Ухвала суду № 31627624, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/876/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАП Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 15 січня 2013 року №0000552203, №0000562203, №0000572203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів спарви вбачається, що ТОВ «ГАП Україна» зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Видами діяльності відповідно до статуту ТОВ «ГАП Україна» є оптова торгівля текстильними товарами, посередництво в торгівлі текстильними виробами, одягом, взуття та шкіряними виробами, інші види оптової та роздрібної торгівлі.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ГАП Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2012 року №1248/22-3/37506358.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «ГАП Україна»:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку наприбуток за III квартали 2012 року у сумі 1 214 767 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 розділу V, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50 149 грн., у тому числі: за травень 2012 р. - суму 41 236 грн.; за червень 2012 р. - суму 8 913 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів на загальну суму 2 646 184 грн., в т.ч. за квітень 2012 р. - суму 2 589 888 грн.; за травень 2012 р. - суму 233 грн.; за липень 2012 р. - суму 456 грн.; за серпень 2012 р. - суму 16 958 грн.; за вересень 2012 р. - суму 38 649 грн.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ГАП Україна» (Орендар) та ПАТ «Лекс Холдинг» (Орендодавець) укладено договір оренди №Рr115/К-1 від 06 червня 2011 року, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торгово - сервісного центру, розташованого за адресою: м. Києві, вул. Лугова, 12, а Орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення Орендодавцю на умовах визначених цим договором. Розміри орендної плати визначено в статті 8 даного договору (а.с.88- 114, том 1).

Окрім орендної плати, ТОВ «ГАП Україна» відповідно до умов даного договору відшкодовує ПАТ «Лекс Холдинг» вартість використаних ресурсів. Експлуатаційних витрат, визначених статтею 9 даного договору. Ставка даних експлуатаційних витрат становить 63,79 грн за 1м.кв. (п.9.1 ст.9 договору №Рr115/К-1 від 06 червня 2011 року).

Між ТОВ «ГАП Україна» (Орендар) та ТОВ «ГУМ» (Орендодавець) укладено договір б/н від 22 вересня 2011 року оренди приміщення в торгівельному комплексі «Пассаж», загальна площа якого складає 786,70 кв.м. (а.с.115- 139, том.1).

Відповідно до положень п.4.1 договору б/н від 22 вересня 2011 року, орендар сплачує орендодавцю наступні вили платежів: орендна плата, компенсація комунальних платежів, плата за технічне обслуговування, гарантійний платіж.

Орендна ставка за 1 рік оренди приміщення складає 478,42 грн. за 1 кв.м., ставка плата за технічне обслуговування об'єкта оренди складає 46,51 грн. без врахування ПДВ за 1 кв.м. щомісячно (п. п. 5.1, п.7 даного договору.)

Також, між ТОВ «ГАП Україна» (Орендар) та ТОВ «ГУМ» (Орендодавець) укладено договір б/н від 30 березня 2011 року оренди приміщення в торгівельному комплексі «Пассаж», загальна площа якого складає 421,4 кв.м. (а.с.141- 185, том.1).

Відповідно до положень п.4.1. даного договору орендар сплачує орендодавцю наступні платежі: орендна плата, компенсація комунальних платежів, плата за технічне обслуговування, гарантійний платіж.

Відповідно до положень п.5.1 договору б/н від 30 березня 2011 року ставка орендної плати за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року

Становила 484,38 грн. за 1 кв.м.

Пунктом 7 даного договору ставка плати за технічне обслуговування об'єкта оренди складає 47,07 грн. без врахування ПДВ за 1 кв.м. щомісячно.

Проаналізувавши наведеного вбачається, що сплата позивачем експлуатаційних витрат є однією з умов оренди приміщення, визначених вище переліченими договорами для здійснення своєї господарської діяльності.

Понесення експлуатаційних витрати підтверджується наявними в матерілах справи копіями актів прийму наданих послуг та податкових накладних. Дані витрати є витратами позивача в розумінні Податкового кодексу України, а суми податку на додану вартість, сплачені позивачем при оплаті даних експлуатаційних витрат правомірно включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Висновки відповідача про протиправність включення вищевказаних витрат в розмірі 929 245,00 грн. до складу валових витрат позивача та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є протиправними.

Щодо висновків відповідача про протиправність включення позивачем амортизаційних відрахувань в сумі 87 350,00 грн. та податкового кредиту в сумі 698 802,00 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) ТОВ «Профбіз» (Підрядник) укладено договір підряду №20110726 від 26 липня 2011 року, на виконання умов якого ТОВ «Профбіз» виконало роботи по адаптації приміщення площею 817,82 кв.м., що розташоване в м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,50 на загальну суму 6 911 570,69 грн.

Виконання сторонами умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями додаткової угоди №1, кошторису, актів прийому - передачі матеріальних цінностей, актами виконаних робіт (з зазначенням переліку виконаних робіт, вартості одиниці виміру даних робіт, кількості, ціни та загальною сумою виконаних робіт) (а.с. 65-117, том.2).

Сторонами даного договору складені податкові накладні, копії яких наявні в матерілах справи. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Профбіз» мають реальний характер. Отже, висновки відповідача про нікчемність угод, укладених ТОВ «Профбіз» з його контрагентами не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів вважає, що відповідачем зроблені протиправні висновки про відсутність у позивача права на віднесення до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на суму 87 350,00 грн. за ІІ та ІІІ квартали 2012 року та віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 698 802,00 грн., які виникли за результатами здійснення господарських операції з ТОВ «Профбіз».

В пункті 10 розділу 3.1.2 акту перевірки від 27 грудня 2012р. встановлено, що позивачем задекларовано у рядку 06.4 ІВ, 06.5 ІВ Декларацій «інші витрати: «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за 1 кв. 2012р. на загальну суму 340 286 грн.

Між ТОВ «ГАП Україна» (Ліцензіат) та САР (ІТМ) (Ліцензіар) укладено Ліцензійний №1 від 01 квітня 2011р., відповідно до п.3 якого Ліцензіар надає Ліцензіату дозвіл на використання торгових марок на території України для проведення послуг з реклами, дистрибуції та продажу продукції під торговими марками і допоміжної діяльності.

Відповідно до п.7.1 даного договору Ліцензіат зобов'язується виплачувати роялті в розмірі 5% від оптового продажу всієї продукції під торговими марками, всієї продукції під торговими марками , купленої ліцензіатом.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на необхідність обрахування суми роялті виходячи з собівартості реалізованих товарів, а не з суми оптового продажу. Визначена відповідачем сума в розмірі 340 286,00 грн. є різницею між сумою роялті, обрахованої позивачем, виходячи з оптової ціни продажу товару, та сумою роялті, обрахованої відповідачем, виходячи з собівартості реалізованого товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно визначено суму роялті виходячи з собівартості реалізованих товарів, оскільки ліцензійним договором №1 від 01 квітня 2011р. передбачено, що розмір роялті складає 5% від оптового продажу всієї продукції під торговими марками.

Що стосується висновків відповідача про завищення позивачем показників від'ємного значення об'єкта оподаткування податком наприбуток на суму 47 371,00 грн., то колегія суддів вважає зазначити наступне.

В п.11 розділу 3.1.2 акту перевірки від 27 грудня 2012 року відповідачем вказано, що ТОВ «ГАП Україна» завищило показники, задекларовані у рядку 06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього (податкового) звітного періоду або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року» за ІІІ квартали 2012 року на суму 47 371,00 грн. у зв'язку з чим позивачем порушено вимоги податкового законодавства, вказані в п.8 р. 3.1.2 даного акту.

На думку відповідача дані порушення викликані відображенням ТОВ «ГАП Україна» від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік. Оскільки, дані порушення вже викладені відповідачем в п.8 п.3.1.2 акту перевірки, то повторне викладення їх в п.11 цього ж акту є протиправним. Тобто, відповідачем двічі викладено та враховано при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень одне й те ж саме порушення.

Щодо висновків відповідача про завищення відповідачем суми податкового кредиту на суму 178 257,00 грн. у зв'язку з придбанням послуг по технічному обслуговуванню об'єкта оренди, експлуатаційних витрат колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В п.п. пп. «а» п.1 р.3.2.2 акту від 27 грудня 2012р. вказано, що позивачем визначено суму податкового кредиту на суму 178 257 грн. у зв'язку з придбанням послуг по обслуговуванню об'єкта оренди, експлуатаційних витрат, які на думку відповідача не використовувались ним при здійсненні господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «ГУМ» та ПАТ «Лекс Холдинг». Висновки колегії суддів про правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість сплачених за послуги по обслуговуванню об'єкта оренди та експлуатаційних витрат даним контрагентам викладені вище.

В п.п. «б» п.1 р.3.2.2 акту перевірки від 27 грудня 2012 року відповідачем вказано на те, що позивачем завищено суму податкового кредиту на суму 1 819 273,00 грн. у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією продавцями податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в томі числі: 1 241 760,00 грн. за податковою накладною №202 від 28 березня 2011 року, виписаною СУБІП «Агро Трейдінг» ЛТД (податкова накладна внесена до Єдиного реєстру 13 квітня 2011 року); 577 513,32 грн. за податковою накладною №1 від 07 квітня 2011 року, виписаною ПП «Профбіз» (податкова накладна 28 квітня 2011 року).

На момент включення до складу податкового кредиту вказаних вище податкових накладних чинна редакція ст.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не встановлювала конкретних строків реєстрації податкової накладної в Єдиний державний реєстр податкових накладних.

Абз.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011 року, тобто після дати їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідає вимогами Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 1 819 273 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятих ними оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи висновку про необхідність повного задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 28.05.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.