Постанова № 31648306, 30.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р. Справа №805/4490/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.;

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - Мочкаєва Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до Торезької об'єднаної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000692317 від 18.03.2013 року в розмірі 7 743,69 гривень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000692317 від 18.03.2013 року в розмірі 7 743,69 гривень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та Сніжнянською міською радою Донецької області було укладено договір № 040616900064 від 17.10.2006 року про оренду земельної ділянки, зареєстрований 29.12.2006 року з додатковою угодою від 24.10.2008 року. Відповідно до цього договору вже встановлені штрафні санкції за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені, а у відповідності до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Додатково зазначив, що строки виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за землю вказано у договорі оренди - орендна плата повинна вноситись рівними частками до 15 серпня та до 15 листопада, а відповідач вимагав внесення суми орендної плати однією сумою у строк до 28.08.2012 року.

У судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Надала пояснення на заперечення відповідача, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення та додатки до заперечень. Відповідно до наданих заперечень відповідач вважає, що позивачем помилково трактується визначення подвійної відповідальності.

Вказує на те, що орендна плата за землю є податком, строки та порядок сплати якого врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК).

Зазначив про те, що позивачем було несвоєчасно виконано обов'язок зі сплати орендної плати на підставі податкового повідомлення-рішення № 0150561741 від 21.05.2012 року, за що відповідно до ст. 126 ПК України позивачу був нарахований штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого зобов'язання та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000692317 від 18.03.2013 року. Крім цього, представник відповідача наголосив на тому, що пеня та штраф є окремими видами фінансової відповідальності, які відповідно до ст. 111 ПК України можуть застосовуватись за одне податкове.

У судовому засіданні судом з'ясовано, що позивач фактично просить скасувати податкове-повідомлення рішення № 0000692317 від 18.03.2013 року в розмірі 7 743,69 гривень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку у відмові у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

17 жовтня 2006 року між Сніжнянської міською радою Донецької області та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 12-15).

Відповідно до цього договору Сніжнянська міська рада Донецької області на підставі рішення № 5/7-222 від 29.09.2006 року надає, ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування ресторану "Варна", яка знаходиться за адресою: м. Сніжне, пл. 50 років Жовтня, 1.

Пунктом 11 вказаного договору встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки: рівними частками до 15 серпня та до 15 листопада (згідно ст.17 Закону України "Про плату за землю").

24 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода (а.с. 17). Відповідно до додаткової угоди сторонами були внесені зміни до договору орендної плати земельної ділянки від 17.10.2006 року, а саме:

- пункт 5 договору викладено у новій редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 634 785,70 грн. (шістсот тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять грн. 70 коп.) згідно листа № 65 від 15.10.2008 відділу Госкомзему в м. Сніжному";

- визначено нову суму орендної плати за земельну ділянку, у зв'язку з цим абзац 2 пункту 9 розділу "Орендна плата" викладено у новій редакції: "розмір орендної плати за земельну ділянку становить 1/12 частину від 5,0%, нормативної грошової оцінки землі, складає 2 644,94 грн. (дві тисячі шістсот сорок чотири грн. 94 коп.), в рік - 31 738,29 грн.";

- у преамбулі і далі за текстом договору слова "АДРЕСА_1" замінено на "АДРЕСА_1";

- у предметі договору і далі за текстом договору після слів "обслуговування ресторану "Варна", внесено доповнення словами "і літнього кафе".

4 березня 2013 року Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на підставі наказу 214 від 19.02.2013 року була проведена документальна позапланова перевірка фізичної особи ОСОБА_3, з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань орендної плати за землю за період з 28.08.2012 року по 24.12.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 62/17-1/2523902039 від 04.03.2012 року (а.с. 8-10). Згідно акту перевіркою встановлено порушення п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме платником податку несвоєчасно сплачено орендну плату за землю по терміну сплати 28.08.2012 року фактично сплачено 19.11.2012, 26.11.2012, 26.11.2012, 03.12.2012, 17.12.2012, 24.12.2012 року.

На підставі акту перевірки № 62/17-1/2523902039 від 04.03.2012 року Торезькою об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення - рішення форми "Ш" № 0000692317 від 18.03.2013 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за затримку на 118 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 20% від суми річної орендної плати на суму 7743,69 гривень (а.с. 6).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 9.1.10 ст. 9 ПК України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків.

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 147 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 5 ПК України закріплено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Таким чином, посилання позивача на застосування до спірних відносин положень Цивільного кодексу України та про застосування до них положень договору а не ПК України, судом не приймаються.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що Закон України "Про плату за землю", відповідно до якого сторонами договору було встановлено строки та порядок внесення орендної плати за землю, втратив чинність з 01.01.2011 року (одночасно з набранням чинності Податковим кодексом України).

Згідно зі ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Стаття 285 ПК України встановлює, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України закріплено норму, згідно з якою нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

21 травня 2012 року відповідачем, в порядку, встановленому п. 286.5 ст. 286 ПК України, було винесене податкове повідомлення - рішення № 0150561741 за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 38 720,92 гривень (а.с. 7), яке було вручено особисто позивачу 21.05.2012 року, що позивачем не заперечується.

У вказаному податковому повідомленні - рішенні було зазначено граничний термін сплати податкового зобов'язання - 28.08.2012 року, після спливу якого позивачу розпочинається нарахування пені.

Згадане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року у справі № 2а/0570/16298/2012 задоволено позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_3 та присуджено до стягнення з останнього 7707,25 грн. (з них: орендна плата за земельні ділянки в сумі 6997 грн.53 коп. та 709 грн. 25 коп пені.).

Відповідно до вказаної постанови судом було встановлено, що ОСОБА_3 є орендарем земельної ділянки загальною площею 1767,0 кв. м, у тому числі під капітальною забудовою (ресторан) - 721,0 кв. м. під проїздами, проходами, площадками - 1045,0 кв. м. на підставі договору оренди землі від 17.10.2006 року б/н, укладеним з Сніжнянською міською радою.

Позивачем було здійснено нарахування податку з орендної плати за земельні ділянки з фізичних осіб у сумі 38 718,45 грн., про що вручено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2012 р. № 0150561741.

Будь яких доказів щодо оскарження податкового повідомлення-рішення на початку розгляду справи відповідачем суду надано не було.

Відповідно до розрахунку суми боргу станом на 19.12.2012 року за земельну ділянку площею 1767,0 кв. м сума боргу (з урахуванням сплати) складала 7707,25 грн., з якої основний платіж - 6997,53 грн. та пеня у сумі 709,72 грн.

Суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджувалась даними розрахунку податку на землю; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не було надано. Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнав їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вказана постанова позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили.

За даними облікової картки за позивачем, станом на момент винесення податкового повідомлення рішення від 21.05.2012 року, обліковувалась переплата в сумі 2,47 грн.

Таким чином, сума податкового зобов'язання позивача з орендної плати за землю склала 38718,45 грн.

Позивачем було сплачено орендну плату в сумі 10000,00 грн. 19.11.2012 року, 3720,90 грн. та 5000,00 грн. 26.11.2012 року, 10000,00 грн. 03.12.2012 року та 3000,00 грн. 17.12.2012 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача та не заперечується позивачем.

Крім цього, згідно квитанції № 429/72764 від 24.12.2012 року позивачем було сплачено заборгованість та пеню у розмірі 7911,00 гривень (а.с. 11).

Позивач стверджує, що за вказаною квитанцією сплатив заборгованість та пеню за договором, хоча в графі квитанції "призначення платежу" відсутні посилання на будь-який договір чи на платіжне доручення № 0150561741 від 21.05.2012 року.

Отже, позивачем було пропущено строки оплати як податкового зобов'язання з орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року) так і строки внесення орендної плати відповідно до договору від 17 жовтня 2006 року.

Посилання позивача на те, що ним сплачувалась пеня за договором а нарахування штрафу є спробою податкового органу притягнути позивача до відповідальності того самого виду двічі, суд не приймає з огляду на наступні обставини.

Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

- фінансова;

- адміністративна;

- кримінальна.

Відповідно до п. 111.2 ПК України, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

З аналізу зазначеної норми,випливає, що як штрафна санкція так і пеня є фінансовою відповідальністю, але кожна з них виступає окремим її різновидом, незалежним від іншої.

З урахуванням цього термін "штрафна санкція" не включає пеню, а за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання платнику податків, поряд з накладенням на нього штрафу відповідно до ст. 126 ПКУ, нараховується пеня в загальному порядку, визначеному ст.ст. 129-132 ПКУ та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953.

Крім цього п. 113.2 ПК України встановлено, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Тобто ПК України фактично встановлює, що за одне податкове правопорушення можна застосовувати як штрафну санкцію, так і пеню, оскільки вони є різними видами відповідальності.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, враховуючи що позивачем було сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання із затримкою понад 30 календарних днів, відповідачем правомірно було нараховано позивачу штраф в сумі 7743,69 грн. та винесено податкове повідомлення рішення № 0000692317 від 18.03.2013 року в розмірі 7 743,69 гривень

Таким чином, приймаючи до уваги наявність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0150561741 від 21.05.2012 року яке позивачем не оскаржувалось, приймаючи до уваги, що відносини зі сплати орендної плати за землю як загальнодержавного податку регулюються нормами ПК України та враховуючи прострочення позивачем зобов'язання зі своєчасного перерахування вказаного податку понад 30 календарних днів, суд визнає, що відповідачем правомірно винесено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000692317 від 18.03.2013 року, а позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 9,14, 111, 126, 129-132, 285-288 Податкового кодексу України, Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Торезької об'єднаної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000692317 від 18.03.2013 року в розмірі 7 743,69 гривень - відмовити повністю.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 30 травня 2013 року, в присутності представників сторін.

Постанову складено у повному обсязі 4 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.