Ухвала суду № 31640609, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. справа № 2а-0870/2042/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, Управління державного казначейства у м. Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати незаконними дії посадової особи Міністерства внутрішніх справ України та Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в частині відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, пов'язаної з його звільненням зі служби в органах МВС, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, пов'язану з його звільненням зі служби за станом здоров'я (хворобою) з урахуванням оподаткування в розмірі 110069,43 грн., стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача матеріальні витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 5000,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ГУМВС України в Запорізькій області на користь позивача невиплачену одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 94237,29 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органи внутрішніх справ починаючи з 30.12.1988 року.

12 березня 2010 року позивачем був поданий рапорт начальнику ГУМВС України в Запорізькій області про відрядження до ФСТ «Динамо» України із залишенням в кадрах МВС та увільнення від займаної посади (а.с. 51).

Наказом від 01.04.2010 року № 535о/с позивач був відряджений до ФСТ «Динамо» України із залишенням у кадрах МВС та звільнений з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу по боротьбі з організованими групами та злочинними угрупованнями управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області (а.с. 52).

Наказом першого заступника голови Центральної ради ФСТ «Динамо» України від 06.04.2010 року № 24о/с позивача було призначено на посаду першого заступника голови ради Запорізької обласної організації ФСТ «Динамо» України з 01 квітня 2010 року із залишенням у кадрах МВС України (а.с. 53).

19 листопада 2010 позивачем був поданий рапорт міністрові внутрішніх справ України про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з хворобою (а.с. 54).

На підставі зазначеного рапорту наказом голови Центральної ради ФСТ «Динамо» України від 29.11.2010 року № 140 о/с позивач був відряджений до МВС України (а.с. 56).

Наказом МВС України від 07.12.2010 року № 2081о/с позивач, який прибув із ФСТ «Динамо» України, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Запорізькій області з 01.12.2010 року (а.с. 57).

Наказом міністра внутрішніх справ України від 16.12.2010 року № 2161о/с позивача, який перебував у розпорядженні ГУМВС України в Запорізькій області, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 64 «б» (через хворобу) з 01 грудня 2010 року (а.с. 62).

Наказом начальника ГУМВС України в Запорізькій області від 20.12.2010 року № 416о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ з підстав, зазначених у наказі міністра внутрішніх справ України від 16.12.2010 № 2161о/с, та зроблено відповідний запис у трудовій книжці позивача (а.с. 90).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби.

Особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Враховуючи що на момент звільнення позивач перебував у розпорядженні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, наказом якого й був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що саме ГУМВС України в Запорізькій області зобов'язане виплатити позивачу допомогу передбачену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Доводи апелянта про те, що позивач на час звільнення фактично перебував на посаді першого заступника голови Запорізької обласної організації ФСТ «Динамо» та не був у розпорядженні ГУМВС України в Запорізькій області, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки факт відрядження позивача до ГУМВС України в Запорізькій області підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного наказу.

Крім того, апеляційний суд вважає безпідставним посилання апелянта на п. 3.4.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, оскільки зазначена норма стосується розрахунку грошового забезпечення під час проходження служби, та не впливає на розрахунок допомоги при звільненні зі служби.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено факту виплати позивачу одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення вказаної суми допомоги у примусовому порядку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 13 травня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна