Постанова № 31633283, 29.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа№ 1/214

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Гордовій Г.Л.

за участю представників:

від позивача: Варга О.М., представник за довіреністю б/н від 27.05.2013;

від відповідача: Хорошева К.М., представник за довіреністю №3334 від 15.01.2013;

від третіх осіб: не з'явились;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012

у справі №1/214 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр"

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

третя особа: 1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В.;

2) Реєстратор Державне підприємство "Інформаційний центр"

3) Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - відповідач) про визнання пункту 1.6 договору недійсним, визнання договору припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі №1/214 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамас-Центр" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі №1/214 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-Центр" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2012.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі №1/214 судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у справі №1/214 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, апеляційне провадження зупинено до результатів проведення експертного дослідження на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу Київського апеляційного господарського суду надіслано висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №7969/12-42/7970/12-43 від 19.04.2013 та матеріали справи №1/214.

Розпорядженням cекретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги у даній справі доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та ЧорноїЛ.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 поновлено провадження у справі №1/214, судове засідання призначено на 29.05.2013.

В судове засідання 29.05.2013 з'явились представники сторін.

Треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення ухвали суду від 13.05.2013 про поновлення провадження у справі.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте треті особи не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб.

Через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

11.06.2008 між позивачем та відповідачем укладено Договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно в якості забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором №158/08, укладеним 11.06.2008 між позивачем та відповідачем.

Відповідно до Договору іпотеки позивач передав в іпотеку дві нежилі будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, зокрема будівлю содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м.

Пунктом 1.6. Договору іпотеки сторони погодили, що іпотека розповсюджується на всі приналежності Предмету іпотеки та на всі невід'ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладення Договору та виникнуть в майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього Договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом Договору - Предметом іпотеки) і не потребують внесення змін до Договору.

У позові позивач посилався на те, що вказаний пункт договору не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з того, що визначена п.1.6. Договору іпотеки умова щодо того, що всі зроблені іпотекодавцем в період дії Договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом Договору. На думку позивача, предмет іпотеки суперечить положенням ст.ст. 5 та 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки предметом іпотеки не може бути нерухоме майно, яке на момент укладення відповідного іпотечного договору не можна ідентифікувати, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення прав, що ґрунтуються на договорі іпотеки, щодо майна, яке може бути створено в майбутньому, внаслідок чого, на думку позивача, п. 1.6. Договору іпотеки є таким, що суперечить законодавству, а тому в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, як опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер.

Згідно з приписами ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Стаття 627 ЦК України закріпила принцип свободи договору, а саме, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Проте, межею даної свободи є вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимоги розумності та справедливості. Отже, зміст укладеного сторонами договору не може суперечити вимогам ЦК України, а також іншим актам цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми закону, судова колегія погоджується з позивачем, що віднесення до предмету іпотеки всіх наступних покращень, переобладнання предмета іпотеки, на які у позивача не виникло право власності на дату укладення спірного правочину та не було підтвердження того, що таке право виникне у майбутньому, не відповідає положенням ст. 5, ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

На підставі наведеного, з огляду на положення ч.1 ст.203, ст. 215 ЦК України п.1.6. Договору іпотеки від 11.06.2008, укладеного між позивачем та відповідачем підлягає визнанню недійсним.

Статтею 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Також позивачем заявлялись вимоги, щодо припинення зобов'язання за договором іпотеки, оскільки передане в іпотеку нерухоме майно, зокрема, будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100,10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724,10 кв.м. на даний час не існують.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на те, що будівлі складу та содової станції під час переробки не зазнали змін, а були взагалі знищені і невідновлені порівняно з первісним станом, в результаті чого було створено нові будівлі з іншими техніко-економічними, якісними характеристиками та частково зміненим функціональним призначенням (створені офісно-складські приміщення), тобто, створено нові об'єкти нерухомого майна (нові речі).

Позивач зазначає, що в результаті проведеної переробки складу (літера XXVIII) загальна площа якого на момент укладення Договору іпотеки становила 724.10кв.м. було створено нову будівлю, яка на даний час є чотириповерховою будівлею (четвертий поверх мансардний) загальною площею 1418,10кв.м. Крім того, в результаті проведення переробки будівлі содової станції (літера XXVII) було збільшено її загальну площу, яка на даний час становить 2253,2кв.м.

Київським апеляційним господарським судом було призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання:

- чи відповідають будівлі які знаходяться за адресою м.Київ, вул.Магнітогорська буд. 1 вимогам державних будівельних норм (ДБН)? Якщо не відповідають, то які є відступи від вимог ДБН;

- чи існує на даний час будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та будівля склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м. розташовані за адресою: м.Київ, вул. Магнітогорська, 1;

- чи являється будівля розташована за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська,1 (літера XXVIII) новобудовою;

- чи являється будівля розташована за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська,1 (літера XXVII) новобудовою;

- яке функціональне призначення будівлі розташованої за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська, 1 (літера XXVIII);

- яке функціональне призначення будівлі розташованої за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська, 1 (літера XXVII);

- які об'ємно-планувальні характеристики будівлі розташованої за адресою: м.Київ, вул. Магнітогорська, 1 (літера XXVIII);

- які об'ємно-планувальні характеристики будівлі розташованої за адресою: м.Київ, вул. Магнітогорська, 1 (літера XXVII);

- чи є результатом проведених будівельних робіт фактично створення нового нерухомого майна будівель розташованих за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська,1;

- чи відповідають будівлі в м. Києві, по вул. Магнітогорській, 1 технічному паспорту виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 17.11.2009;

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було складено висновок експертів №7969/12-42/7970/12-43 від 19.04.2013.

У висновку експертів зазначено, що будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10кв.м. та будівля склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10кв.м. розташовані за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська, 1 на момент проведення обстеження відсутні.

В результаті проведення комплексу будівельних робіт по будівлям під літерою XXVII та літерою XXVIIІ змінилися їх техніко-економічні показники (площа, об'ємно-планувальне рішення, тощо) та функціональне призначення. Нежитлова будівля під літерою XXVIIІ є триповерховою з мансардним поверхом та відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд її можливо віднести до нежитлових будівель класу 1220 «Офісні будівлі». Нежитлова будівля під літерою XXVII є одноповерховою з прибудовами та підвалом та відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд її можливо віднести до нежитлових будівель класу 1252 «Резервуари, силоси та склади».

В матеріалах справи наявний технічний паспорт БТІ на нежитловий будинок по вул.Магніторській,1 в м. Києві, виготовлений станом на 17.11.2009, тобто після укладення договору іпотеки.

Відповідно до висновку експертів будівлі під літерою XXVII та літерою XXVIIІ відповідають даним вищезазначеного технічного паспорту.

Крім того, експертами встановлено, що будівлі під літерою XXVII та літерою XXVIIІ не відповідають будівлям, що зазначені в технічному паспорті БТІ на нежитловий будинок по вул.Магніторській,1 в м. Києві, який був виготовлений 09.06.2008, тобто до укладення договору іпотеки від 12.06.2008.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

З наведеного положення ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що іпотека є припиненою за наявності одночасно двох умов: 1) знищення переданої в іпотеку будівлі; 2) знищена будівля не була відновлена іпотекодавцем.

Як вбачається з висновку експертів будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100,10кв.м. та будівля склад (літера XXVIII) загальною площею 724,10кв.м. розташовані за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська,1 на момент проведення обстеження відсутні. В результаті проведення комплексу будівельних робіт по будівлям під літерою XXVII та літерою XXVIIІ змінилися їх техніко-економічні показники (площа, об'ємно-планувальне рішення, тощо) та функціональне призначення.

Отже, колегія судів приходить до висновку, що в результаті проведення комплексу будівельних робіт по будівлям під літерою XXVII та літерою XXVIIІ змінилися їх техніко-економічні показники (площа, об'ємно-планувальне рішення, тощо) та функціональне призначення.

Будівлі складу та содової станції під час проведення будівельних робіт були знищені і невідновлені порівняно з первісним станом, в результаті чого було створено нові будівлі з іншими техніко-економічними, якісними характеристиками та зміненим функціональним призначенням.

Відновленням майна вважається його повернення до початкового (попереднього) стану чи до нормального експлуатування.

Відновлення - це подія, яка полягає в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію.

З наведених визначень вбачається, що майно вважається відновленим у тому випадку, коли внаслідок проведення певних ремонтних робіт воно стає придатним для виконання властивих йому функцій та повертається до такого стану, що є характерним для нього за умов нормального функціонування.

Згідно з ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

З огляду на викладені обставини, будівлі під літерою XXVII та літерою XXVIIІ, що знаходяться за адресою: вул.Магніторській,1 в м. Києві, не можна вважати результатом відновлення будівель, що є предметом іпотеки, оскільки вони відрізняються з останніми за площею, функціональним призначенням та іншими техніко-будівельними характеристиками.

Таким чином, в даному випадку договір іпотеки від 11.06.2008, укладеним між позивачем та відповідачем, є припиненим на підставі ч. 1 ст.17 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема, шляхом припинення господарських правовідносин.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині визнання припиненим договору іпотеки від 11.06.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Договір іпотеки підлягає визнанню припиненим, правові підстави для існування заборони відчуження належного позивачу нерухомого майна відсутні, виходячи з наступного.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та мас право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат», при посвідченні угод про відчуження нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Відповідно до положень п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи зазначене вбачається, що позивач володіє, користується але внаслідок умов Договору іпотеки та вимог ст. 55 Закону України «Про нотаріат» позбавлений можливості вільно розпоряджатися майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, наявність записів щодо майна, яке належить позивачу обмежує його право власності, а тому таке право підлягає захисту усуненням перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном шляхом виключення записів Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та записів з Державного реєстру іпотек.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі та задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі №1/214 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 у справі №1/214 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" задовольнити повністю.

Визнати недійсним п. 1.6. Договору іпотеки №MG-1/158/08 від 11.06.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамас - Центр» (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим №2754.

Визнати припиненим Договір іпотеки №MG-1/158/08 від 11.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамас - Центр» (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, код ЄДРПОУ 21133352) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим №2754.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр» (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м.Київ, вул.Мельникова,81, літ.А, код ЄДРПОУ 25287988), наступних записів:

-тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 11.06.2008 за №7373541 реєстратором: Приватний нотаріус Прокопенко Л.В., 01030, м.Київ. вул.Чапаєва,4-в, кв.45, підстава обтяження: Договір іпотеки, №MG-1/158/08, 2754, 11.06.2008, приватний нотаріус Прокопенко Л.В., об'єкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIII), загальна площа 724,10 кв.м., м.Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ «АДАМАС-ЦЕНТР», код 31989792, 02125, м.Київ, просп. А.Навої, буд.76, заявник приватний нотаріус ПрокопенкоЛ.В.

-тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 11.06.2008 за №7373627 реєстратором: Приватний нотаріус Прокопенко Л.В., 01030, м.Київ, вул.Чапаєва,4-в, кв.45, підстава обтяження: Договір іпотеки, №MG-1/158/08, 2754, 11.06.2008, приватний нотаріус Прокопенко Л.В., об'єкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100,10кв.м.. м.Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ «АДАМАС-ЦЕНТР», код 31989792, 02125, м.Київ, просп.А.Навої, буд.76, заявник приватний нотаріус Прокопенко Л.В.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр» (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м.Київ, вул.Мельникова,81, літ.А, код ЄДРПОУ 25287988), наступного запису:

-запис внесений 11.06.2008 за №7373718, підстава обтяження Договір іпотеки №MG-1/158/08, 2754, 11.06.2008, внесений приватним нотаріусом Прокопенко Л.В., 01030 м.Київ. вул.Чапаєва,4-в, кв.45, об'єкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIII). загальна площа 724,10 кв.м., м.Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, об'єкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100,10кв.м., м.Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, Іпотекодавець: ТОВ «АДАМАС-ЦЕНТР», код: 31989792, 02125, м.Київ. просп.А.Навої, буд.76.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) 340,00 (триста сорок) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас -Центр" (02125, м.Київ, прос. Алішера Навої,76, код ЄДРПОУ 31989792) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 8390 (вісім тисяч триста дев'яносто) грн. 40 коп. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

6. Матеріали справи №1/214 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Гончаров С.А.

Чорна Л.В.