Постанова № 31628505, 21.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р. Справа №805/4884/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 09 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Недомовній Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ :

01 квітня 2013 року Державне підприємство «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» (далі - позивач, ДП «Макіїввугілля», ВП «Проектно-конструкторське бюро») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (далі - УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки) про визнання недійсними та скасування рішення від 17 грудня 2012 року № 1719, 1720, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1731, 1732, 1733 на суму 145 341,58 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 17 грудня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за № 1719, 1720, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1731, 1732, 1733, які отримані ВП «Проектно-конструкторське бюро» ДП «Макіїввугілля» 20 грудня 2012 року. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступних підстав.

На думку позивача у рішеннях УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки в Донецькій області, якими до платника ВП «Проектно-конструкторське бюро» ДП «Макіїввугілля» застосовано штраф та нарахована пеня, відсутні посилання на наявність підстав у страхувальника для застосування штрафних санкцій, а саме: при застосуванні штрафу не приведені дані карток особових рахунків платників та не додано до рішення їх копії; при нарахуванні пені не приведені посилання на документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк їх сплати та на документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, а також не додано їх копій. Окрім того, у вказаних рішеннях відсутні посилання на пункт 10 частини 11 статті 25 Закону України «Про облік та збір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким передбачено відповідальність за порушення строків сплати єдиного внеску у вигляді нарахування пені, що у сукупності з вищенаведеним свідчить про необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства вказаних рішень пенсійного фонду.

Також вважає, що відповідачем порушено норми Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, невідповідність форми оскаржуваних рішень додатку 10 Інструкції. Вважає, що відповідач порушив його права, прийнявши одне рішення за декілька базових звітних періодів, а не окремо за кожний базовий період в порушення підпункту 7.2.2 пункту 7.2 розділу VII зазначеної Інструкції.

Крім того, вважає неправомірним з боку відповідача перерозподіл коштів підприємств на погашення недоїмки, що виникла раніше, а не як зазначив позивач у платіжних дорученнях на сплату єдиного внеску. Позивач зауважив, що змінюючи призначення платежу та напрямок його зарахування, орган Пенсійного фонду створює ситуацію, коли підприємству штучно збільшується недоїмка, а також пеня та фінансові санкції.

На підставі викладеного просив визнати недійсними рішення від 17 грудня 2012 року № 1719,1720, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730,1731, 1732, 1733 на суму 145 341,58 грн. та скасувати їх.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 805/4185/13-а та призначено до попереднього судового розгляду на 10 квітня 2013 року (арк. справи 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» роз'єднані у самостійні провадження (арк. справи 57-58).

За результатами автоматичного розподілу адміністративну справу № 805/4884/13-а за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року передано на розгляд судді Зінченку О.В.

Ухвалою від 12 квітня 2013 року адміністративну справу № 805/4884/13-а прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні (арк. справи 60).

Представник позивача до судового засідання 21 травня 2013 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду 21 травня 2013 року надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також, просив розглянути справу без його участі (арк. справи 100).

Відповідач, не погоджуючись із викладеними вимогами позивача, надав письмові заперечення (арк. справи 66-70), в яких зазначив, що відносини, які склалися між позивачем та управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В порушення статей 6-9 цього Закону платник єдиного внеску не сплачував єдиний внесок у встановлені строки та у повному обсязі, внаслідок чого утворилася недоїмка та до нього застосовано штрафні санкції і нараховано пеню за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску. Відповідач послався також на положення норм статті 25 зазначеного Закону, пункту 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ № 21-2 від 27 вересня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, та пункту 6.10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління ПФУ № 21-5 від 27 вересня 2010 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 994/18289, відповідно до яких у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені в порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, які врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то зарахування коштів, що надходять від платника єдиного внеску здійснюється відповідно до норм цього Закону, а не відповідно до «призначення платежу», що зазначено у платіжних дорученнях.

Станом на 21 травня 2012 року за платником єдиного внеску рахувалась заборгованість на загальну суму 170 041,09 грн., що складалася з недоїмки зі сплати єдиного внеску згідно наданих платником звітів за січень - квітень 2012 року. Згідно звіту за квітень 2012 року (граничний строк сплати 21 травня 2012 року) підлягає сплаті 84 918,66 грн. Фактично погашена тільки 21 серпня 2012 року недоїмка, яка визначена до сплати згідно звіту за квітень 2012 року. На підставі викладеного, керуючись пунктом 10 статті 25 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Зважаючи на зазначене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у запереченнях та просила відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32442295, згідно статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України особисто здійснює свої адміністративні процесуальні права та обов'язки. Відповідно до статуту (арк. справи 39-56) ДП «Макіїввугілля» має відокремлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро», що згідно довідки управління статистики у місті Макіївці створений 05 травня 2003 року та діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ (арк. справи 24-37, 38). Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ВП «Проектно-конструкторське бюро» ДП «Макіїввугілля» зареєстрований в УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки.

У відповідності до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Таким чином, відповідач - управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області у даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», отже у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

17 грудня 2012 року УПФУ Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 1728, яким до Відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» державного підприємства «Макіїввугілля» застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % на суму 8 491,54 грн. та нараховано пеню у розмірі 2 977,32 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 травня 2012 року по 21 серпня 2012 року (арк. справи 71).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (арк. справи 12-14) та до Пенсійного фонду України (арк. справи 17-18, 19-20). За наслідками адміністративного оскарження спірне рішення залишено без змін (арк. справи 15-16, 21-22).

Після завершення процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною вимогою визнати недійсним та скасувати рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність зарахування відповідачем сплаченого страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2012 року в рахунок погашення недоїмки за попередні періоди, і, як наслідок, правомірність застосування відповідачем у відношенні страхувальника штрафних санкцій та нарахування пені. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року. Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до частин 2 та 7 статті 9 наведеного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для Відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» державного підприємства «Макіїввугілля», з урахуванням вимог абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону, є календарний місяць. Отже, позивач повинен був сплатити зобов'язання з єдиного внеску за квітень 2012 року до 20 травня 2012 року.

Частиною 10 статті 9 Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Частиною 11 статті 9 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10, пункту 2 частиною 11 статті 25 цього ж Закону передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно частин 13 та 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» також визначено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно та поданих до органів Пенсійного фонду, в якому такий платник зареєстрований.

Водночас, з огляду на положення частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи Пенсійного фонду України мають можливість за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашати суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а також у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховувати в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем оскаржуване рішення прийняте на підставі даних картки особового рахунку страхувальника - Відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» Державного підприємства «Макіїввугілля» (арк. 101-110), після погашення останнім у повному обсязі заборгованості зі сплати єдиного внеску за квітень 2012 року (термін сплати до 20 травня 2012 року), у розмірі 74 245,97 грн., що визначений ним згідно поданого звіту (арк. справи 75-80), а кошти, що надходили від страхувальника за період з 14 травня по 12 червня 2012 року із призначенням платежу у платіжному дорученні «сплата єдиного внеску за квітень 2012 року», відповідачем правомірно у відповідності до приписів частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зараховані в рахунок погашення недоїмки за попередні періоди, яка згідно наведеної вище картки особового рахунку рахувалась за страхувальником на момент даної сплати.

З огляду на наведені вимоги законодавства та встановлені обставини у справі, територіальним органом Пенсійного фонду України правомірно винесено рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року у відношенні Відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» Державного підприємства «Макіїввугілля», яким до останнього застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % в сумі 8 491,54 грн. та нараховано пеню у розмірі 2 977,32 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 травня 2012 року по 21 серпня 2012 року.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року, не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Проектно-конструкторське бюро» до управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення № 1728 від 17 грудня 2012 року, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 21 травня 2013 року в присутності представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена 27 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.