Постанова № 31630162, 29.05.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа № 809/1089/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.,

за участю:

прокурора Гарасимика Т.О.,

представника позивача - Скиданюка М.М.,

представника відповідача - Пучка М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області

до відповідача: Державного підприємства "Теплокомуненерго"

про стягнення заборгованості в сумі 58200,78 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Богородчанського району звернувся в суд з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі-позивач) до державного підприємства "Теплокомуненерго" (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 58200,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за державним підприємством "Теплокомуненерго" рахується податковий борг, який становить 58200,78 грн. Податковий борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 34285,00 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданих відповідачем деклараціях на суму 33785,00 грн. та на суму 500,00 грн., а також нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення №0001541501 від 26.10.2012 року на суму 5468,67 грн.) та пені у сумі 18447,11грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 33785,00 грн. та в сумі 500,00 грн., які підприємством самостійно задекларовано. Однак заперечив щодо стягнення податкового боргу по штрафних санкціях в сумі 5468,67 грн. та пені у розмірі 18447,11грн. з підстав викладених в письмовому запереченні. Просив в задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

ДП "Теплокомуненерго" 09.02.1996 року зареєстроване Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як юридична особа, що підтверджується довідкою АБ № 533878 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.39) та взяте на облік Державною податковою інспекцією у Богородчанському районі Івано-Франківської області як платник податків.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП "Теплокомуненерго" є комунальним підприємством і підпорядковане Богородчанській селищній раді.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані Конституцією України, положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

В судовому засіданні встановлено, що за державним підприємством "Теплокомуненерго" рахується податковий борг, який становить 58200,78 грн. Даний борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34285,00 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданих відповідачем декларацій №9047784755 від 09.08.2012 року на суму 33785,00 грн. та №9070456293 від 09.11.2012 року на суму 500,00 грн. (а.с. 17-20), нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0001541501 від 26.10.2012 року на суму 5468,67 грн. (а.с.23), та нарахованої пені у розмірі 18447,11 грн.

На підставі п.1 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-II "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та п.76.1 ст.76 Податкового коднксу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, ДПІ в Богородчанському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП "Теплокомуненерго" згідно якої складено акт від 25.10.2012 року №783/151/22168970, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати самосійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 року №0001541501, яке відповідачем отримано 26.10.2012 року про що свідчить відмітка у відповідній його графі.

31.10.2012р. відповідач подав до ДПС в Івано-Франківській області скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ в Богородчанському районі № 000154151 від 26.10.2012р. Рішенням ДПС в Івано-Франківській області скаргу ДП "Теплокомуненерго" залишено без задоволення.

23.11.2012р. підприємство подало до ДПА України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 000154151 від 26.10.2012р. Рішенням ДПА України № 7379/61-12/10-2211 від 19.12.2012р. скаргу ДП "Теплокомуненерго" залишено без задоволення.

Отже, відповідачем застосовано процедуру адміністративного оскарження, однак, податковими органами усіх рівнів скарги відповідача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.58-65).

В судовому засіданні також встановлено, що на час розгляду справи ДП "Теплокомуненерго" не оскаржувало в судовому порядку податкове повідомлення-рішення № 000154151 від 26.10.2012р. та нарахування пені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в наведених вище податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 34285,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5468,67 грн. та пеня в сумі 18447,11грн. є узгодженими та являються податковим боргом відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією у Богородчанському районі надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ю1" за № 01/68 від 18.12.2001 року (а.с.24) та податкова вимога форми "Ю2" за № 2/28/137/24 від 05.02.2002 року (зворотній бік облікової картки а.с.25), які ДП "Теплокомуненерго" отримані, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вказаних вимог, не оскаржені та є невідкликаними.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд не погоджується із доводами відповідача, зазначеними у письмовому запереченні на позов, що сума податкового боргу повинна стягуватись з Богородчанської селищної ради, яка є органом управління ДП "Теплокомуненерго", з наступних підстав.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема статтею 96 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року де зазначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Відповідно до підпунктів 89.1.1., 89.1.2 пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм суд зазначає, що обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади до сфери управління якого належить майно платника податків -комунального підприємства-боржника виникає після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманого від такого продажу для покриття податкового боргу, або відсутності у такого підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу. В той же час, в силу ст. 95 Податкового кодексу України продаж майна проводиться у разі недостатності коштів платника податків, які перебувають у його власності. При цьому, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків та продаж майна платників податку здійснюються за рішенням суду.

Що стосується тверджень представника відповідача про нарахування позивачем відповідачу пені пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та граничного строку сплати грошових зобов`язань суд зазначає наступне.

ДП "Теплокомуненерго" подало до ДПІ в Богородчанському районі декларації за 2012 рік в яких самостійно визначено податкове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 34285,00 грн.

Відповідно до розрахунку пені ДПІ у Богородчанському районі - відповідач в 2012 році погасив суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34285,00 грн. яка зарахована позивачем згідно черговості за період з 20.02.2007 року по 30.08.2012 року (а.с.70).

Отже, пеня в розмірі 18447,11 грн. нарахована відповідачу правомірно, що підтверджується зворотнім боком облікових карток (а.с. 13-16).

В судовому засіданні встановлено, що позивач вживав необхідні заходи щодо погашення податкового боргу до платника податків на користь держави.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток у сумі 34285,00 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданих відповідачем деклараціях на суму 33785,00 грн. та на суму 500,00 грн., а також штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5468,67 грн. та нарахованої пені в розмірі 18447,11грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового боргу відповідача складає 58200,78 грн., яка є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Теплокомуненерго", 77701, вул. Б.Хмельницького, 14, смт. Богородчани, Івано-Франківська область код ЄДРПОУ 22168970 в доход державного бюджету України податковий борг в сумі 58200,78 грн. (п`ятдесят вісім тисяч двісті ) гривень 78 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.06.2013 року.