Ухвала суду № 31647843, 30.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1009/13-ц Провадження № 22-ц/795/1248/2013 Головуючий у I інстанції -Коваленко А. В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіМамонової О.Є. суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В. при секретарі:Халимон Т.Ю. за участю:позивачки ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6, представника відповідача Репех О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України у Чернігівській області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової служби України у Чернігівській області, Державної казначейської служби України в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди, завданої органом досудового слідства,-

в с т а н о в и в:

Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково; стягнуто з Держави Україна шляхом списання Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_5 14200 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПС у Чернігівській області просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не взяв до уваги того, що позивачем не надано допустимих доказів про розмір заподіяної моральної шкоди, а в рішенні суду не наведено жодного факту нанесення органом досудового слідства моральної шкоди. Апелянт наголошує на тому, що позивачем жодна з постанов слідчого у кримінальній справі оскаржені не були, а тому їх дії відповідали вимогам кримінально-процесуального законодавства. Апелянт вказує, що задовольняючи позов та стягуючи з Держави Україна 14200 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, судом не взято до уваги вимоги діючого законодавства щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просила рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача - Державної податкової служби України у Чернігівській області, який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивачки та її представника, які наполягали на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в силу Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» має право на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди за рахунок держави.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він повністю ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, що 29 вересня 2011 року заступником начальника СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Чуйко В.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера ТОВ «Велмі Пром» ОСОБА_5, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (а.с. 16).

Згідно постанови від 04 жовтня 2011 року, слідчим СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Гузенко Р.В. відносно підозрюваної ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (а.с. 17).

Постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області Кантур О.А. від 10 жовтня 2011 року накладено арешт на все майно ОСОБА_5, яке належить їй на праві власності (а.с. 5)

21 листопада 2011 року було винесено постанови про притягнення ОСОБА_5 в якості обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України (а.с. 18) та про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд (а.с. 21).

05 грудня 2011 року першим заступником прокурора Чернігівської області Соляр С.П. затверджено обвинувальний висновок по кримінальній справі № 903/231 по обвинуваченню ОСОБА_5 та вказану справу направлено до Прилуцького міськрайонного суду (а.с. 22, 23).

Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 27 червня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 направлено прокурору Чернігівської області для проведення додаткового розслідування (а.с. 24-25).

06 листопада 2012 року старшим слідчим СВ ДПС у Чернігівській області Пилипченко О.О. винесено постанову про закриття кримінальної справи порушеної стосовно головного бухгалтера ТОВ «Велмі Пром» ОСОБА_5 в зв'язку з відсутністю складу злочину, обраний запобіжний захід та арешт, накладений на майно скасовано.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативну-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, передбачено ст. 1176 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (в редакції 2009 року) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності у діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину.

Згідно положень ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Частинами 2, 3 ст. 13 вищевказаного Закону передбачено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Виходячи із наведених вище норм закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, перебуваючи більш ніж один рік на підписці про невиїзд, ОСОБА_5 вимушено протягом тривалого часу зазнавала істотних змін у звичному укладі свого життя, була значною мірою обмежена у реалізації власних звичок і бажань, а отже - перенесла глибокі та тривалі душевні страждання.

Посилання ДПС у Чернігівській області в апеляційній скарзі на ненадання позивачем допустимих доказів про розмір заподіяної моральної шкоди та недотримання вимог законодавства при її визначенні не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки при визначенні розміру моральної шкоди, місцевий суд обґрунтовано керувався ст. 13 Закону України від 01 грудня 1994 року (з наступними змінами) «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», врахував термін перебування під слідством 13 місяців 8 днів та визначив достатньою для повного відшкодування завданої моральної шкоди суму 14200 грн.

Доводи апелянта про те, що позивачем жодна з постанов слідчого у кримінальній справі оскаржені не були, а тому їх дії відповідали вимогам кримінально-процесуального законодавства, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки визнання окремих процесуальних документів незаконними Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» не вимагається.

Оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Чернігівській області - відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: