Рішення № 31636219, 12.03.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/587/13- ц

2/119/793/13

Справа № 119/587/13-ц

2/119/793/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року м. Феодосія

Феодосійський міський суд АР Крим у складі: головуючого, судді - Микитюк О.А., при секретарі - Касянюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про передачу предмета іпотеки в управління,

встановив:

ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про передачу в управління комплексу, будівель та споруд автотранспортного цеху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 мотивуючи його тим, що 12.01.08р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 1 на суму 850000 грн. з оплатою 15,5% річних за користування кредитом. Після чого 29.05.08р. між ВАТ «Ощадбанк» та відповідачем була укладена додаткова угода № 5 про збільшення розміру кредитної лінії до 1 100 000 грн. та збільшенням процентної ставки до 17,5% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договору відновлюваної кредитної лінії, був укладений договір іпотеки від 12.01.2008 р. реєстровий № 64 між ВАТ «Ощадбанк» і відповідачем в якому предметом іпотеки виступає: комплекс, будівель та споруд автотранспортного цеху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва від 20.12.2004 р., реєстр № 2684, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Вартість майна переданого в іпотеку згідно з договором про внесення змін до договору 12.01.2008 р., № 64, укладеним 30.05.2008 р., реєстр № 1834, (відповідно до угоди сторін) становить 2 200 000 грн. На протязі дії договору Відповідач постійно порушував умови договору відновлюваної кредитної лінії. Згідно пункту 1.5 цього договору несвоєчасно сплачував відсотки за користування кредитом. Станом на 23.11.2009 р. заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії складає 1 230 649 гривень 40 коп. В зв'язку з тим, що забезпеченням виконання зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії виступала іпотека нерухомого майна, рішенням суду від 06 липня 2010 року позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено в повному обсязі. Однак, оскільки рішення суду виконати не можливо і вище вказане нерухоме майно не реалізоване в рамках виконавчого провадження, позивач просить передати зазначене майно в управління банку. А також, просить зобов.язати відповідача передати банку оригінали свідоцтва про право власності на спірне майно, договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно., оригінал технічного паспорту та акту оцінки комплексу Також, просили надати позивачу право на отримання будь-яких документів в будь-яких органах щодо комплексу будівель та споруд, укладати будь-які угоди щодо цього нерухомого майна, отримувати будь які платежі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, пояснив, що станом на день розгляду справи заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії не сплачена. Просила позов задовольнити в повному обсязі, оскільки рішення суду від 06 липня 2010 року не виконане і банк не отримав грошові кошти, просили застосувати інший спосіб захисту порушеного права, а саме передати майно в управління.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову не надав, просив суд відкласти розгляд справи у зв,язку з відрядженням. Суд, у відповідності до вимог ст. 169 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_1 не перешкоджає банку в реалізації зазначеного нерухомого майна, а навпаки намагається знайти покупців. Крім того, передача майна в управління порушує норми глави 70 Цивільного кодексу України, а саме «Управління майном». Тим більше, що банк не може виступати управителем нерухомого майна.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12 січня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Феодосійського відділення № 4550 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 1 на суму 850000 грн. з оплатою 15,5% річних за користування кредитом (ар.с. 12-14)..

29.05.08р. між ВАТ «Ощадбанк» та відповідачем була укладена додаткова угода № 5 про збільшення розміру кредитної лінії до 1 100 000 грн. та збільшенням процентної ставки до 17,5% річних (ар.с. 18).

На виконання умов кредитного договору 12 січня 2008 року між ОСОБА_1 та банком було укладено Договір іпотеки за реєстром № 64 (ар.с. 19-22), згідно якому, цей договір забезпечував виконання зобов'язань ОСОБА_1 по договору відновлюваної кредитної лінії № 1 від 12.01.08р., та предметом якого виступає: комплекс, будівель та споруд автотранспортного цеху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва від 20.12.2004 р., реєстр № 2684, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Вартість майна переданого в іпотеку згідно з договором про внесення змін до договору 12.01.2008 р., № 64, укладеним 30.05.2008 р., реєстр № 1834, (відповідно до угоди сторін) становить 2 200 000 грн.

Рішенням суду від 06 липня 2010 року позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Феодосійського відділення № 4550 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено і звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 січня 2008 року за реєстром № 64, а саме - на належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 20.12.04р., комплекс, будівель та споруд автотранспортного цеху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 задовольнив за рахунок реалізації вказаного об'єкту нерухомості заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 1 від 12 січня 2008 року та додаткової угоди № 5 від 29 травня 2008 року до договору відновлюваної кредитної лінії № 1 від 12 січня 2008 року в сумі 1 230 649 гривень 40 коп. (один мільйон двісті тридцять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 40 коп.), в тому числі, основний борг - 1 100 000,00 грн. (один мільйон сто тисяч грн.), заборгованість по сплаті процентів (основних та прострочених), всього - 130 649,40 грн. (сто тридцять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 40 коп.), на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Феодосійського відділення № 4550 ВАТ «Ощадбанк» (р\р 3739905, ЄДРПОУ 02761973, МФО 384049, призначення платежу - погашення кредиту та відсотків, боржник ОСОБА_1).

Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камянка-Дніпровський Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Феодосійського відділення № 4550 ВАТ «Ощадбанк» повернення судового збору в сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 250 грн. (двісті п'ятдесят грн.).

Рішення набрало законної сили і на підставі останнього видано виконавчий лист для примусового виконання. Рішення суду не виконане, а виконавче провадження закрито, про що не заперечували сторони у справі та підтверджується постановою про повернення виконавчого листа від 22 листопада 2012 року.

У відповідності до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту порушеного права. Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту. За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу. Позивач скориставшись своїм право, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Рішенням суду від 06 липня 2010 року судом постановлено рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме комплекс, будівель та споруд автотранспортного цеху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Тому, на думку суду, позивач захистив своє порушене право, звернувшись до суду із позовом в 2010 році, а тому не має підстав для повторного захисту того ж самого права, а отже не має підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст..10,11,160, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий (підпис) О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар -