ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2013 р. Справа № 915/532/13
м.Миколаїв
За позовом: Заступника прокурора Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24) Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд України, 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1
до відповідача: Державного підприємства „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України", 57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Полігон, вул. Центральна, 25
про: стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 399712,83 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
від 1-го позивача: не з'явився
від 2-го позивача: Шабільянов В.В. дов. № 25 від 15.06.2011 року
від відповідача: Лопушанський О.С., дов. № б/н від 23.04.2013р.
в засіданні приймає участь прокурор Круш Т.О.
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд України звернувся до суду з позовними вимогами (зменшення позовних вимог від 21.05.2013 року) в яких просить суд стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України" 382873,81 грн. з яких: 206125 грн. - 20% штраф за невиконання контракту, 75643,75 грн. - 7% штраф за прострочення поставки понад 30 днів, 96175,63 грн. - пеня за непоставлений товар та 4922,27 грн. - 3% річних.
22.04.2013 року від Міністерства аграрної політики та продовольства України до відділу документального забезпечення суду надійшли пояснення в яких останній зазначає про невиконання відповідачем вимог контракту № 321Ф від 12.04.2012 року, що в свою чергу стало підставою для звернення до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України" 216125 грн. штрафу за невиконання контракту, 75643,75 грн. штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 96175,63 грн. - пені за недопоставлений товар та 11768,45 грн. - 3% річних, які останній просить суд стягнути з відповідача.
23.04.2013 року відповідачем до відділу документального забезпечення суду наданий відзив на позовну заяву в якому він проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що дійсно свої зобов'язання відповідач за контрактом № 321Ф від 12.04.2012 року не виконав та платіжним дорученням від 21.02.2013 року № 18 повернув суму авансового платежу в розмірі 540312,50 грн., - Аграрному фонду України. Відповідач вказує, що невиконання відповідачем умов вищевказаного контракту сталося внаслідок несприятливих погодних умов в 2012 році, що підтверджує доданими до відзиву висновком Торгово-промислової палати України від 09.07.2012 року №1438/05-4, актом від 23.05.2012 обстеження посівів озимої пшениці по ДП «ДГ «ЕЛІТА» (Котляревська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області), затвердженого управлінням агропромислового розвитку Жовтневої РДА та актом від 17.04.2012 обстеження посівів озимої пшениці по ДП «ДГ «ЕЛІТА» (Котляревська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області), затвердженого управлінням агропромислового розвитку Жовтневої РДА. Також відповідач вказує, що внаслідок загибелі посівів не отримав страхового відшкодування. Відповідач вважає, що позивачем невірно обрахований розмір 3% річних через невірне визначення останнім моменту повернення передплати. Відповідач по платіжному дорученню № 7 від 14.03.2013 року частково перерахував Аграрному фонду України штрафні санкції в розмірі 10000,00 грн. У вказаному відзиві відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з ДП «ДГ «Еліта» на користь Аграрного фонду України в сумі 10000,00грн., які перераховані позивачу 14.03.2013 року., та решту вимог залишити без задоволення, у зв'язку із оплатою штрафних санкцій у зменшеному розмірі. Також в додаткових поясненнях наданих суду 21.05.2013 року відповідач зазначив, що на лист позивача № 41-07/2150 від 12.07.2012р. відповідачем була надана розгорнута відповідь листом від 19.07.2012 № 349 про причини загибелі врожаю, наслідки, які виявились у зв'язку з такими обставинами, які заходи були вжиті для документування фактів загибелі врожаю, та прохання продовжити господарські відносини. Відповідач вказує, що вказаним листам передував лист від 04.07.2012 №314 на адресу аграрного фонду України, в якому була викладена інформація про відмову ПрАТ «СК «Статус» у виплаті страхового відшкодування. Відповідач вважає, що ДП «ДГ «Еліта» в повній мірі, сумлінно доводило до позивача інформацію про важкі погодні умови та неможливість продовжувати вирощувати врожай у тому стані, у якому він опинився під дією погодних умов. Вказує, що виконав всі умови, необхідні для настання обставин непереборної сили (форс-мажор), а тому повинен бути звільнений від відповідальності за Контрактом. Зазначає, що ДП «ДГ «Еліта» в доповнення до листа від 19.07.2012р. №349 листом від 26.07.2012 №358 повідомило Аграрний фонд України про форс-мажорні обставини згідно висновку Торгово-промислової палати України та просило погодити повернення авансового платежу в строк до 01.10.2012р. та листом від 05.10.2012 №854, знову ж таки через важкі погодні умови, просило в Аграрного фонду України погодження повернути суму авансового платежу за Контрактом без застосування штрафних санкцій. Відповідач зазначає, що вказані листи були підготовлені та направлені на адресу Аграрного фонду України простою поштовою кореспонденцією, при цьому з невідомих відповідачеві причин на даний час в наявності лише електронні копії вказаних листів, а підписаних керівником ДП «ДГ «Еліта» примірників листів немає, відповіді на вказані листи також відсутні.
21.05.2013 року прокурором до відділу документального забезпечення суду подані пояснення на відзив відповідача в яких останній зазначає, що за умовами пунктів 1.1-1.3 укладеного між сторонами форвардного біржового контракту, відповідач повинен був поставити 625 тон пшениці м'якої 4 класу у строк до 01.11.2012р., - 14.05.2012р. позивачем на рахунок відповідача сплачено авансовий платіж у розмірі 540312,50 грн., однак обов'язок повернути суму попередньої оплати виник у відповідача лише 02.11.2012р. у зв'язку із невиконанням ним умов контракту щодо поставки всього обсягу пшениці, таким чином, розрахунок 3% річних підлягає уточненню шляхом зменшення періоду нарахування. Прокурор вказує, що доводи відповідача щодо наявності підстав для повного звільнення від відповідальності у зв'язку із наявністю обставин непереборної сили, є необґрунтованими, оскільки всупереч вимог діючого законодавства та п. 8.1-8.3 контракту відповідач повідомив позивача про їх настання з порушенням строку, передбаченого п.8.2 контракту, тому втратив право посилатись на ці обставини з метою зменшення розміру або звільнення від штрафних санкцій. Прокурор вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих у розумінні ст. 34 ГПК України доказів неможливості виконання зобов'язання за контрактом, зокрема, щодо посівів на вказаних площах саме пшениці 4 класу.
В судовому засіданні 30.05.2013 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2013 року надані письмові пояснення № 84 від 30.05.2013 року в яких останній зазначає, що Лист №241 від 28.05.2013 року Аграрний фонд не отримував, в підтвердження чого надав лист начальника відділу забезпечення діяльності дирекції та документообігу В. М. Дмитрушко. Лист №349 від 19.07.2012 року Аграрний фонд отримав, у відповідь відправлена на адресу відповідача претензія за вихідним №41-07/2299 від 31 липня 2012 року. Лист №854 від 05.10.2012 року Аграрний фонд отримав, у відповідь відправлена повідомлення-вимога за вихідним №41-05/2859 від 16.10.2012 яка додана до вказаних пояснень.
Заслухавши представників позивача, відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
12.04.2012 року між Аграрним фондом України та Державним підприємством „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України" був укладений форвардний біржовий контракт № 321Ф (далі-Контракт) згідно умов якого в порядку та на умовах даного Контракту відповідач передає Аграрному фонду України у власність товар: пшениця м'яка 4 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Кількість (тонн) 625,000. Місяць поставки: в термін до "01" листопада 2012 року. (п.1.1-1.3 Контракту).
Згідно п. 1.5 Контракту, - ціна за одиницю Товару (тонну) на базисі поставки: 1729,00 грн. Вартість Товару всього 1080625,00 грн., у тому числі ПДВ 180104,17 грн. (п.1.6 Контракту).
Розділом 2 Контракту сторонами визначено термін поставки товару. Так згідно п. 2.1 Контракту, - брокер-продавець поставляє Брокеру-покупцю Товар на базисі поставки: ЕХW ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство» Миколаївська обл., в термін до «01» листопада 2012р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання Товару на базисіпоставки відповідно до умов цього Контракту (п. 2.2 Контракту).
Розділ 5 Контракту визначає порядок розрахунків, а саме згідно п 5.1 Контракту, - покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання Контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50 % від суми Контракту. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає Покупцю податкову накладну на відповідну суму. (п. 5.2 Контракту). Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох, робочих днів після поставки Товару відповідно до цього Контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3, та виконання пункту 4.1 Контракту. (п. 5.3 Контракту).
На виконання вимог п.5.1 вказаного контракту Аграрний фонд України перерахував ДП „Дослідне господарство" „Еліта" авансовий платіж у розмірі 540312,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2012 № 604 (а.с. 18) та не заперечується відповідачем в судовому засіданні.
Позивач в позовній заяві вказує, що всупереч вимог п. 1.3 та 2.1 Контракту відповідач своїх зобов'язання по Контракту не виконав, визначену п. 1.2 Контракту кількість зерна у передбачений строк позивачеві не поставив. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом щодо поставлення зерна пшениці Аграрний фонд України на адресу відповідача направив лист від 12.07.2012 року № 41-07/2150 (а.с. 20), та претензію № 41-07/2299 від 31.07.2012 року (а.с. 21), які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 63, 67), в яких зазначав про порушення відповідачем умов Контракту та наполягав на поверненні суми авансового платежу у розмірі 540312,50 грн.
21.03.2013 року згідно платіжного доручення від 21.02.2013 року (а.с. 19) відповідачем були перераховані Аграрному фонду України грошові кошти отримані у вигляді авансового платежу у розмірі 540312,50 грн.
Пунктом 7.1 Контракту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) або затримки виконання будь-якої з вимог Контракту сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог п. 7.2 Контракту, - за невиконання Продавцем умов Контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого Товару. У разі виконання Покупцем пункту 5.1 та невиконання Продавцем пункту 2.1 цього Контракту з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості. (п. 7.5 Контракту).
Внаслідок невиконання вимог Контракту позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.05.2013 року та на підставі п.п. 7.2, 7.5 Контракту нарахував та просить суд стягнути з відповідача 206125 грн. - 20% штрафу за невиконання Контракту, 75643,75 грн. - 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів та 96175,63 грн. - пені за непоставлений товар.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує та зазначає, що не поставлення Аграрному фонду пшениці сталося внаслідок несприятливих погодних умов в 2012 році, в підтвердження посилається на висновок Торгово-промислової палати України від 09.07.2012 року №1438/05-4, акт від 23.05.2012 обстеження посівів озимої пшениці по ДП «ДГ «ЕЛІТА» та акт від 17.04.2012 обстеження посівів озимої пшениці по ДП «ДГ «ЕЛІТА», листи № 349 від 19.07.2012 року та № 358 від 26.07.2012 року. Відповідач вказує, що в повній мірі доводив до позивача інформацію про важкі погодні умови та неможливість продовжувати вирощувати врожай у тому стані, у якому він опинився під дією погодних умов, що у відповідності до вимог п. 8.1 контракту є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Розділом 8 Контракту сторонами передбачені обставини непереборної сили, а саме пункт 8.1 Контракту встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини Сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому разі термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу Сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань (п. 8.2 Контракту).
Згідно п. 8.3 Контракту, - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє Сторону права посилатися на дані обставини. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України (п. 8.4 Контракту).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2013 року по даній справі було зобов'язано позивача письмово зазначити чи отримували листи за вихідним № 241 від 28.05.2012 року, за вихідним № 349 від 19.07.2012 року та за вихідним № 854 від 05.10.2012 року, та чи надавались відповіді на вказані листи, в разі надання відповіді, листи та докази направлення надати до суду. Також вищевказаною ухвалою судом було зобов'язано відповідача надати докази направлення на адресу Миколаївського регіонального відділення Аграрного фонду України листа за вихідним № 241 від 28.05.2012 року з додатками та на адресу Аграрного фонду України листа за вихідним № 349 від 19.07.2012 року, листа за вихідним № 854 від 05.10.2012 року з додатками.
В судовому засіданні 30.05.2013 року 2-м позивачем надані до суду письмові пояснення в яких останній зазначив, що лист №241 від 28.05.2013 року Аграрний фонд не отримував, в підтвердження чого 2-м відповідачем до вказаних пояснень наданий лист начальника відділу забезпечення діяльності дирекції та документообігу В.М.Дмитрушко. Лист №349 від 19.07.2012 року Аграрний фонд отримав, у відповідь відправлена на адресу відповідача претензія за вихідним №41-07/2299 від 31 липня 2012 року. Лист №854 від 05.10.2012 року Аграрний фонд отримав, у відповідь була відправлена повідомлення - вимога за вихідним №41-05/2859 від 16.10.2012 копія якої надана до письмових пояснень.
Відповідач в судовому засіданні 30.05.2013 року надав усні пояснення в яких зазначив, що доказів направлення на адресу Миколаївського регіонального відділення Аграрного фонду України листа за вихідним № 241 від 28.05.2012 року з додатками та доказів направлення на адресу Аграрного фонду України листа за вихідним № 349 від 19.07.2012 року, листа за вихідним № 854 від 05.10.2012 року з додатками до суду надати не може.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем до суду не надані докази на підтвердження обставин щодо повідомлення Аграрного фонду України про існування обставин непереборної сили, як то визначено п. 8.2 Контракту, то відповідно до вимог п. 8.3 Контракту відповідач неправомірно посилається на дані обставини.
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
За невиконання вимог Контракту прокурор та позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.05.2013 року та на підставі п.п. 7.2, 7.5 Контракту нарахував та просить суд стягнути з відповідача 206125 грн. - 20% штрафу за невиконання Контракту, 75643,75 грн. - 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів та 96175,63 грн. - пені за непоставлений товар.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача 206125 грн. - 20% штрафу за невиконання Контракту та 75643,75 грн. - 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів є обґрунтованими відповідно до вимог Контракту та Закону і підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Так позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, за невиконання відповідачем умов Контракту нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4922,27 грн., розмір яких є обґрунтованим у відповідності до вимог Закону та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Підпунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи, що відповідачем виконані вимоги позивача щодо повернення отриманого авансового платежу в повному обсязі, розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є досить великим від суми передплати, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення іншими особами збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з поставки пшениці за Контрактом, та відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з поставки пшениці за Контрактом, то суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 10000,00 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення зменшених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України" (57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Центральна, 25, р/р260040003910001 в МФ ПАТ „Укрінбанк", МФО 326580, ЄДРПОУ 30766346) на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд України (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, р/р 35228002004099 в ДКУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 33642855) 20625 грн. - 20% штрафу за невиконання контракту, 75643,75 грн. - 7% штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 10000,00 грн. - пені та 4922,27 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство" Еліта" Державної установи „Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція" Інституту зрошуваного землеробства Національної академії Аграрних наук України" (57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Центральна, 25, р/р260040003910001 в МФ ПАТ „Укрінбанк", МФО 326580, ЄДРПОУ 30766346) до спеціального фонду Державного бюджету України 7657,48 грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 04.06.2013 року.
Суддя Н.О. Семенчук
Судове рішення № 31641122, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 30.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/532/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: