Ухвала суду № 31628853, 27.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р.Справа № 2а-3339/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Лісніченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що на підставі акту від 13.02.2012 року № 495/23-4/32125693, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Торгінвест Плюс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.02.2012 року № 0001512301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 57498,0 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -14374,50 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту відноситься сплачений (нарахований) податок на додану вартість, підтверджений належним чином складеними податковими накладними. Таким чином, головними умовами для формування податкового кредиту є сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість, підтверджені відповідними податковими накладними за товарами (роботами, послугами), які фактично отримані платником податку від складачів податкових накладних та використані в господарській діяльності цього платника податків в межах його оподатковуваних операцій.

Судом встановлено, що у відповідності до акту перевірки податковим органом встановлено позивачем порушення: п. 5.1. п.п. 5.2. ст. 5, п. 6.1. ст.. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено від 'ємне значення об 'єкту оподаткування у зв 'язку з нікчемністю правочинів у сумі 287489,00 грн. за І квартал 2010 року; п. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого перевіркою донараховано ПДВ що підлягає сплаті у бюджет за січень-лютий 2009р. по ПДВ на суму - 57498,00 грн. у зв'язку з нікчемністю правочинів, у т.ч. по періодам за січень 2009 року на суму 13296,00 грн. та лютий 2009 року на суму 44202,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001512301 від 24.02.2012 року, за порушення вимог п. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 71872 грн. 50 коп. із них: 57498,00 грн. - основний платіж та 14374,50 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій між ТОВ "Екобіотек-Україна" та ТОВ "Торгінвест Плюс" такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За даними податкового органу частину податкового кредиту позивачем було сформовано із вартості товарів (насіння соняшника), отриманого по видатковим накладним, виписаним від імені ТОВ "Торгінвест Плюс", у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності. Правочини, здійснені ТОВ "Торгінвест Плюс" з контрагентами-постачальниками, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ТОВ "Торгінвест Плюс" є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався. Такий висновок зроблений у зв'язку із визнанням нікчемними угод поставок товару ТОВ "Торгінвест Плюс" його контрагентами - ТОВ "СК Інтернешнл", ТОВ "Імекстехнологія", ПП "Фірма "Промбудгрупа", ТОВ "Арго і К", ТОВ "Белеринг", ТОВ "Інтайм ЛТД", ПСП "Ава", ТОВ "Приватагро-Черкаси", Миколаївська філія ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Укртехагроснаб Миколаїв", ТОВ "Южтехнопорт", ТОВ "Мідас", ТОВ "Агросеіл-АТ", ПП"Агроспецтехнологія", ДП ДАК "Хліб України"Партизанський елеватор, ТОВ "Агробудекспорт ЛТД", ТОВ "Фортіс-Миколаїв", ТОВ "ТКФ "ТТД".

За таких обставин ДПІ вважає, що господарські операції "Торгінвест Плюс" містять ознаки фіктивності, а відповідно фіктивними є і всі похідні угоди у ланцюгу до вигодонабувача.

Судом встановлено, що ТОВ "Екобіотек-Україна" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість з 16.10.2002 року, свідоцтво від 01.12.2003 №30566621.

У 2009 році (січень-березень) на підставі усної домовленості ТОВ «Торгінвест Плюс» (Постачальник) поставило на адресу ТОВ "Екобіотек-Україна" (Покупець) сільськогосподарської продукції (насіння соняшнику) на загальну суму 344986,8 грн. в т.ч. ПДВ 57497,8 грн.

Розрахунки за товар з ТОВ "Торгінвест Плюс" проведені у безготівковому порядку на всю суму поставки. Перевезення товару здійснено за рахунок ТОВ "Торгінвест Плюс", перевезення здійснювали приватні підприємці.

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами, що містяться у матеріалах справи: податковими накладними; видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; доказами оплати за поставлений товар (виписками з банківського рахунку); картками-рахунків про оприбуткування товару та його списання у виробництво.

Поставлений товар (насіння соняшнику) був використаний у господарській діяльності позивача. ТОВ "Екобіотек-Україна" придбавало та перероблювало сировину для подальшого виготовлення готової продукції - (олія рафінована, дезодорована).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем підтверджено прийняття отриманих за договорами товару, додатковим підтвердженням фактичного отримання товару є складські квитанції, які виписувались під час надходження на склад відповідного товару в яких зазначено кількість та якісні показники (олійність, вологість, засміченість тощо) товару та картки складського обліку , які підтверджують фактичне надходження та використання сировини (соняшнику) у виробничому процесі.

Викладені в акті перевірки висновки, про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідачем не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів (видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних), оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Торгінвест Плюс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Торгінвест Плюс" є дійсними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не зміг належним чином обґрунтувати висновок щодо безпідставного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача відповідними положеннями Закону України "Про податок на додану вартість". Що постачальником товарів складено та належним чином оформлено первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведені операції були підкріплені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 31.05.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.