Рішення № 31646302, 04.06.2013, Миронівський районний суд Київської області

04.06.2013 Єдиний унікальний № 371/618/13-ц

Провадження №2/371/236/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Пархоменко В.М.

при секретарі - Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці у порядку ч.2 ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди

встановив:

У квітні 2013 року позивачка звернулась до суду з названим позовом. Свої вимоги обгрунтувала тим, що вона з 14.09.2011 року працювала на посаді оператора автоматизованих ваг бурякопункту ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", а 11.10.2011року переведена на посаду бухгалтера відділу сировини товариства.

12.03.2013 року звільнилась з роботи відповідно п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні відповідач не виплатив їй заробітну плату за липень - грудень 2012 року та січень- березень 2013 року у сумі 11 413 грн. 47 коп. у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку з 12 березня 2013 року, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

У судове засідання позивачка не з"явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте свого представника у судове засідання не направив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надіслав.

За таких обставин суд вважає можливими розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково .

Згідно ст.ст.1, 15, 21 Закону України "Про оплату праці" власник або уповноважений ним орган в першочерговому порядку зобов"язаний виплачувати працівнику заробітну плату за виконану ним роботу, в тому числі і при його звільненні.

Судом встановлено, що позивачка 14.09.2011 року згідно наказу № 131/1-К була прийнята на роботу на посаду оператора автоматизованих ваг бурякопункту ТОВ "ВІК-Р.С.Ф", 11.10.2011 року переведена на посаду бухгалтера відділу сировини згідно наказу №153-К. Звільнилася з роботи 12.03.2013року згідно наказу №06/1-к від 12.03.2013 року за п.1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У порушення вищезазначених норм відповідач у день звільнення не провів кінцевий розрахунок, не виплатив належну позивачці заробітну плату за липень 2012 року у розмірі 1248,36 грн., за серпень 2012 року у розмірі 1578 грн.28 коп., за вересень 2012 року у розмірі 1319 грн. 82 коп, за жовтень 2012 року у розмірі 1879 грн.. 40 коп, за листопад 2012 року у розмірі 1283 грн. 69 коп, за грудень 2012 року у розмірі 837 грн.09 коп., за січень 2013 року у розмірі 1220 грн. 68 коп., за лютий 2013 року у розмірі 1209 грн.62 коп, за березень 2013 року у розмірі 836 грн. 53 коп, а всього станом на 12.03.2013 року заборгованість становить 11 413 грн.47 коп., що підтверджується довідкою виданою 12.03.2013 року (а.с.9)

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні останнього до розгляду справи -по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Крім того, відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Рішенням Конституційного Суду України №4рп-2012 від 22.02.2012року встановлено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Враховуючи, що з позивачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку, при цьому відсутність грошових коштів не звільняє відповідача від відповідальності.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затв.Постановою КМУ від 08.02.1995року №100 з наступними змінами та доповненнями нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки від 12.03.2013року, виданої ТОВ " ВІК.-Р.С.Ф" розмір заборгованості по заробітній платі на момент звільнення позивача становив-11 413 грн.47коп.(а.с.9)

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМУ від 08.02.1995року № 100, виходячи з виплати за останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулося звільнення, тобто з виплат за січень-лютий 2013року.

Згідно довідки від 12.03.2013року заробітна плата позивача за січень 2013року становила 1501грн.24коп., за лютий 2013року становила 1381, 30грн., а кількість відпрацьованих днів у січні - лютому 2013року -41день (а.с.6)

Середньомісячний заробіток позивача за січень-лютий м-ці 2013року становить 1441грн.27коп. ( 1501,24 + 1381,30) :2

Відповідно середньоденний заробіток за вказаний період становить 35 грн.15коп. (1441,27:41), кількість днів затримки розрахунку з моменту зільнення з 12.03.2013 року по день розгляду справи становить 56 днів, виплаті підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 1968грн.56коп. (35,15грн.х 56 днів)

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні грунтується на нормах чинного законодавства, що регламентують спірні правовідносини, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, невиплата відповідачем заробітної плати позивачеві призвела до її моральних страждань, оскільки ця обставина викликала хвилювання та стрес, що відобразилось на її здоров"ї та вимагало додаткових зусиль для організації життя.

Проте, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає точних критеріїв майнового виразу душевного та фізичного болю, спокою особи, а тому при стягненні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. моральної шкоди, що адекватно нанесеній моральній шкоді

Згідно п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 114 грн.70 коп

На підставі викладеного,ст.ст.116 ,117,237-1 КЗпП України,керуючись ст.ст.8,10,11,60,209,212-215, 218 ,367 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф" (р/р 26006010043199 в ПрАТ "Укрексімбанк" м.Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 36263844) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1968 грн.56коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього стягнути 2968 грн.56коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф" 114 грн.70 коп. судового збору в дохід держави.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення, сторонами, які не були присутні у судовому засіданні в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя підпис В.М.Пархоменко

З оригіналом вірно

Суддя В.М.Пархоменко