Постанова № 31633521, 22.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 року Справа № 812/2904/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кисельової Є.О.

за участі секретаря - Севереній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Євродор» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «БК Євродор» (надалі - ТОВ «БК Євродорр», позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби (надалі - Ленінська МДПІ Луганської області ДПС, відповідач) про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

18.01.2013 позивач засобами електронного зв'язку в електронній формі подав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року. 18.01.2013 вказана декларація була доставлена до центрального рівня ДПС України за № 9085336949, що підтверджується квитанцією №2.

При самоперевірці позивачем було виявлено, що до складу показників податкового кредиту за грудень 2012 року помилково включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які виписані ТОВ «Будівельна компанія «Український дім» на загальну суму 406575,00 грн., у т.ч. ПДВ - 67762,50 грн., та які є незареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.

25.01.2013 позивач на виконання обов'язку, закріпленого п.50.1. ст. 50 ПК України, засобами електронного зв'язку в електронній формі подав до Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року з реєстром №2. Відповідно до квитанції №1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 25.01.2013 в 10:57 год., однак документ не прийнято та зазначено про заборону прийому звітності по електронній пошті для платника податків, можливо відсутній договір з ДПСУ.

У зв'язку з неприйняттям податкової звітності за грудень 2012 року засобами електронного зв'язку в елетронній формі, позивачем в той же день - 25.01.2013 на адресу відповідача по пошті направлено зазначену звітність.

19.02.2013 позивачем отримано акт від 04.02.2013 № 135/15-300/36256287 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530, яким для позивача визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 101645 грн., у т.ч. за основним платежем - 67763 грн., за штрафними санкціями - 33882 грн.

Вважають дії відповідача щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року незаконними, висновки акту перевірки від 04.03.2013 № 135/15-300/36256287 безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000041530 таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Посилається на ст.ст.46,48,49,50 ПК України та зазначає, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок у строк відповідно до приписів податкового законодавства, а відповідачем безпідставно не прийнято вказаний розрахунок, хоча договір з Ленінською МДПІ у м.Луганську про визнання електронних документів не розірвано та усі сертифікати відкритих ключів дійсні до 27.02.2013.

З огляду на вищевикладене, просить визнати незаконними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, спрямованих на адресу податкового органу засобами електронного зв'язку 25.01.2013; зобов'язати Ленінську МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок як самостійний документ за лютий 2013 року не вірно зазначений звітний (податковий) період.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Стаття 48 Податкового кодексу України визначає вимоги до складання податкової декларації.

Так, відповідно до пункту 48.1 цієї статті податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пункт 48.2).

Пунктом 48.3 цієї статті визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачає, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

48.5.2. фізичною особою - платником податків або його законним представником;

48.5.3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п. 48.6).

Згідно з пунктом 48.7 цієї статті податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до вимог пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12 цієї статті визначено, що в разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «БК Євродор» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.12.2008, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 485120(а.с.6).

18.01.2013 позивач засобами електронного зв'язку в електронній формі подав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року. 18.01.2013 вказана декларація була доставлена до центрального рівня ДПС України за № 9085336949, що підтверджується квитанцією №2 ( а.с.15).

При самоперевірці позивачем було виявлено, що до складу показників податкового кредиту за грудень 2012 року помилково включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які виписані ТОВ «Будівельна компанія «Український дім» на загальну суму 406575,00 грн., у т.ч. ПДВ - 67762,50 грн., та які є незареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

{Абзац третій пункту 50.1 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 5503-VI від 20.11.2012}

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

{Абзац перший пункту 50.2 статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012}

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

{Пункт 50.2 статті 50 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Так, 25.01.2013 позивач засобами електронного зв'язку в електронній формі подав до Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року з реєстром №2.

Відповідно до квитанції №1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 25.01.2013 в 10:57 год., однак документ не прийнято та зазначено про заборону прийому звітності по електронній пошті для платника податків, можливо відсутній договір з ДПСУ (а.с.17,18).

У зв'язку з неприйняттям податкової звітності за грудень 2012 року засобами електронного зв'язку в електронній формі, позивачем в той же день - 25.01.2013 на адресу відповідача по пошті направлено зазначену звітність.

Вирішуючи питання правомірності дій відповідача щодо неприйняття у ТОВ «БК Євродор» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, поданого 25.01.2013 засобами електронного зв'язку, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що 01.08.2012 між позивачем та Ленінською МДПІ у м.Луганську було укладено договір № 010820121 про визнання електронних документів.

Відповідно до цього договору предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису ( далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Платник податків зобов'язаний надсилати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі (стандарті), затвердженому ДПА.

Для надання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано платником податків до органу ДПС разом із цим договором.

Орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, їх комп'ютерну обробку.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Представником позивача під час розгляду справи було надано сертифікати відкритих ключів :

- серійний номер : 1D7494, строк дії від 01.08.2012 до 27.02.2013;

- серійний номер :192ЕСS, строк дії від 28.02.2012 до 27.02.2013;

- серійний номер : 192ЕС4, строк дії від 01.08.2012 до 27.02.2013.

Тобто, з наданого представником позивача копії договору від 01.08.2012 № 010820121

про визнання електронних документів та копій вказаних сертифікатів відкритих ключів вбачається, що договір чинний та не розірваний, а сертифікати ключів дійсні до 27.02.2013.

Вказаний факт представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір від 01.08.2012 № 010820121 про визнання електронних документів, який на момент подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, а саме - 25.01.2013 був дійсний та не розірваний, сертифікати відкритих ключів дійсні до 27.02.2013, тому суд дійшов висновку про безпідставність відмови податкового органу у неприйнятті уточнюючого розрахунку, поданого 25.01.2013.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, спрямованих на адресу податкового органу засобами електронного зв'язку 25.01.2013 та зобов'язання Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 101645 грн., у т.ч. за основним платежем - 67763 грн., за штрафними санкціями - 33882 грн., суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно Наказу ДПС України від 17.07.2006 N 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за N 872/12746 акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках:

за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Зі змісту акту перевірки від 04.02.2013 № 135/15-300/36256287 вбачається, що податковий орган, з огляду на базу співставлення у розрізі контрагентів, дійшов висновку про завищення ТОВ «БК Євродор» податкових зобов'язань на загальну суму 96000,00 грн., що фактично не є помилкою при заповненні декларації.

З урахуванням положень ст. 83 ПКУ вбачається, що під час проведення камеральної перевірки підставами для висновків можуть бути тільки відомості, що зазначені у податкових деклараціях, без співставлення з іншими документами.

Крім того, податковий орган під час проведення перевірки дійшов висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 96000,00 грн. у зв'язку з неприйнятим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2012 року, який було подано позивачем 25.01.2013.

Тобто, дії відповідача щодо неприйняття вказаного уточнюючого розрахунку, яким позивач зменшив суму податкових зобов'язань, вплинули на передчасні висновки щодо завищення позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 96000,00 грн., без дослідження первинної документації.

З наведеного вбачається, що відповідач вийшов за межі повноважень під час проведення камеральної перевірки та здійснив заходи, що підлягають застосуванню під час проведення документальної перевірки платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 04.02.2013 головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС Соколовою Е.А. відповідно до п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «БК Євродор» ( ід.номер 36252812364), наданої за грудень 2012 року ( дата реєстрації в податковому органі - 18.01.2013, вх. № 9085336949), за результатами якої складено акт від 04.02.2013 № 135/15-300/36256287 та виявлено такі порушення: абз.1,2 п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, абз.1,2 п.200.10 ст. 201 розділу V ПК України, п. 4.1,пп.4.6.1 та 4.6.8 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та надання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 № 1490/200228 (а.с. 9-12).

Під час камеральної перевірки податковим органом було використано наступну податкову інформацію: податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року ( від 18.01.2013 вх. № 9085336949); інформаційні бази даних, а саме: АІС «Реєстр платника податків», АРМ «Облік податків та платежів», АРМ «Бест-звіт», Єдиний реєстр податкових накладних.

В ході аналізу податкової декладарції за грудень 2012 року встановлено, що ТОВ «БК Євродор» не мало підстав для включення податкових накладних : № 368 від 30.09.2012 на суму 98175,00 грн., в т.ч. ПДВ 16363,50 грн.; № 370 від 30.09.2012 на суму 96000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16000,00 грн.; № 371 від 30.09.2012 на суму 212400,00 грн., в т.ч. ПДВ 35400,00 грн., отриманих від ТОВ «Будівельна компанія Український дім» (код 35679845), до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 у зв'язку із тим, що вищевказані податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН. Також в акті перевірки зазначено про висновки податкового органу про порушення ТОВ «БК Євродор» : абз.1,2 п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, абз.1,2 п.200.10 ст. 201 розділу V ПК України, п. 4.1,пп.4.6.1 та 4.6.8 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення та надання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 № 1490/200228.

Так, у судовому засіданні встановлено, що під час проведення камеральної перевірки було виявлено помилки, а саме : платником податків включено податкові накладні від 30.09.2012 на загальну суму 96000,00 грн., у зв'язку з чим податковим органом було зроблено висновок про відсутність підстав включення податкових накладних від 30.09.2012 №№ 368,370,371 до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року, оскільки виявлено відхилення при співставленні поданих позивачем податкових накладних та показників відповідно до автоматизованої системи співставлень у розрізі контрагентів, які було надано контрагентом - ТОВ «Будівельна компанія «Український дім».

Оскільки під час розгляду справи встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, поданого позивачем 25.01.2013, що потягло за собою неправомірне прийняття податкового повідомлення рішення від 15.02.2013 № 0000041530, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 17, 18, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Євродор» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, спрямованих на адресу податкового органу засобами електронного зв'язку 25.01.2013.

Зобов'язати Ленінську МДПІ у м.Луганську Луганської області ДПС прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 25.01.2013, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530, яким ТОВ «БК Євродор» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 67 763 (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят три ) грн.. 00 коп., за штрафними санкціями - 33 882 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн.. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «БК Євродор» судові витрати у розмірі 1 016 (однієї тисячі шістнадцять) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 27 травня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова