Рішення № 31626783, 05.06.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4917/13 Справа № 2/204/43/13 Головуючий у 1 й інстанції - Третяк В.В. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Дніпродзержинської міської державної адміністрації Дніпропетровської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на майно, виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір від 25 травня 2007 року, ним одержані кошти в сумі 5000 доларів США та кредитний договір від 25 травня 2007 року, отримані кошти в сумі 24500 доларів США для придбання будинку. Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору з відповідачем 30.05.2007 року був укладений договір іпотеки, відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 і земельну ділянку, на якій розташований будинок. Відповідач не виконував свої зобов'язання щодо погашення заборгованості і станом на 19.12.2011 року по першому кредитному договору має заборгованість в сумі 59529,02 гривень, станом на 05.03.2012 року по другому кредитному договору має заборгованість в сумі 267368,97 гривень, просить стягнути з відповідача 59529,02 гривень в рахунок погашення боргу за першим кредитним договором; в рахунок погашення боргу щодо другого кредитного договору просить звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки; виселити з будинку відповідача ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_3 та малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 59529 гривень 02 копійки та судові витрати в сумі 595 гривень 29 копійок.

В задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселення відповідачів і малолітніх дітей - відмовлено.

В апеляцій скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на будинок і виселення, суд першої інстанції посилався на те, що позивач у вересні, жовтні 2009 року знав про порушені його права і повинен був звернутись з позовом до суду, але цього не зробив, а на протязі з серпня 2009, 2010, 2011року і до 03.05.2012 року (2 роки і 7 місяців) нараховував проценти, пеню та штрафи. В даному випадку штрафні санкції перевищують суму кредиту майже в два рази, що унеможливлює відповідачу заключити з банком договір реструктуризації. В будинку АДРЕСА_1, який знаходиться під іпотекою в 2008 і 2011 році народилось двоє дітей, які під час відчуження майна залишаться без житла. Права дітей захищені Конституцією України і Законом України «Про охорону дитинства».

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору № DZHCG100770458 від 25.05.2007 року ОСОБА_2 30.05.2007 року отримав кредит у розмірі 24500.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.05.2027 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 05.03.2012 року має заборгованість - 33462.95 (доларів США), що в еквіваленті становить 267368.97 грн. і складається з:

- 19662.47 (доларів США) - 157103,13 грн. - заборгованість за кредитом;

- 6577.97 (доларів США) - 52557,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1077.37 (доларів США) - 8608,19 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 4521.86 (доларів США) - 36129,66 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору:

- 31.29 (доларів США) - 250,01 грн. - штраф (фіксована частина).

- 1591.99 (доларів США) - 12720,00 грн. - штраф (процентна складова)

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 30.05.2007 року було укладено договір іпотеки №Б/Н, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 82.10 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння від 30.05.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 126250 грн.00 коп.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсними вищевказаних кредитного договору та договору іпотеки відмовлено.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Таким чином, враховуючи, що станом як на 05.03.2012 року так і на теперішній час відповідачем ОСОБА_2 не здійснено жодних заходів щодо погашення наявної заборгованості перед позивачем, а предметом іпотеки є домоволодіння з земельною ділянкою, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції, правильно відмовляючи у задоволенні позову щодо виселення зі зняттям з реєстрації відповідачів та їх малолітніх дітей, належним чином не обґрунтував правові підстави відмови у задоволенні позову в цій частині, а посилався лише на те, що в будинку АДРЕСА_1, який знаходиться під іпотекою в 2008 і 2011 році народилось двоє дітей, які під час відчуження майна залишаться без житла. Права дітей захищені Конституцією України і Законом України «Про охорону дитинства».

З даними мотивами колегія суддів погодитися не може.

Згідно зі ст.109 ЖК України, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Крім того, згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи нежитлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Так, в матеріалах справи наявна вимога позивача до відповідача ОСОБА_2 від 15.03.12 про його добровільне виселення та зняття з реєстрації із зазначеного житлового будинку, в якому він поселився та зареєструвався після укладення між ним та Банком Іпотечного договору.

Однак, відсутні докази, які свідчать про те що, відповідач ОСОБА_2 отримував зазначену вимогу про добровільне виселення із зазначеного будинку від 15.03.2012 року. В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 заявив, що не отримував від позивача будь-яких вимог. Надану позивачем поштову квитанцію від 16.03.12 про направлення позивачу вищезазначеної вимоги колегія суддів не приймає за доказ отримання відповідачем вимоги. В матеріалах справи відсутні і не надані позивачем в судове засідання апеляційної інстанції докази щодо направлення відповідачу ОСОБА_3 вимоги про добровільне виселення її та її малолітніх дітей, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1.

На думку апеляційного суду не ґрунтуються на вимогах закону посилання представника апелянта на те що, для примусового виселення відповідачів з неповнолітніми дітьми із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, достатнім є надіслання відповідачу ОСОБА_2 поштою вимоги рекомендованим листом, оскільки така вимога повинна бути вручена відповідачам особисто, а такого факту не встановлено належними доказами.

У зв'язку з наведеним, в задоволенні позовних вимог в частині виселення відповідачів та їх малолітнії дітей зі зняттям їх з реєстрації необхідно відмовити з вищезазначених підстав.

В решті рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року не оскаржувалося і підлягає залишенню без змін, оскільки колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ч.3 ст.303 ЦПК України.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі у розмірі 2673,69 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"- задовольнити частково.

Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселення відповідачів і малолітніх дітей і ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DZHCG100770458 від 25.05.2007 року в розмірі 33462.95 (доларів США), що в еквіваленті становить 267368.97 грн. і складається з:

- 19662.47 (доларів США) - 157103,13 грн. - заборгованість за кредитом;

- 6577.97 (доларів США) - 52557,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1077.37 (доларів США) - 8608,19 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 4521.86 (доларів США) - 36129,66 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору:

- 31.29 (доларів США) - 250,01 грн. - штраф (фіксована частина).

- 1591.99 (доларів США) - 12720,00 грн. - штраф (процентна складова).

звернути стягнення на будинок загальною площею 82.10 кв.м та земельну ділянку загальною площею 1504 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №Б/Н від 30.05.2007р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні решти позовних вимог в цій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 2673,69 грн.

В решті рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: