ДПІ в Києво-Святошинському районі від 31.08.12р. № 305/23-01/34779041 ТОВ «Респект-2000» не заслуговують на увагу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення - рішення, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги податкового органу.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.13р. у справі №826/1824/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.13р. у справі №826/1824/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали підписаний: 30.05.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.