Рішення № 31648562, 31.05.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 р. Справа № 923/255/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області

до Новокаховської міської ради, м. Нова Каховка Херсонської області

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_2 дов. від 15.04.2013 р.

від відповідача - представник Позняков С.І. дов. № 29/3 від 14.01.2013 р.; представник Ковальчук Т.А. дов. № 29/5 від 14.01.2013 р.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом до Новокаховської міської ради (відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Новокаховської міської ради № 923 від 18.12.2012 р. та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 22.12.2004 р. № 040573200006 в редакції позивача.

Від представника позивача 08.04.2013 р. та 21.05.2013 р. у порядку ст. 22 ГПК України було подано заяви про уточнення позовних вимог та відповідно до останньої позивач просив визнати недійсним п.2, п.2.1 рішення Новокаховської міської ради № 923 від 18.12.2012 р. та визнати поновленим та відновленим договір оренди землі № 040873200104 від 22.12.2008 р. площею 0,0022 га розташованого за адресою: м. Нова Каховка Херсонської області по вул. Першотравнева на той же строк ї на тих же умовах.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач згідно відзиву на позов позовні вимоги не визнає, мотивуючи відсутністю правових підстав для їх задоволення, позовну заяву вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Справа розглянута з перервами, що оголошувались в судових засіданнях 09.04.2013 р. до 18.04.2013 р., 16.05.2013 р. до 21.05.2013 р., 21.05.2013 р. до 31.05.2013 р.

Справу розглянуто понад двохмісячний термін встановлений ст. 69 ГПК України, який ухвалами від 18.04.2013 р. та 21.05.2013 р. було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно рішення Новокаховської міської ради № 89 від 04.05.2000 р. "Про інвентаризацію, надання та вилучення земельних ділянок" ПП ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,0012 га по вул. Першотравнева під реконструкцію автобусної зупинки та встановлення кіоску.

Вищевказане рішення мотивовано необхідністю покращення фасадної частини м. Нова Каховка, суспільною необхідністю встановлення по вул. Першотравнева автобусної зупинки для зручності мешканців міста - користувачів громадського транспорту.

Автобусна зупинка в комплексі з торгівельним кіоском будувалась за кошти ПП ОСОБА_5 та є його власністю, які він передав в оренду ОСОБА_1, що підтверджено, в розумінні ст.35 ГПК України, постановою Новокаховського міського суду Херсонської області.

22.12.2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Новокаховською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір), що знаходиться в Херсонської області АДРЕСА_2 (зупинка на проти кінотеатру "Юність") строком на один рік, для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску в комплексі з автобусною зупинкою.

По закінченню строку дії договору оренди від 22.12.2004 р. № 040573200006 та угоди до нього, у відповідності до рішення Новокаховської міської ради № 327 від 13.03.2007 р. позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 орієнтовано площею 0,0022 га, розташованої у АДРЕСА_2 для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску в комплексі з автобусною зупинкою.

07.07.2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Новокаховською міською радою було укладено новий договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в Херсонської області АДРЕСА_2 (зупинка на проти кінотеатру "Юність") строком на два роки, тобто до 03.04.2010 р.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, у зв'язку з укладенням нового договору зобов'язання за договором від 13.03.2007 р. були припиненні, а сторони прийняли на себе виконання зобов'язань за договором від 07.07.2008 р.

30.03.2010 р. на підставі п.6 договору укладено додаткову угоду про подовження строку його дії на два роки, тобто до 30.03.2012 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення строку дії договору № 040873200104 від 22.12.2008 р. Проте, Новокаховська міська рада своїм рішенням № 702 від 29.05.2012 р. відмовила у подовженні його дії договору з підстав закінчення дії договору та недоцільності розміщення даного об'єкта.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся до Новокаховського міського суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням Новокаховського міського суду від 27.09.2012 р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, визнано незаконним та скасовано рішення Новокаховської міської ради № 702 від 29.05.2012 р. з підстав невідповідності закону.

Листом від 13.11.2012 р. позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про поновлення дії договору, шляхом укладання додаткової угоди до нього, та повторно надіслав проект додаткової угоди до договору на адресу відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що листом № 17/5325 від 19.11.2012 р. позивача було повідомлено, що на засіданні чергової сесії Новокаховської міської ради буде винесено питання щодо можливості поновлення дії договору.

Однак рішенням Новокаховської міської ради № 923 від 18.12.2012 р. позивачу було відмовлено у пролонгації дії договору № 040873200104 від 22.12.2008 р. та зобов'язано повернути її в стані, не гіршому порівнянні з тим, у якому її було одержано в оренду.

Як вбачається з рішення № 923 від 18.12.2012 р., підставою для відмови в подовженні строку дії знову стало посилання відповідача на недоцільності розміщення кіоску в комплексі з автобусною зупинкою на даній території, тобто фактично продубльоване скасоване раніше судом рішення № 702.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та п.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За статтею 9 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Із положень Цивільного кодексу України та ЗУ "Про оренду землі" вбачається, що у випадках та в порядку, встановлених чинним законодавством договір оренди землі може бути або змінено, або припинено або поновлено.

При цьому, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" по закінченню терміну дії - договір оренди землі припиняється.

Відповідно до Роз'яснень ВАС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, зміст встановлено ст.12 Земельного кодексу України (чинного з 01.01.02), відповідно до вимог якої, радам надано право розпорядження землями територіальних громад, зокрема, передачу земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

Система, засади організації та діяльність органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву та надані пояснення в судовому засіданні суд відхиляє через їх недоведеність та невідповідність як нормам матеріального права так і фактичним обставинам справи.

Із огляду на встановлені факти та проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що Новокаховська міська Рада, прийнявши спірний п.2, п.2.1 рішення № 923 від 18.12.2012 року перевищила свої повноваження, що визначені чинним законодавством, оскільки відмова у продовженні договору оренди земельної ділянки, є надуманою, яка не ґрунтується ні на чинному законодавстві, ні на фактичних об'єктивних обставинах.

Новокаховська міська рада, обґрунтувала відмову у продовженні договору закінченням терміну дії договору та недоцільністю розміщення даного об'єкту.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що у майбутньому планується розширення дитячого майданчику по всій площі та будівництво дитячого кафе, оскільки наданий до суду ескізний проект торгового павільйону та інформаційна довідка управління містобудування та архітектури від 30.05.2013 № 140 не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України та не підтверджують доводи відповідача.

Суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факту недоцільності розміщення даного об'єкту, оскільки відповідач має протиріччя в своїх показаннях, тобто говорячи про звільнення території для будування дитячого майданчика рішенням № 925 від 18.12.2012 р. надає дозвіл на поновлення договору користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для продовження підприємницької діяльності, а саме ФОП ОСОБА_6 щодо міської території площею 0,0120 га по вул. Першотравнева, напроти кінотеатру «Юність», для розміщення та обслуговування двох зблокованих стаціонарних торгівельних павільйонів в комплексі з автобусною зупинкою, що підтверджується копією договору, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, суд дійшов висновку, що позивач є належним користувачем земельної ділянки, належним чином виконував всі вимоги договору та умови додаткової угоди до нього, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, дбав про благоустрій прилеглої території, та комфорт і зручність мешканців міста, користувачів громадського транспорту.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що відповідач не довів правомірність обґрунтування прийнятого спірного рішення, а саме не довів факту недоцільності розміщення об'єкту, тому суд задовольняє позовні вимоги при визнання недійсним п.2, п.2.1 рішення Новокаховської міської ради № 923 від 18.12.2012 року.

Щодо визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 22.12.2004 р. № 040573200006 в редакції позивача, суд виходить з наступного.

30.03.2012 р. строк дії договору припинився. Після закінчення терміну дії вищевказаного договору Новокаховська міська рада не приймала рішення про продовження договору оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства, зокрема статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачається автоматичне поновлення договору оренди земельної ділянки у випадку закінчення терміну дії договору та продовження орендарем користування земельною ділянкою.

П. 8 угоди № 1 до договору встановлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Положеннями ст. 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. При цьому, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно приписів статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Зі змісту ч.1 ст.124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу земельної ділянки.

У відповідності до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, є прийняття рішення сесією про надання в оренду земельної ділянки.

В силу статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, виходячи з того, що законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Судом встановлено, що Новокаховською міською радою рішення про поновлення позивачеві договору не приймалось.

Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про продовження, або поновлення строку договору.

Вищезазначена позиція, підтверджується постановою Вищого господарського суду України № 32/171-6/507 від 17.02.2010 р. та постановою Верховного суду України № 44/69 від 20.11.2012 р.

Як визначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. п. 4.1 якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.2, п.2.1 рішення Новокаховської міської ради № 923 від 18.12.2012 року

3. В решті вимог відмовити.

4. Стягнути з Новокаховської міської ради (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 25, код ЄДРПОУ 33358194) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 573 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Наказ видати.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя В.П.Ярошенко