Постанова № 31645460, 17.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. 12 год. 50 хв.Справа № 821/1198/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Транчуковій О.С.,

за участю: представника позивача - Павліша П.В.,

представника відповідача - Садової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно чисте сільське господарство "Махаріші" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанов,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно чисте сільське господарство "Махаріші" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, УДВС), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить:

- скасувати постанови начальника УДВС ГУЮ у Херсонській області Скапенко Л.А. від 04.03.2013 р. про передачу матеріалів виконавчих проваджень № 35801039, № 35801528, №34880347 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області;

- скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області Третьякова С.Ю. від 14.03.2012 р. про прийняття до виконання виконавчих проваджень № 35801039, № 35801528, № 34880347.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обгрунтовуючи тим, що відповідно до статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Пунктом 3.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за № 512/5 визначено, що підвідомчість виконавчих проваджень відділами примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС визначається згідно ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, загальна сума стягнення за виконавчими провадженнями № 35801039, № 35801528, № 34880347 не досягає розміру, визначеному ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" - "від трьох до десяти мільйонів гривень" і становить загалом - 132258,10 грн. Посилаючись на зазначене, представник позивача стверджував, що спірні постанови суперечать вимогам ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 3.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Суду пояснив, що оскаржувані постанови про передачу виконавчого провадження від 04.03.2013 р. та про прийняття до виконання виконавчого провадження від 14.03.2013 р. прийняті відповідачем в межах повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", та є такими, що не порушують прав та інтересів Товариства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

04.03.2013 р. начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Скапенко Л.А. винесено постанови про передачу матеріалів виконавчих проваджень по примусовому виконанню виконавчих документів, а саме: наказів господарського суду Херсонської області № 5024/1440/2012 від 20.11.2012 р. та № 5024/1445/2012 від 27.11.2012 р., виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду № 2а-2166/12/2170 від 16.10.2012 р. про стягнення з СТОВ "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство "Махаріші" на користь юридичних осіб сум боргу з відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області.

14.03.2012 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Третьяковим С.Ю. винесено постанови про прийняття до виконання виконавчих проваджень ВП № 35801039, ВП № 35801528, ВП № 34880347, які були об'єднанні у зведене виконавче провадження ВП № 34880347.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем спірних постанов, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 83 Закону № 606-XIV контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Частиною третьою статті 21 Закону № 606-XIV визначено, що інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

В установленому Міністерством юстиції України порядку передача виконавчих проваджень на виконання до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах може здійснюватися за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження.

Порядок передачі виконавчих проваджень органами державної виконавчої служби та державними виконавцями передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція), зокрема розділом VI Інструкції.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції, передача виконавчих проваджень на виконання до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах може здійснюватись за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС.

У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів (п. 6.5 Інструкції).

Отже, аналізуючи наведені вище правові норми, суд приходить до висновку про наявність у начальника УДВС ГУЮ в Херсонській області повноважень щодо прийняття рішення про передачу виконавчого провадження від районного відділу ДВС до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ. Обставинами, що обумовлюють таку передачу, можуть бути не тільки порушення підвідомчості виконавчих проваджень чи перевищення суми зобов'язання більше десяти мільйонів гривень, а й відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону № 606-XIV інші обставини, які керівник, що приймає таке рішення, вважає поважними, тобто такими, що ускладнюють чи унеможливлюють своєчасне та повне виконання виконавчого документа.

Вирішуючи спір, суд перевіряє чи відповідає рішення, прийняте суб'єктом владних повноважень, критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС, зокрема чи прийняте воно з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тощо.

Суд відмічає, що підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є встановлення судом протиправності цього рішення, тобто встановлення факту порушення таким рішенням прав, свобод та інтересів особи, яка його оскаржує.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач вважає протиправними постанови від 04.03.2013 р. про передачу матеріалів виконавчих проваджень із одного органу ДВС до іншого посилаючись на те, що у відповідача не було законних підстав для прийняття таких рішень, проте доказів, які б підтверджували, у який спосіб та які права Товариства порушено спірними постановами, позивачем суду не надано, а судом у ході слухання справи не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суду вважає, що постанови від 04.03.2013 р. про передачу матеріалів виконавчих проваджень прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 606-XIV та Інструкцією, та не порушують будь-яких прав та інтересів позивача.

Щодо позовних вимог про скасування постанов від 14.03.20013 р. про прийняття до виконання виконавчих проваджень, слід зазначити, що згідно п.6.6 Інструкції при передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС державний виконавець в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, місцезнаходження органу ДВС, до якого передано виконавче провадження. Тобто, прийняття виконавчого провадження до виконання є обов'язком, а не правом державного виконавця, а тому суд не вбачає підстав для скасування постанов відповідача від 14.03.2013 р. щодо прийняття до виконання виконавчих проваджень.

Таким чином суд приходить до висновку необґрунтованість позовних вимог Товариства, а відтак - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 71, 99, 100, 158-163, 167, 174 КАС України, суд, -

постановив:

Відмовити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно чисте сільське господарство "Махаріші" у задоволенні позову до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанов.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 травня 2013 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.5