Ухвала суду № 31629111, 27.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р.

Справа № 1570/4961/2012

Категорія: 8.2.6

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Востроконова О.О., Лісніченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Трансбан» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000482200 від 18.05.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 324334 грн. та штрафних санкцій у сумі 30494 гривень, посилаючись на те, що рішення, яке оспорюється винесені на підставі акту №364/23-0301/30697702 від 02.04.2012 року планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, та на підставі рішення за результатами розгляду первинної скарги від 21.01.2011 року, яким частково задоволена первинна скарга. Проте позивач вважає податкові повідомлення - рішення протиправними, оскільки вони прийняті на необґрунтованих висновках акту перевірки, а його доводи в скаргах не прийняті до уваги.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначену постанову, ухвалити по справі нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що висновок перевіряючих, в частині завищення задекларованих показників валових витрат у зв'язку з:- безпідставним віднесенням витрат по відшкодуванню ТОВ СП «Термінал»витрат по оренді залізничних шляхів у сумі 914951,45 грн., які включені до собівартості послуг та відповідно до валових витрат; - безпідставним віднесенням витрат на суму 352765,6грн. по прибиранню та зачищенню СРВ-1 та СРВ-2 згідно договору підряду з ТОВ «Одісей», є необґрунтованим, не відповідає положенням нормативних актів та фактичним обставинам, зроблений на припущеннях. Що стосується оренди автомобіля «Тоyоtа», то судом першої інстанції правильно зазначено, що первинні документи, які б підтверджували зв'язок витрат по оренді авто з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що є обов'язковою умовою до віднесення витрат по оренді цього авто до валових витрат підприємства, позивачем не надано, у зв'язку з чим вказаний висновок про завищення валових витрат на 90000грн. є правомірним.

Судова колегія повністю погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 14.02.2012 року по 26.03.2012 року була здійснена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, про що 02.04.2012 року складено акт №364/23-0301/30697702 (т.2 а.с.54-90).

На підставі акту від 02.04.2012 року ДПІ 18.04.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302200, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 477634,00 гривень (399458,0 гривень за основним платежем, 78176,0 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14,п.138.2,п.138.8 ст.138,п.139.1.9 ст.139,п.123.1 ст.123 ПК України (т.1. а.с.86).

Позивач оскаржив податкове - повідомлення рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України в Одеській області від 15.05.2012 року №11611/10/10-2007 про результати розгляду первинної скарги у зв'язку з допущенням арифметичних помилок частково скасоване податкове повідомлення-рішення №0000302200 від 18.04.2012 року у сумі 75124грн. та у частині застосування фінансової санкції у сумі 47681,5 грн., в решті податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т.1 а.с.87-92,99-106).

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ 18.05.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000482200, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 354828,00 гривень (324334,0 гривень за основним платежем, 30494,0 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.85).

Повторна скарга позивача на податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки та розгляду первинної скарги рішенням ДПС України №13348/6/10-2115 від 26.07.2012 року залишена без задоволення (т.1 а.с.94-98,107-114).

Згідно до акту перевірки позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в звязку з завищенням валових витрат ТОВ «Гамма Трансбан» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року у зв'язку з:- безпідставним віднесенням витрат по відшкодуванню ТОВ СП «Термінал»витрат по оренді залізничних шляхів у сумі 914951,45 грн., які включені до собівартості послуг та відповідно до валових витрат; - безпідставним віднесенням витрат на суму 352765,6грн. по прибиранню та зачищенню СРВ-1 та СРВ-2 згідно договору підряду з ТОВ «Одісея»;- безпідставним віднесенням витрат на суму 90000грн. по оренді автомобіля «Тоyоtа»по договору оренди з ТОВ «Одісея»з метою використання у власній господарській діяльності.

Висновок перевіряючих щодо завищення валових витрат у зв'язку з безпідставним віднесенням витрат на суму 90000грн. по оренді автомобіля «Тоyоtа»по договору оренди з ТОВ «Одісея»з метою використання у власній господарській діяльності базується на тому, що підприємством не надано будь-яких первинних документів (шляхових листів, звітів про використання палива тощо), що підтверджують зв'язок витрат по оренді авто з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5 2 ст.5 Закону № 334/94-ВР - валові витрати виробництва та - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній ах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду з зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Згідно з п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Як вбачається з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для значення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР та п.135 ст.135 ПК України визначає дату збільшення валових витрат суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Одісея» було укладено договір оренди автомобіля «Тоyоtа». До перевірки надані акти прийому-передачі виконаних послуг по договору оренди авто, в яких зазначено, про надання послуг по оренді автомобіля (т.1 а.с.23-51). Інших первинних документів, які б підтверджували зв'язок витрат по оренді авто з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що є обов'язковою умовою до віднесення витрат по оренді цього авто до валових витрат підприємства, позивачем не надано, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що вказаний висновок відповідача про завищення валових витрат на 90000грн. є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Гамма Трансбан» 16.01.2008 року укладений з ТОВ СП «Термінал»договір 01-08-ТГ, згідно якого ТОВ СП «Термінал»оплачує Одеській залізниці вартість оренди залізничних шляхів №43,44,45,46,4 загальною довжиною 3855,9м згідно договору від 20.11.2001 року, а ТОВ «Гамма Трансбан», яке є фактичним користувачем цих шляхів в загальному виробничому процесі подачі та розвантаження вагонів на СРВ1, відшкодовує витрати ТОВ СП «Термінал»(т.1 а.с.79-84). В акті перевірки не спростовується наявність всіх первинних документів щодо підтвердження вказаних витрат позивача по відшкодуванню ТОВ СП «Термінал»витрат по оренді залізничних шляхів у сумі 914951,45 грн., які включені до собівартості послуг та відповідно до валових витрат. Всі вагони з вантажем, що надходять на адресу ТОВ «Гамма Трансбан»приймає ДП «ІМТП»від «воріт порту»згідно договору від 08.11.2007 року, що не заперечується відповідачем. Відповідно до складського обліку перевіряємого підприємства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року надійшло 36748 вагонів, які без залишку надійшли на територію порту, були оброблені та перевантажені на теплохід.

Судом встановлено, що позивач здійснює перевалку в порту транзитної сірки, в його обов'язки входить прийом вагонів з вантажем, які надходять на ст. Іллічівськ з подальшою їх поставкою в порт для відвантаження. Позивач використовує для цих цілей власні потужності -залізничні шляхи, які є його власністю на СРВ-1 та СРВ-2, а також відповідно до договору з ТОВ СП «Термінал». Згідно договору №228 від 08.11.2007 року з портом позивач самостійно здійснює узгодження та планування з залізницею відправки вагонів для завозу вантажу у порт в об'ємах, узгоджених з портом на кожен місяць.

Таким чином, привильним є висновок суду першої інстанції, що витрати позивача по відшкодуванню ТОВ СП «Термінал» витрат по оренді залізничних шляхів у сумі 914951,45 грн., які включені до собівартості послуг, обґрунтовано віднесені до валових витрат, що співвідноситься з поняттям валових витрат, визначених Законом України №283/97-ВР та ПК України.

Що стасується висновку відповідача щодо завищеня позивачем валових витрат на суму 352765,6грн. по прибиранню та зачищенню СРВ-1 та СРВ-2 згідно договору підряду з ТОВ «Одісея», то тут слід зазначити, що між позивачем та ТОВ «Одісея» укладено договір від 01.02.2009 року, згідно якого підрядчик зобов'язаний своїми силами та засобами виконати роботи по прибиранню та зачищенню СРВ 1 та СРВ 2, що належать йому на праві власності позивачу (т.1 а.с.52-59). Позивач здійснює операції по прийому та перевалці вантажу сірки, у тому числі на СРВ 1 та СВР 2 (станціях розвантажування вагонів), які є власністю позивача (т.1 а.с. 213-243). Таким чином, витрати на роботи по прибиранню сміття та зачищенню від залишків сірки СРВ є валовими витратами позивача, оскільки ці витрати пов'язані з фінансово-господарською діяльністю позивача. Зазначене підтверджується також положеннями договору №228 от 08.11.2007 року з ІМТП, згідно п.2.2.17 якого вантажовласник, яким є позивач, зобов'язаний за свій рахунок своїми силами або за окремим договором з іншими юридичними особами забезпечити виконання технічних заходів, рекомендованих або приписаних державними органами в області охорони труда, екологічної безпеки, держсаннадзору та направлених на зниження шкідливого впливу, викликаного фізичними або хімічними властивостями вантажів, які перевантажуються та зберігаються, на навколишнє середовище, здоров'я персоналу Порту (а.с.151-158).

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, про те, що з урахуванням особливостей розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток та розрахунку податкових зобов'язань, скасуванню підлягає податкове повідомлення-рішення, за яким визнано податкове зобов'язання з цього податку, у повному обсязі, що не позбавляє податковий орган прийняти в цій частині нове податкове повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 99, 100, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,- УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.