Рішення № 31637945, 04.06.2013, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/357/13-ц

Номер провадження 2/672/150/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2013 року Городоцький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді Федорук І.М.,

при секретарі Жиловській Т.В.,

з участю : відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «Надра» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 27 березня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27/03/2006/840/К-90, згідно якого останньому надано грошові кошти в сумі 11 441,00 доларів США на споживчі потреби зі сплатою 10 %річних строком до 26 березня 2012року. Однак, ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконує, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, котра станом на 20 лютого 2013 року склала 4491,97 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ - 35904,32 грн., з яких 3558,13 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 25,05 доларів США - несплачені нараховані відсотки; 893,76 долари США пеня за несвоєчасну сплату платежів, 15,03 доларів США плата за управління кредитом. Тому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 4491,97 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ - 35904,32 грн., та судові витрати по справі - судовий збір в сумі 359,04 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в рахунок виконання зобов'язань був реалізований предмет застави - автомобіль марки Skoda Fabia Classic, 2006 року випуску, ринкова вартість котрого є набагато більшою суми заборгованості. Однак, вказаний автомобіль був реалізований за ціною лише 2803,65 доларів США. Крім того, під час розгляду справи відповідач подав до суду заяву про зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, посилаючись на важке матеріальне становище.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Судом встановлено, що 27 березня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» (4 лютого 2011 року змінено найменування юридичної особи на ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27/03/2006/840/К-90, згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4 якого останньому надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 11 441,00 доларів США на придбання транспортного засобу Skoda Fabia Classic, 2006 року випуску, строком на 72 місяці.

П.1.3.1 даного договору передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на підставі процентної ставки у розмірі 10 % річних (із розрахунку 360 днів у році).

Згідно п. 1.3.2 зазначеного договору плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,5 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом, зазначеним у п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 3.4.3 цього договору, а також у випадку прострочення строку додаткового виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплаті всіх нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 4.2.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язань за вище вказаним кредитним договором між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 27 березня 2006 року укладено договір застави, предметом котрого є автомобіль Skoda Fabia Classic, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно п. 2.1.5 даного договору застави заставодержатель (ВАТ КБ «Надра») має право отримати відшкодування за рахунок майна заставодавця (ОСОБА_1), яке не виступає предметом застави по цьому договору, у випадку, якщо сум, отриманих від реалізації предмета застави недостатньо для повного погашення зобов'язань заставодавця.

Вказаний автомобіль було реалізовано відділом державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції , кошти від його реалізації в сумі

2803,65 доларів США були перераховані на користь ПАТ КБ «Надра», котрий, в свою чергу, зарахував зазначену суму в рахунок погашення заборгованості відповідача за зазначеним кредитним договором.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі кредитним договором № 27/03/2006/840/К-90 від 27 березня 2006 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1, договором застави від 27 березня 2006 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1, розрахунком заборгованості відповідача перед ВАТ КБ «Надра» станом на 20 лютого 2013 року, матеріалами виконавчого провадження ВП № 28713986.

З огляду на наведене, враховуючи, що коштів від реалізації предмета застави було недостатньо для погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором, а відповідач добровільно взагалі перестав виконувати зобов'язання з повернення коштів, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором.

При визначенні суми коштів, котрі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 3558,13 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 25,05 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 15,03 доларів США плати за управління кредитом, а всього 3598,21 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення до суду з позовом, складає 28749,70 грн.

Крім того, з врахуванням зазначених норм закону, з відповідача на користь позивача слід стягнути також 7143,82 грн. пені за прострочення сплати кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі - сплачений ним судовий збір в сумі 359,04 грн.

Суд не може визнати обґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що вартість автомобіля-предмета застави, за яку він був проданий, є заниженою. Як вбачається з пояснень відповідача судовому засіданні , йому було відомо про проведення процедури продажу предмета застави, а також він був обізнаний про ціну реалізації вказаного автомобіля. Однак жодних дій по оспорюванню процедури реалізації він не вчиняв. Крім того, належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності дій банку чи державної виконавчої служби відносно реалізації предмета застави, зарахування суми, отриманої від реалізації автомобіля, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 27/03/2006/840/К-90 від 23 березня 2006 року, відповідач суду не надав.

Суд також приходить до висновку, що заява відповідача про зменшення розміру пені та штрафних санкцій не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 Постанови № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

З огляду на наведене, враховуючи, що розмір пені, нарахованої позивачем за порушення боржником зобов'язання, є набагато меншим за розмір збитків, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру пені. Стягнення інших штрафних санкцій позивач не вимагав.

Керуючись ч. 3 ст.. 551, ст.ст. 526, 610, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1054 ЦК України, п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 58- 60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Надра» (МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість по кредитному договору № 27/03/2006/840/К-90 від 27 березня 2006 року в сумі 3598,21 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ 28760,5 грн., 7143,82 (сім тисяч сто сорок три) грн. пені за прострочення сплати кредиту, а також сплачений судовий збір в сумі 359,04 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області через Городоцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.М.Федорук