Постанова № 31633342, 05.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.06.2013 р. справа №913/693/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: не з'явивсявід відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськна рішення господарського суду Луганської областівід04.04.2013 рокуу справі№ 913/693/13-г (суддя Москаленко М.О.)за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськпро стягнення 67 376 грн. 52 коп. В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськ 67 376грн. 52коп., з яких: 56892грн.08коп. - заборгованість, що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки природного газу № 06/10-1425ТЕ-20 від 14.10.2010 року, 4380грн.03коп. - пеня, 2408 грн.13коп. - інфляційні втрати, 3696 грн. 28 коп. - 3% річних.

Господарський суд Луганської області рішенням від 04.04.2013 року у справі № 913/693/13-г позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2013 року у справі № 913/693/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарський суд Луганської області при прийнятті рішення порушив норми процесуального права, а саме - незаконно відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви, яку ТОВ "Хай Термал Технолоджис" подало під час розгляду даної справи, чим порушив ч.1 ст.60 ГПК України, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, чим порушив п.1 ч.1 ст.104 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду 03.06.2013 року направив телеграму, в якій просив розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 03.06.2013 року на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив розгляд апеляційної скарги перенести на іншу дату з причин зайнятості представника у іншому судовому засіданні, та надав копію ухвали господарського суду Луганської області від 23.05.2013 року у справі № 913/1069/13.

Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК, з числа як своїх представників так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не доведена відповідачем суду на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ТОВ "Хай Термал Технолоджис" (покупець) 14.10.2010 року укладений договір № 06/10-1425 ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору в період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року позивач зобов'язувався передати відповідачеві природний газ в обсязі до 73 тис. куб. м.

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі від 31.10.2010 року, від 30.11.2010 року, від 31.12.2010року, на виконання умов договору від 14.10.2010 року № 06/10-1425 ТЕ-20 у період жовтень - грудень 2010 року позивач поставив відповідачеві природний газ на суму 56892грн.08коп., факт отримання газу природного підтверджено підписами уповноважених осіб сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивачем матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем газу, здійснення часткової оплати у сумі 5020грн.00коп., та невиконання зобов'язань по оплаті у встановлені умовами договору строки у сумі 56892грн.08коп., тому колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 56892грн.08коп., та задоволення позову в цій частині.

Позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 4380грн.03коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 договору покупець зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування позивачем пені у сумі 4380грн.03коп. і вважає рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині правильним.

Позивачем пред'явлені до стягнення втрати від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання за період грудень 2010 року - січень 2013 року у сумі 2408грн.13коп. та 3% річних за період прострочення з 21.11.2010 року по 28.02.2013 року у сумі 3696грн.28коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується із розрахунком втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню у сумі 2408грн.13коп. та 3% річних у сумі 3696грн.28коп.

Доводи заявника скарги щодо безпідставного повернення господарським судом зустрічної позовної заяви не являються підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

За приписами статті 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви.

Заявником скарги не надано доказів оскарження ухвали господарського суду Луганської області від 04.04.2013 року у справі № 913/693/13-г про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськ у встановленому приписами ГПК України порядку.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2013 року у справі № 913/693/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2013 року у справі № 913/693/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Луганської області 5 - ДАГС