Постанова № 31638288, 03.06.2013, Волноваський районний суд Донецької області

№2а/221/7/2013

Справа №0506/6649/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

за участю позивача - ОСОБА_7,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача - Ландар Н.В.,

за участю третьої особи - не з»явився,

розглянув в судовому засіданні в приміщенні суду м.Волноваха адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Волноваської міської ради, третя особа - ОСОБА_14, про скасування рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року , рішення Волноваської міської ради № У/29-689 від 21 листопада 2008 року,

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому зазначили, що вони є власниками квартир в будинку АДРЕСА_1, мешкають в одному під»їзді. В листопаді 2011 року третя особа - ОСОБА_14 придбав квартиру № 3, не мешкав там жодного дня, маючи намір зробити магазин. З чим позивачі категорично не згодні, про що повідомили Волноваську міську раду 15.12.2011 року. В вересні 2012 року ОСОБА_14 самовільно почав копати яму біля будинку на прибудинковій території. З відповіді на їхню колективну скаргу від 06.12.2012 року позивачі довідалися, що рішенням відповідача 30 березня 2012 року ОСОБА_14 отримав дозвіл міськради на переведення квартири в нежиле приміщення. Вважають, що відповідачем при прийнятті рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі» , на підставі якого було прийнято рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року про надання дозволу на переведення квартири в нежиле приміщення ОСОБА_14, було порушено , по-перше, вимоги ст.7,8 Житлового Кодексу України в частині порушення підвідомчості, оскільки в даному випадку це прерогатива обласної ради, по-друге, про прийняте рішення не повідомлялися мешканці міста, не було повідомлення в місцевій газеті. Просять суд скасувати рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року , рішення Волноваської міської ради № У/29-689 від 21 листопада 2008 року.

В судове засідання позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 не з»явилися, надали письмові заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на їхньому задоволенні наполягали.

Позивачка ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, на їхньому задоволенні наполягала.

Представник позивачки ОСОБА_10 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, на їхньому задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що при прийнятті оскаржуваних рішень Волноваська міська рада діяла в межах наданих повноважень, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За практикою, що склалася в Україні, дане питання щодо переведення жилих квартир або будинків в нежилі вирішується міською радою. Волноваською міською радою було прийнято рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року, яким на підставі Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності», статті 41 Конституції України , статті 8 ЖК України, ст. 14 Закону україни « Про основи містобудування» затверджено Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі. В наступному на підставі цього Положення 30 березня 2012 року міськрадою надано дозвіл на переведення квартири ОСОБА_14 з жилої в нежилу, з урахуванням наданих ним документів. Вважає, що відповідачем потриманий порядок винесення рішень, тому підстав для скасування оскаржених рішень немає. В задоволенні позову просила відмовити.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, в судове засідання не з»явилася, письмову заяву про розгляд справи за її відсутності не надала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі є власниками квартир в будинку № 11 по вул. Леніна в м.Волноваха Донецької області. ( а.с. 34, 102,103,104,105,106)

З договору купівлі-продажу від 11 листопада 2011 року судом встановлено, що ОСОБА_14 є власником квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області за реєстровим № 1425. ( а.с.64)

Рішенням № У/29-689 від 21 листопада 2008 року Волноваська міська рада на підставі Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності», статті 41 Конституції України , статті 8 ЖК України, ст. 14 Закону україни « Про основи містобудування» затвердила Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі.( а.с.57)

30 березня 2012 року Волноваська міська рада прийняла рішення№ 6/16-483 від 30 березня 2012 року, яким надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_14 з жилої в нежилу.(а.с.58)

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 320 цього ж кодексу встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Рішенням міського голови затверджується Положення про міську міжвідомчу комісію з питань переведення житлових приміщень до категорії нежитлових та склад цієї комісії.

Комісія є консультативно-дорадчим органом, яка створюється рішенням виконавчого комітету міської ради з метою забезпечення безпечної та ефективної експлуатації споруд, обстеження житлових приміщень щодо придатності їх для проживання та можливості використання в інших цілях.

Комісія розглядає, зокрема, питання щодо зміни цільового використання житлового приміщення. Засідання комісії вважаються правомочними за наявності не менш як 2/3 її складу. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів членів комісії, голос її голови є вирішальним.

Рішення комісії оформлюється протоколом, підписується усіма присутніми членами комісії. Висновки, зауваження та рекомендації комісії, викладені в протоколі міської міжвідомчої комісії, повинні бути враховані при погодженні чи відхиленні від погодження відповідного проекту рішення виконкому.

Статтею 8 Житлового кодексу УРСР встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Згідно до вимог ст.151 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписами ст. 152 цього Кодексу переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Крім того зі змісту статей 5, 8, 14 Закону "Про основи містобудування" та підпункту 3 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України від 21 травня1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" випливає, що забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій виконавчими органами міських рад здійснюється, зокрема шляхом: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участі громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів.

Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

За змістом пункту 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування нежилих у жилих будинках приміщень орендар приміщення разом із заявою про надання такого дозволу, у разі необхідності, додає, зокрема документ, що підтверджує згоду власників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Крім того, при приватизації громадянами одно або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з пунктом 5 статті 10 Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Земельним кодексом України. Відповідно до частини 3 статті 42 цього Кодексу порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить про те, що власник квартири має право використовувати помешкання тільки для проживання. Переведення жилих приміщень в нежилі, може мати місце лише у виняткових випадках та за наявності відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984р. N 189 затверджене Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", у п.5 якого встановлено, що якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, то вирішується в установленому порядку питання про проведення такого ремонту.

В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту виноситься до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи: а) акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; б) технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; в) висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); г) висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Згідно з підпунктом 1.4.4 підпункту 1.4 пункту 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 заборонено перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, у випадку, якщо це погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Правила передбачають обов'язок особи, яка звернулася за наданням відповідного дозволу, надати письмовий документ про погодження переобладнання приміщення у будинку із співвласником цього приміщення, або з іншими співвласниками будинку, тільки у випадку, якщо переобладнання або перепланування жилого приміщення вплине на умови експлуатації інших приміщень у будинку, які перебувають у спільній власності або користуванні мешканців будинку, та самого будинку в цілому.

Між тим, згідно з Державними будівельними нормами України ДБН В.2.2-15-205, затверджених Наказом Державного комітету України по будівництву від 18 травня 2005 року № 80, у першому, другому та цокольному поверхах житлових будівель допускається розміщення адміністративних приміщень для магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та відділення зв'язку загальною площею не більше 700 кв.м. Заборона у розміщенні інших об'єктів підприємницької діяльності міститься у підпункті 2.50 пункту 2 цих Норм.

Отже, при розгляді питання про надання жилому приміщенню статусу нежилого орган місцевого самоврядування повинен виходити з того, що дане питання має бути порушено власником цього жилого приміщення, або особою, яка уповноважена власником на звернення до цього органу з відповідною заявою і нежиле приміщення буде використано для організації діяльності лише тих об'єктів підприємницької діяльності, щодо яких немає заборони у чинному законодавстві, і діяльність яких не потягне за собою погіршення умов проживання мешканців будинку та його експлуатації того. При цьому має бути перевірено, чи не призведе до порушення прав власників інших жилих приміщень використання цього приміщення в якості нежилого.

Таким чином, судом встановлено, що вирішення питання щодо переведення жилого приміщення в нежиле відноситься до компетенції Волноваської міської ради.

Статті 7 та 8 Житлового Кодексу України не містять приписів щодо обов»язкового отримання згоди сусідів на переведення жилих будинків (квартир) в нежилі. Однак така згода власників суміжних квартир необхідна, якщо вирішується питання переобладнання та перепланування приміщення.

Щодо додержання вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення 30 березня 2012 року № 6/16-483 від 30 березня 2012 року, яким Волноваська міська рада надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_14 з жилої в нежилу, судом встановлено, що на момент прийняття рішення - 30.03.3012 року ОСОБА_14 не було надано передбачених Положенням про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі від 21.11.2008 року необхідних висновків щодо можливості переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі - державного пожежного та санітарно-епідеміологічного органів, які , в свою чергу, датовані 28 грудня 2012 року - санітарно-епідеміологічної станції( а.с.81), 22 лютого 2013 року - держтехногенної безпеки ( а.с.82).

Тобто, станом на день надання дозволу на переведення квартири - 30 березня 2012 року зазначених висновків не було, окрім того, Волноваською міською радою не дотримана певна процедура, під час якої необхідно перевірити можливість переведення житлового приміщення у нежитлове. Зазначене тягне за собою скасування даного рішення, як винесеного незаконно.

До того ж, аналізуючи чинне законодавство, суд робить висновок, що при прийнятті рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року Волноваська міська рада не дотрималась вимог п.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: міським головою не було заздалегідь затверджено Положення про міську міжвідомчу комісію з питань переведення житлових приміщень до категорії нежитлових та склад цієї комісії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково: скасувати рішення Волноваської міської ради від 30 березня 2012 року № 6/16-483, яким Волноваська міська рада надала дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_14 з жилої в нежилу; зобов»язати Волноваську міську раду Волноваського району Донецької області привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі».

Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 11, 17,18, 23, ч.2 ст. 71, 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Волноваської міської ради, третя особа - ОСОБА_14, про скасування рішення Волноваської міської ради № 6/16-483 від 30 березня 2012 року , рішення Волноваської міської ради № У/29-689 від 21 листопада 2008 року задовольнити частково.

Скасувати рішення Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області № 6/16-483 від 30 березня 2012 року щодо надання дозволу ОСОБА_14 на переведення жилої квартири АДРЕСА_1 в нежиле приміщення.

Зобов»язати Волноваську міську раду Волноваського району Донецької області привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення № У/29-689 від 21 листопада 2008 року «Про затвердження Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В повному обсязі постанову складено 03 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в Донецький апеляційний адміністративний суд через Волноваський районний суд протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя :