Рішення № 31633247, 27.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2013 р.Справа № 916/827/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про визнання договору оренди недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Смітюх В.В. (довіреність №ОМЗ/7279 від 24.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 27.03.2013 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним.

Ухвалою судді господарського суду Зайцева Ю.О. від 29.03.2013 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 12.04.2013 р. з клопотанням позивача (вх.№12040/2013) до матеріалів справи залучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 від 10.04.2013 р. щодо реєстрації відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України ухвалою суду від 12.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 08.05.2013 р.

08.05.2013 р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача ФОП ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову, проведення засідання без участі відповідача (вх.№14359/2013 р ).

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за НОМЕР_2 від 10.04.2013 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за НОМЕР_2 від 10.04.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

27.05.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 було надано в платне строкове користування нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 389,3 кв.м, що розташована за адресою; АДРЕСА_2, відповідно до договору оренди № 47/83 від 25.04.2007 р. укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Об'єкт оренди було передано Відповідачу 25.04.2007 р., про що був складений відповідний акт прийому-передачі. Проте, як зазначає позивач, фактичного доступу відповідач в приміщення не отримав.

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 року № 273-УІ «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради» було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-УЇ Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Листом № 01-14/4520 від 03.05.2007 р. Відповідач звернувся до Позивача з проханням не нараховувати орендну плату у зв'язку з тим, що не має доступу до орендованих приміщень, через те що приміщення фактично не є переданим йому в користування.

Актом обстеження нежилого приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2, проведеного комісією департаменту комунальної власності ОМР, встановлено, що на час обстеження приміщення зачинено, впродовж тривалого часу не використовується.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14202791 нежила одноповерхова будівля, загальною площею 389,3 кв.м, що розташована за адресою; АДРЕСА_2, належить на підставі свідоцтва про право власності САВ№349292 територіальній громаді міста в особі Одеської міської ради.

З наведених підстав Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання договору оренди № 47/83 від 25.04.2007 р. недійсним.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вище встановлено господарським судом, ФОП ОСОБА_2 було надано в платне строкове користування нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 389,3 кв.м, що розташована за адресою; АДРЕСА_2, відповідно до договору оренди № 47/83 від 25.04.2007 р. укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Проте з матеріалів справи та відповідно до заяви відповідача про визнання позову вбачається, що приміщення фактично не є передано у користування, тривалий час не використовується, орендна плата за його користування не нараховується до сплати.

Стаття 203 Господарського кодексу вказує на те, що правочин має бути направлений на реальне настання наслідків,

Умовами ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України встановлено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються Цивільним кодексом України та іншими законами.

Стаття 202 Господарського кодексу України встановлює, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу однією з основних вимог дійсності -равочину є «реальне настання наслідків, що обумовлені ним».

Тобто, за договором оренди № 47/83 від 25.04.2007 р. мали настати реальні наслідки. Зі змісту договору вбачається, що внаслідок його укладання фізична особа-підприємець ОСОБА_2 мала отримати доступ до нежилої будівлі, яка є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Однак, такі наслідки не настали. Нежила будівля відповідачем не використовувалась та не використовується.

З огляду на це, договір оренди № 47/83 від 25.04.2007 р. не може вважатися чинним в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, а сам договір підлягає визнанню недійсним в порядку, передбаченому ст. 215 Цивільного кодексу України.

Статтею 207 Господарського кодексу встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Господарське зобов'язання визнане судом недійсним є недійсним з моменту його виникнення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з визнанням договору оренди № 47/83 від 25.04.2007 р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити.

2. Визнати договір оренди №47/83 нежилої одноповерхової будівлі, укладений 25.04.2007 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 недійсним з моменту укладення.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська 1, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, ЗКПО 26302595) - судовий збір в сумі 1147 /тисяча сто сорок сім/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 01.06.2013 року

Суддя Зайцев Ю.О.