Ухвала суду № 31639129, 05.06.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/201/13

Номер провадження 22-ц/786/2156/2013

Головуючий у 1-й інстанції Попова М.С.

Доповідач Абрамов П. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Корнієнка В.І., Винниченка Ю.М.

При секретарі: Цилюрик М.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»

на заочне рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2013 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання договору недійсним та стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», 01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 31, код ЄДРПОУ - 38104479, р/р № 26002368191 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО - 380805 м. Київ як правонаступника ТОВ «Автомоноліт», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, кошти в сумі 45000,00 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія «АвтоФінанс» прохало рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права , невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, що 29.10.2011 року між позивачем та ТОВ «Авто моноліт», правонаступником якого, відповідно до угоди про заміну сторони в договорі від 29.10.2011 року № 000120 від 25.04.2012 року, є ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», укладено договір № 000120 про надання послуг, предметом якого є надання позивачеві послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу зазначеного в додатку № 1 до Договору - сільськогосподарської техніки, через «Систему АвтоФінанс», організовану відповідачем, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників «Системи АвтоФінанс».

Цього ж дня, позивач сплатив відповідачу передбачений Договором перший внесок (реєстраційний платіж) у сумі 20000 грн., та в подальшому кожного місяця по 2500 грн. до жовтня 2012 року, а всього 45 000 грн. (а.с.13-14)

У відповідності з вимогами ст. 214 ч.2, ст. 360-7 ЦПК України при виборі правової норми , що підлягає до застосуванню суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України викладених у рішеннях прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК

В ухвалі Верховного Суду України в справі № 6-22цс13 від 27 березня 2013 року Верховним Судом висловлено правову позицію у відповідності до якої:

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір та «Умови діяльності Програми АвтоФінанс» , місцевий суд вірно прийшов до висновку, що укладений між сторонами договір містить умови із використанням нечесної підприємницької діяльності , пірамідальних схем , та є нікчемним.

Діяльність ТОВ «Автомоноліт» та його правонаступника ТОВ «Лізингова компанія «АвтоФінанс» вводить споживача в оману.

«Система Автофінасн» формується виключно на коштах учасників «Системи АвтоФінанс», без залучення коштів Товариства. Оплата товару здійснюється за кошти внесені учасниками «Системи АвтоФінасн». Один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення коштів інших споживачів до такої ж схеми. Право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками «Системи АвтоФінанс».

Встановивши ці обставини місцевий суд правомірно застосував наслідки недійсності правочину , стягнувши з відповідача на користь позивача 45000 грн. - сплачені ним кошти за спірним договором.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія» «Автофінанс» - відхилити.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : (підписи)

Копія згідно: