Ухвала суду № 31628039, 04.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 224/2347/12 Провадження № 22-ц/772/1097/2013Головуючий в суді першої інстанції:Пилипчук О.В.Категорія: 57Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «Авто просто» на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 24.01.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Авто просто» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 05.08.2011 року між ним і ТОВ «Авто Просто» укладено договір за №369422 з додатком, предметом яких є надання клієнту послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах Авто Так, на визначених в договорі та додатку до нього умовах і на виконання умов укладеного договору, позивач того ж дня сплатив відповідачу кошти в сумі 2580,48 грн., в подальшому сплатив 1027,41 грн. і 350 грн., а всього сплатив 3607,89 грн.. Посилаючись на те, що укладений договір не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить несправедливі умови договору стосовно розподілу коштів, що залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення, процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація про проведення конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною й не може бути перевірена позивачем, тобто має місце нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, а тому позивач просив застосувати наслідки нікчемності правочину і стягнути з ТОВ «Авто Просто» на його користь 3607,89 грн., сплачених ним на рахунок відповідача за нікчемним право чином, а також, стягнути 1000 грн. витрат, понесених ним на правову допомогу.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 24.01.2013 року позов задоволено та стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 3607,89 грн., сплачених ним за нікчемним правочином, а також, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представником ТОВ «Авто Просто» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому вказується на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Представник «ТОВ «Авто Просто» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і тому згідно вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що діяльність ТОВ «Авто Просто» за умовами укладеного між сторонами договору, вводить позивача в оману, тобто має місце нечесна підприємницька практика, що свідчить про недійсність договору та є підставою для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.08.2011 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Авто Просто» укладено договір за №369422 з додатком №2, предметом яких є надання клієнту послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах Авто Так, на визначених в договорі та додатку до нього умовах.

На виконання умов укладеного договору, позивач того ж дня сплатив відповідачу кошти в сумі 2580,48 грн., в подальшому сплатив 1027,41 грн. і 350 грн., а всього - 3607,89 грн..

Зі змісту укладеного договору і додатку до нього видно, що позивач сплатив кошти та зобов'язаний був їх сплачувати в подальшому не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару і ТОВ «Авто Просто» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності даної програми.

Вимогами ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною.

Забороняється як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не спричиняє правових наслідків, крім наслідків його недійсності і кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обгрунтованості заявленого позову та наявності підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Викладені в апеляційній скарзі твердження щодо правомірності діяльності відповідача з посиланням на Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, які затверджені розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1676 від 09.10.2012 року, є безпідставним, оскільки договір між сторонами було укладено до затвердження вказаних Ліцензійних умов і статтею 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в редакції, яка діяла на час укладення договору, було встановлено обов'язковість ліцензування діяльності з надання фінансових послуг, тобто договір між сторонами був укладений за відсутності ліцензійних умов діяльності.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Авто просто» - відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 24.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: