Ухвала суду № 31634323, 29.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р. Справа № 147859/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А., Большакової О.О.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВФС-Захід» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.07.2011 року № 00001962320, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17076,25 грн., у тому числі 13661,00 грн. -основний платіж, 3415,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція; від 07.07.2011 року №0001972320, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 25720,00 грн., у тому числі 20576,00 грн. - основний платіж, 5144,00 грн. -штрафна (фінансова) санкція; від 07.07.2011 року № 0002002320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 59554,00 грн., у тому числі 59553,00 грн. - сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, 1,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове-повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 07.07.2011 року № 0001962320, № 0001972320, № 0002002320.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає, що в процесі проведення перевірки податковим органом встановлено факт заниження TOB «ВФС-Захід» об'єкта оподаткування по податку на прибуток в розмірі 59553 грн. за вересень, грудень 2010 року.

Крім цього, під час проведення перевірки встановлено безпідставне відображення TзOB «ВФС-Захід» у податковому обліку шляхом включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум від господарських операцій з TзOB «Промелектромонтаж» та ПП «МКМ-Сервіс» по поставці товарів, оскільки фактично TзOB «Промелектромонтаж» та ПП «МКМ-Сервіс» такі товари не поставлялися.

Спростовуючи аргументи позивача про виконання факту поставки товарів від TзOB «Промелектромонтаж» та ПП «МКМ-Сервіс», апелянт зазначає про те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, та наявність факту оплати не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту та підтвердженням здійснення господарської операції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «ВФС-Захід» з питань дотримання вимог податкового за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. За результатами складено Акт від №736/23-2/20771703 16.06.2011 року, з якого встановлено порушення ТзОВ «ВФС-Захід»:

- п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 20576,00 грн., в т.ч. за: 3 кв.2010 року - 6076,00 грн.; 4 кв. 2010 року - 4764,00 грн.; 1 кв. 2011 року -9736,00 грн.;

- п.1.7 ст.1, пп. 7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 13661,00 грн., в т.ч. за: вересень 2010 року-4861,00 грн., грудень 2010 року - 8800,00 грн.;

На підставі вказаного акту ДПІ у у Франківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення - рішення від 07.07.2011 року:

- № 00001962320, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 17076,25 грн., у тому числі 13661,00 грн. - основний платіж, 3415,25 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0001972320, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 25720,00 грн., у тому числі 20576,00 грн. - основний платіж, 5144,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

- № 0002002320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 59554,00 грн., у тому числі 59553,00 грн. - сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, 1,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «ВФС Захід» за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року віднесло до складу валових витрат за квартал 2010 року витрати по взаєморозрахунках з ТзОВ «Промелектромонтаж» в сумі 24305,00 грн. та відповідно включило до податкового кредиту за вересень 2010 року суми податку на додану вартість в розмірі 4861,00 грн., а також віднесло до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року витрати по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс» в сумі 44000,00 грн. та відповідно включило до податкового кредиту за грудень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 8800,00 грн..

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 393/34 - ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 - ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 - ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, нотування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником додатку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням [виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дана норма Закону № 168/97-ВР пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Також судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «ВФС-Захід» придбало товарно-матеріальні цінності у ТзОВ «Промелектромонтаж» на загальну суму 29165,67 грн. та у ПП «МКМ-Сервіс» на загальну суму 52800,00 грн..

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Промелектромонтаж» та ПП «МКМ-Сервіс» суду позивачем було представлено ряд документів. Судом встановлено, що останній повністю розрахувався з продавцями за придбаний товар, що підтверджується копіями платіжних доручень, з наявними на них відмітками банку. Всю придбану продукцію ТзОВ «ВФС-Захід» реалізувало ФОП ОСОБА_1, ТзОВ «Зіко», Приватному торгівельно-виробничому підприємству «Олекса», ПП «СМіО», ТзОВ «Престиж-Захід» та Львівському комунальному підприємству «Залізничнетеплоенерго» за цінами, вищими від тих, за які така продукція була придбана, одержавши при цьому вигоду.

Аналізуючи норми пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР суд першої інстанції вірно зазначив, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також судом вірно зазначено, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Промелектромонтаж» і ПП «МКМ-Сервіс» та відсутність зв'язку з цим понесених витрат по цих господарських операціях із господарською діяльністю ТзОВ «ВФС-Захід» є безпідставний. На доведення цієї обставини колегією суддів береться до уваги аналіз видів придбаної позивачем продукції та її відповідність тому виду діяльності, що здійснює товариство, обґрунтування наявності повноважень у особи, що здійснювала одержання товарно-матеріальних цінностей, проведення розрахунку позивачем за придбаний товар та відповідність проведення бухгалтерських операцій вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Твердження податкового органу щодо відсутності за місцем реєстрації підприємств, котрі здійснювали продаж товарно-матеріальних цінностей та звернення з позовними вимогами до суду про розкриття банківської таємниці щодо руху коштів на розрахункових рахунках ПП «МКП-Сервіс», не може бути доказом на доведення фіктивного характеру господарських операцій позивача з його контрагентами, оскільки ця обставина має бути обґрунтована по завершенні розгляду кримінальної справи та набрання чинності постановлених вироків у справі .

У листі ДПА України від 25.01.2011 р. за №1754/7/23-8017 «Щодо перевірок у рамках кримінальної справи» зазначається, що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. у справі № 2а-8891/11/1370- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А. Пліш

О.О.Большакова