Ухвала суду № 31626905, 05.06.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8750/13ц

Провадження 2/521/4906/2013

У Х В А Л А

31 травня 2013 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гуревський В.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу Державної Виконавчої служби Южненського міського управління юстиції, треті особи - Гарант конституційних прав та свобод громадян України Президент України Янукович Віктор Федорович, Южний міський суд Одеської області про визнання рівних конституційних прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу Державної Виконавчої служби Южненського міського управління юстиції, треті особи - Гарант конституційних прав та свобод громадян України Президент України Янукович Віктор Федорович, Южний міський суд про визнання рівних конституційних прав.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити у відкритті позовного провадження, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 вважає, що станом на 14.05.2013р. має місце факт дискримінаційних дій по відношенню до нього - позивача по справі, за соціальною та професійною ознаками на рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом, з боку відповідачів по справі, котрі знаходячись на іншому, вищому за його соціальному щаблі та спекулюючи своєю «недоторканністю» за професійною ознакою - державні службовці - порушують його конституційне право на рівні з ними конституційні права і свободи та рівність перед законом, посилаючись на наступне.

В провадженні ВДВС Южненського міського управління юстиції Одеської області знаходиться виконавче провадження №34034886 з примусового виконання виконавчого листа від 16.07.2012 №1533/606/2012 виданого Южним міським судом Одеської області на виконання рішення суду про Стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 199168 грн., інфляційні збитки у розмірі 290,32 грн., три відсотки річних у розмірі 5148,28 гри., витрати на сплату судового збору у розмірі 2450,33 грн. Дата набрання чинності рішення Южного міського суду Одеської області 26.06.2012. Виконавче провадження №34034886 відкрито постановою від 28.08.2012р. Відповідно до ч. 2 ст. 30 закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Тобто виконавче провадження №34034886 з примусового виконання виконавчого листа від 16.07.2012 №1533/606/2012, виданого Южним міським судом Одеської області на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 199168 грн., інфляційні збитки у розмірі 290,32 грн., три відсотки річних у розмірі 5148.28 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 2450,33 грн., повинно було бути виконано (закінчено) в термін до 28.02.2013р. Станом на 28 лютого 2013 р., в порушення конституційних прав стягувача (ОСОБА_1); вимог Конституції України та закону України «Про виконавче провадження» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1999, N 24, ст.207 ) рішення Южного міського суду Одеської області від 13.06.2012р. в цивільній справі №1533/606/2012 (провадження №2/1533/340/2012) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики - не виконано. В результаті таких дій позивачу завдано матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму більше 200000,00 грн.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом. Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому вчинення таких дій державним виконавцем є фактично дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду. Оскільки тривалий час (більше двох років) рішення Южного міського суду Одеської області у цивільній справі №5ІУ/381/13-ц на користь позивача не було виконане, це є порушенням вимог статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (строки здійснення виконавчого провадження), у позивача по справі є всі законні підстави стверджувати, що: відповідач (ДВС) вчинив неправомірну дію по відношенню до нього, яка полягала у порушенні вимог ст. 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (строки здійснення виконавчого провадження). З огляду на вище викладене за № 4 - Д від 12 березня 2013 р., керуючись безпосередньо ст. ст. 8, 19, 129 Конституції України, законом України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 27 - 30, ст. 373 ЦПК України позивач звернувся з письмовою заявою до міського суду м. Южне за якою просив: змінити спосіб і порядок виконання рішення Южного міського суду м. Южне від 13.06.2012р.; провести стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за рахунок майна Боржника, що належить йому на праві особистої приватної власності - ціні папери ВАТ «Автотранспортне підприємство 15172», код за ЄДРПОУ 0552199, частки в квартирі АДРЕСА_1 та автотранспортного засобу Магсіа 323, д\н 325-08 ОК. За вих. №8ІІ/13 від 19.03.2013р. Южний міський суд Одеської області направив позивачу копію ухвали про повернення заяви ОСОБА_1 про зміну і способу та порядку виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 13.06.2012 року по справі №1533/606/2012, для відома, відповідно до якої ухвалив рішення - заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 13.06.2012 року (цитую) -повернути.

Тобто, ухвала суду всупереч закону винесена на користь державних службовців. Позивача - в судове засідання взагалі не викликали, що він також вважає дискримінацією (позбавлення його конституційних прав на правосуддя (ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції). Окрім того, у вище приведеній статті не викладено жодних вимог щодо формального оформлення заяви і тим більше відсутні підстави для повернення заяви (без розгляду).

Позивач вважає вище викладені дії та рішення відповідачів по справі дискримінаційними, такими, що грубо порушують його конституційні права. З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Просить визнати за ним - Громадянином України ОСОБА_1 право на рівні з Відповідачами - Головне управління юстиції в Одеській області, відділ Державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області конституційні права і свободи та рівність перед законом згідно положень Конституції України та недопустимість дискримінації за соціальною та професійною ознаками.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

За п. 3 означеної Постанови, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

З матеріалів справи вбачається, що права позивача порушуються внаслідок невиконання обов'язків співробітниками Державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності до ст. 387 ЦПК України - у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.

У зв'язку із цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.

Таким чином з матеріалів справи не вбачається спір про право цивільне. Позивач посилається не те, що порушені його конституційні права та просить визнати за ним конституційні права і свободи та рівність перед законом, однак ці конституційні права закріплені Конституцією України, а невиконання судового рішення виконавчою службою передбачає інший порядок захисту.

За таких обставин суд, вирішуючи питання про прийняття справи до провадження, встановив, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки відсутній спір про право цивільне, і відмовляє у її відкритті.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст.122 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Одеській області, Відділу Державної Виконавчої служби Южненського міського управління юстиції, треті особи - Гарант конституційних прав та свобод громадян України Президент України Янукович Віктор Федорович, Южний міський суд Одеської області про визнання рівних конституційних прав.

Роз'яснити позивачу його право на подання скарги на дії державних виконавців за місцем розгляду та винесення рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме до Южного міського суду Одеської області, або звернутися із позовом до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: Гуревський В.К.