Рішення № 31631649, 30.05.2013, Микитівський районний суд м. Горлівки

252/2090/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого- судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Семенчук Л.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Єрьоменко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства „Артемвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_3 просить стягнути з відповідача на свою користь 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров'я на виробництві, посилаючись на те, що він з 16.12.1996 р. по 11.06.2004 р., з 21.03.2005 р. по 20.09.2010 р. працював прохідником у Структурному підрозділі ДП „Артемвугілля „Шахта ім.. Ю.Гагаріна" з повним робочим днем під землею. З 28.09.2010 р. до 30.01.2011 р. - працював прохідником на шахті „Південна" з повним робочим днем під землею. З 21.02.2011 р. по 21.12.2012 р. працював прохідником у Структурному підрозділі ДП „Артемвугілля „Шахта ім. В.І.Леніна з повним робочим днем під землею.

Внаслідок небезпечних, важких і шкідливих умов праці на гірничих підприємствах, у нього виникло та розвинулося професійне захворювання. Після проходження обстеження в КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань" м.Донецька, йому був встановлений діагноз: оснований - хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радикулопатія з помірним м'язово - тонічним, правобічним корінцевим синдромами, захворювання професійне.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання (форма П-4) від 22.11.2012 р., комісія встановила, що умови праці прохідника по фактору важкості відносяться до шкідливих умов праці 3 класу, 3 ступеню. Причиною його професійного захворювання є тривалий та багаторазовий вплив фізичних навантажень на руховий апарат, несприятливий мікроклімат, що призвело до професійного захворювання, виявленого у нього під час медичного огляду в Горлівській міській лікарні №2. Діагноз остаточно встановлений 16.11.2012 р. КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань" м.Донецька: основний - хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радикулопатія з помірним м'язово -тонічним, правобічним корінцевим синдромами, захворювання професійне.

Відповідно до довідки з акту огляду в МСЕК від 12.12.2012 р. йому первинно встановлено 40 % стійкої втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

21 грудня 2012 року він був звільнений з СП „Шахта ім. В.І.Леніна" ДП „Артемвугілля" за станом здоров'я, який суперечить продовженню цієї роботи за ч.2 ст.40 КЗпП України.

Зазначає, що саме на відповідача законодавчо покладені обов'язки по забезпеченню належних, безпечних і нешкідливих умов праці, однак відповідач не виконав ці обов'язки, що призвело до виникнення та розвитку у нього професійного захворювання та встановлення третьої групи інвалідності.

Вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, яка полягає в тому, що він постійно переживає та морально страждає у зв'язку із ушкодженням здоров'я, в порушенні його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного образу життя; в порушенні відносин з оточуючими його людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Він постійно зазнає фізичного болю навіть при незначному фізичному навантаженні. Його дуже турбує слабкість та швидка втомлюваність. Все це негативно відобразилося на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Його рухома активність обмежена, він змушений відмовитися від активного відпочинку із близькими та друзями, мало уваги приділяє облаштуванню побуту.

Моральні страждання напряму пов'язані з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні, оскільки в 38 років він став інвалідом, втратив 40 % працездатності.

Крім цього, він періодично змушений звертатися до медичних закладів. Для оплати проїзду до цих медичних установ, придбання медичних препаратів, мануальних процедур він щомісячно витрачає значні кошти. Все це призводить до того, що він не має можливості сплачувати в повному обсязі комунальні послуги, купувати необхідні для нього продукти харчування, одяг, здійснити курортне лікування. Тобто, постійне лікування від професійного захворювання потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 20000 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, з посилання на підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Єрьоменко Д.Г. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідач відповідно до Закону України „Про охорону праці" та колективного договору позивача під час прийму на роботу було під розписку повідомлено про небезпечні та шкідливі умови праці та про право на пільги та компенсацію за роботу в таких умовах. Зазначає, що моральна шкода відшкодовується фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого та наданням відповідного висновку медичних органів, тільки органи МСЕК наділені повноваженнями для визначення у потерпілого факту моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що з 16.121996 р. по 11.06.2004 р., з 21.03.2005 р. по 20.09.2010 р. працював прохідником у Структурному підрозділі ДП „Артемвугілля „Шахта ім.. Ю.Гагаріна" з повним робочим днем під землею. З 28.09.2010 р. до 30.01.2011 р. - працював прохідником на шахті „Південна" з повним робочим днем під землею. З 21.02.2011 р. по 21.12.2012 р. працював прохідником у Структурному підрозділі ДП „Артемвугілля „Шахта ім. В.І.Леніна з повним робочим днем під землею.

Внаслідок небезпечних, важких і шкідливих умов праці на гірничих підприємствах, у нього виникло та розвинулося професійне захворювання. Після проходження обстеження в КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань" м.Донецька, йому був встановлений діагноз: оснований - хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радикулопатія з помірним м'язово -тонічним, правобічним корінцевим синдромами, захворювання професійне.

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання (форма П-4) від 22.11.2012 р., комісія встановила, що умови праці прохідника по фактору важкості відносяться до шкідливих умов праці 3 класу, 3 ступеню. Причиною його професійного захворювання є тривалий та багаторазовий вплив фізичних навантажень на руховий апарат, несприятливий мікроклімат, що призвело до професійного захворювання, виявленого у нього під час медичного огляду в Горлівській міській лікарні №2. Діагноз остаточно встановлений 16.11.2012 р. КЛПУ „Обласна клінічна лікарня профзахворювань" м.Донецька: основний - хронічна вертеброгенна поперекова - крижова радикулопатія з помірним м'язово -тонічним, правобічним корінцевим синдромами, захворювання професійне.

Відповідно до довідки з акту огляду в МСЕК від 12.12.2012 р. йому первинно встановлено 40 % стійкої втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

21 грудня 2012 року він був звільнений з СП „Шахта ім. В.І.Леніна" ДП „Артемвугілля" за станом здоров'я, який суперечить продовженню цієї роботи за ч.2 ст.40 КЗпП України.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я позивач переніс та продовжує переносити моральні страждання, тому що загублено значну частину нормальних життєвих функцій організму, тривалий час змушений лікуватися, відчуває при цьому постійну фізичну біль, страждання та хвилювання, пов'язані з ушкодженням здоров'я.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Досліджені судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем своїх трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди.

Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності - 40% , наявність у нього 3 групи інвалідності, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, заборону на працю в підземних умовах, порушення загальновизнаних життєвих зв'язків позивача та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 7000 грн.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення з боку представника відповідача, оскільки вони суперечать встановленим у судовому засіданні обставинам у справі та вимогам чинного законодавства і не спростовують доводів позивача.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства шахта „Артемвугілля", ідентифікаційний код 32270533, на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства шахта „Артемвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 копійок на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя