Рішення № 31641118, 03.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6522/13 03.06.13

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"

про стягнення 30 061,61 грн.

Представники:

від позивача: Дем'янов І.Ю. - представник за довіреністю № 543/12/09Н від 15.10.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" про стягнення 30 061,61 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.01.2010 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» укладено договір № 09/52-00/1429 про надання консолідованої виписки, відповідно до умов якого відповідач доручає, а банк зобов'язується надавати відповідачу можливість отримання в електронній формі консолідованої виписки по рахунках відповідача та/або структурних підрозділів та/або юридичних осіб-зазначених у додатку № 1 до цього договору, а відповідач зобов'язаний здійснювати комісійну винагороду банку протягом строку дії цього договору, незалежно від кількості днів надання послуги та незалежно від фактичного отримання відповідачем консолідованої виписки.

В порушення умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість в розмірі 28 000,00 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" заборгованості за договором № 09/52-00/1429 від 27.01.2010 року про надання консолідованої виписки в розмірі 28 000,00 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 2 061,61 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/6522/13, розгляд справи призначено на 22.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 03.06.2013 року.

В судове засідання 03.06.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" заборгованість за договором № 09/52-00/1429 від 27.01.2010 року про надання консолідованої виписки в розмірі 28 000,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 2 061,61 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 22277921 від 26.04.2013 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.01.2010 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (клієнт за договором) укладено договір про надання консолідованої виписки № 09/52-00/1429.

Відповідно до п.1.1 договору, клієнт доручає, а банк зобов'язується на умовах цього договору надавати клієнту можливість отримання в електронній формі консолідованої виписки по рахунках клієнта та/або структурних підрозділів та/або юридичних осіб-зазначених у додатку № 1 до цього договору. Отримання клієнтом консолідованої виписки здійснюється клієнтом самостійно шляхом використання сервісного модулю «Центр фінансового контролю» засобами системи «Клієнт-Банк».

У відповідності до п. 2.1. договору, послуга надається по рахунках, зазначених в додатку № 1 до цього договору, за умови отримання банком за рахунками юридичних осіб дозволу на надання консолідованої виписки.

Пунктом 3.4.1 договору передбачено, що клієнт зобов'язаний здійснювати оплату банку за цим договором в сумах та порядку, передбачених розділом 4 цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору, комісійна винагорода за цим договором визначається відповідно до чинних на дату оплати тарифів банку як сукупний розмір комісійної винагороди за надання послуги за кожним з рахунків, зазначеним у додатку № 1, за календарний місяць. Станом на дату укладання цього договору комісійна винагорода визначається з розрахунку 100 гривень за кожний рахунок, що зазначений у додатку № 1 цього договору, за календарний місяць та змінюється у випадку змін тарифів згідно з п. 4.6 договору.

Комісійна винагорода підлягає сплаті клієнтом банку у повному обсязі протягом строку дії цього договору, незалежно від кількості днів надання послуги та незалежно від фактичного отримання клієнтом консолідованої виписки (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.4. договору, комісійна винагорода підлягає сплаті не пізніше останнього операційного дня місяця, за який здійснюється оплата, згідно тарифів банку, що діють на дату оплати.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу можливість отримання в електронній формі консолідованої виписки по рахунках відповідача та/або структурних підрозділів та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до договору, що підтверджується відповідними витягами з сервісного модулю.

Проте, в порушення умов договору про надання консолідованої виписки та норм чинного законодавства України, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку за період: січень 2011 року, квітень-вересень 2012 року, серпень-жовтень 2012 року в останнього виникла заборгованість в розмірі 28 000,00 грн.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

05.11.2012 року та 10.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогами № 02-01/08/65 та № 02-01/08/270 про погашення заборгованості за договором, проте зазначені вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» заборгованості за договором про надання консолідованої виписки № 09/52-00/1429 від 27.01.2010 року в розмірі 28 000,00 грн., клієнта перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та клієнтом не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором банк нарахував клієнту пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 2 061,61 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що нарахована комісійна винагорода, яка не сплачена клієнтом до 25 числа наступного календарного місяця, після місяця надання послуги, вважається простроченою заборгованістю на наступний день після закінчення обумовленого строку сплати.

За несвоєчасну сплату комісійної винагороди за цим договором клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє клієнта від обов'язку належним чином виконувати свої зобов'язання (п. 5.3 договору).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» заборгованості за договором про надання консолідованої виписки № 09/52-00/1429 від 27.01.2010 року в розмірі 28 000,00 грн. суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 2 061,61 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, ідентифікаційний код 35076670) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість в розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 2 061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.06.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий