Постанова № 31648011, 06.06.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1481/13-a

"06" червня 2013 р. "09" год. "36" хв. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

представника позивача: Стецько Н.В.

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за поданням Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

Збаразька міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (далі по тексту - Збаразька МДПІ) звернулась до суду в порядку ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод Калганоф» (далі по тексту - ТОВ «ЛГЗ Калганоф»), застосованого рішенням начальника Збаразької МДПІ «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» від 03.06.2013 об 13 год. 05 хв.

Подання обґрунтовано тим, що всупереч вимог Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків не допустив податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подання та просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «ЛГЗ Калганоф».

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, а саме телефонограмами (а.с. 29 - 30) та факсограмою (а.с. 31). Про причини неявки суд не повідомив, заперечень на подання або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представника відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі доказами, відповідно до положень ст. 128 та ч. 8 ст. 1833 КАС України.

Заслухавши пояснення представника заявника, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «ЛГЗ Калганоф» зареєстровано як юридичну особу Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 04.06.2007 з присвоєнням ідентифікаційного коду 35068869, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №551871.

З 15.07.2011 ТОВ «ЛГЗ Калганоф» перебуває на обліку в Збаразькій МДПІ, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП №1720 від 15.07.2011, а отже відповідно до ст. 67 Конституції України та Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зобов'язаний подавати до податкового органу податкові декларації та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом платника податків визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п. 56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У зв'язку із несплатою у встановлені законом терміни грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, яка була подана до податкового органу 22.04.2013, станом на 07.05.2013 у ТОВ «ЛГЗ Калганоф» виник податковий борг в розмірі 220971,00 гривня.

Пунктами 59. 1, 59.4 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

07 травня 2013 року ТОВ «ЛГЗ Калганоф» було вручено податкову вимогу форми «Ю» №54 на загальну суму 220971,00 гривня (а.с. 13).

Відповідно до п. 91.1 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Наказом керівника Збаразької МДПІ «Про призначення податкового керуючого» №222 від 07.05.2013 було призначено податковим керуючим по ТОВ «ЛГЗ Калганоф» головного державного податкового ревізора - інспектора сектору погашень податкового боргу Телев'як О.М. (а.с. 14).

Статтею 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Положеннями п. 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

16 травня 2013 року податковим керуючим на підставі рішення керівника Збаразької МДПІ «Про опис майна у податкову заставу» №3616/10/19 від 07.05.2013 було описано майно ТОВ «ЛГЗ Калганоф» на загальну суму 221990,86 гривень у податкову заставу, що було оформлено актом опису майна від 16.05.2013 (а.с. 15).

Вказана податкова застава була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №40676742 від 17.05.20133 (а.с. 16).

20 травня 2013 року ТОВ «ЛГЗ Калганоф» подало до Збаразької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, в якій самостійно визначило суму грошового зобов'язання в розмірі 202444,00 гривні.

У зв'язку із несплатою у встановлені законом терміни грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації станом на 31.05.2013 податковий борг ТОВ «ЛГЗ Калганоф» збільшився до 295253,39 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки ТОВ «ЛГЗ Калганоф» за платежем «податок на додану вартість» (а.с. 10-12).

Відповідно до положень абзацу четвертого п. 89.2 ст. 89 ПК України у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

У зв'язку із збільшенням податкового боргу 03 червня 2013 року начальником Збаразької МДПІ прийнято рішення про опис майна ТОВ «ЛГЗ Калганоф» у податкову заставу вих. № 4067/10/19 (а.с. 17).

03 червня 2013 року податковим керуючим на підставі рішення керівника, з врахуванням положень абзацу п'ятого п. 89.3 ст. 89 ПК України, у присутності двох понятих було описано майно ТОВ «ЛГЗ Калганоф» на загальну суму 48901,80 гривень у податкову заставу, що було оформлено актом опису майна від 03.06.2013 (а.с. 18-19).

Враховуючи недостатність описаного майна згідно актів опису майна у податкову заставу від 16.05.2013 та від 03.06.2013 для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, податковим керуючим було запропонувати надати інше майно та документи для опису в податкову заставу до розміру податкового боргу.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

При спробі податкового керуючого описати майно до суми податкового боргу на ТОВ «ЛГЗ Калганоф» в допуску податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається у податкову заставу, відповідачем було відмовлено, про що було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1 від 03.06.2013 (а.с. 21) та акти про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №1 від 03.06.2013 (а.с. 22) і №2 від 03.06.2013 (а.с. 26).

03 червня 2013 року податковим керуючим ТОВ «ЛГЗ Калганоф» направлено на адресу начальника Збаразької МДПІ звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку із встановленням не допуском податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу (а.с. 23).

03 червня 2013 року об 13 год. 05 хв. начальником Збаразької МДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ЛГЗ Калганоф» (код ЄДРПОУ 35068869), відповідно до якого вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «ЛГЗ Калганоф», що перебуває (розміщене, зберігається) у м. Збараж, Тернопільскої області, вул.. Ш.Алейхема, 1, територія товариства та надіслати вказане рішення з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна (а.с. 24). Вказане рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом 03.06.2013, що підтверджується квитанцію поштового відділення №9894 (а.с. 25).

Пунктом 94.10 статті 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведена норма ПК України кореспондується з пунктом 2 частини 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, процедура підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Згідно з підпунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом

Відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пунктом 94.3 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4 статті 94 ПК України визначено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з підпунктом 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг, з метою його погашення певне майно, яке належить відповідачу, було описане в податкову заставу, яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У зв'язку із збільшенням податкового боргу платник податків не допусти до складання акту опису майна, що передається в податкову заставу, податкового керуючого, який був призначений у встановленому законодавством порядку.

Згідно з підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

З огляду на викладене, а саме доведення обставини не допуску податкового керуючого до складання акту опису майна, відсутності оскарження рішення про застосування адміністративного арешту, подання заявника про визнання обґрунтованим рішення про застосування адміністративного арешту від 03.06.2013 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Визнати обґрунтованим адміністративний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод Калганоф» (ідентифікаційний код 35068869, вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразького району Тернопільської області), застосованого рішенням начальника Збаразької МДПІ «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» від 03.06.2013 об 13 год. 05 хв.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 6 червня 2013 року.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.