Ухвала суду № 31626584, 24.01.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/521/13- ц

2/0203/1012/2013

УХВАЛА

24 січня 2013 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (і.н.н. НОМЕР_2, АДРЕСА_2) про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2013 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, про стягнення коштів (збитків) за договором про спільну діяльність.

Разом з позовною заявою позивачем подано суд належним чином оформлену заяву про забезпечення позову, в якій позивач ставить питання про накладення арешту на відповідне нерухоме майно відповідача із забороною відповідному державному органу державному органу проводити будь-які дії щодо реєстрації прав власності на це майно. В обґрунтування необхідності забезпечення позову посилався на те, що відповідач має значну суму заборгованості (збитки) за договором про спільну діяльність, яку не бажає сплатити в добровільному порядку, має можливість вільно розпоряджатись належним відповідачу нерухомим майном, має можливість та намір з метою запобігання звернення стягнення на відповідне нерухоме майно -відчужити його третім особам, що зробить неможливим виконання рішення суду в частині стягнення збитків за позовною заявою. Метою забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне нерухоме майно є забезпечення збереження цього майна, на яке в подальшому та за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача. Не вжиття вказаних заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду по справі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві та знаходиться у нього або в інших осіб, заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження свої вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи зазначені вище положення закону, підстави та предмет заявленого позову, той факт, що між сторонами існує спір з приводу стягнення суми збитків за договором про спільну діяльність, розмір яких складає 2454744 грн. є підстави вважати, що відповідачем в подальшому можуть вчинятись дії, спрямовані на відчуження належного йому майна третім особам та здійснення інших правочинів, з метою уникнення майнової відповідальності, що в свою чергу, призведе до ускладнення або унеможливить виконання рішення по справі в разі задоволення позову.

В зв'язку з чим, заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити та накласти арешт на належне відповідачу нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог із забороною відповідному державному органу проводити будь-які дії щодо реєстрації прав власності на відповідне майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 (і.н.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про забезпечення позову -задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, магазину непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, приміщення 3 (три) (нежитловий будинок літ. А -3, магазин непродовольчих товарів -нежитлове приміщення № 3 на І -поверсі поз. 1-4, на ІІ - поверсі поз. 5-15, поз. І, на ІІІ -мі поверсі поз. 16 -29, поз. ІІ, загальною площею 305, 9 кв. м., ганки літ. а, а`, сходи літ. а2).

Заборонити Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ:33275904, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56) проводити будь-які дії, щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме: нежитлового приміщення, магазину непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, приміщення 3 (три) (нежитловий будинок літ. А -3, магазин непродовольчих товарів -нежитлове приміщення № 3 на І -поверсі поз. 1-4, на ІІ - поверсі поз. 5-15, поз. І, на ІІІ -мі поверсі поз. 16 -29, поз. ІІ, загальною площею 305, 9 кв. м., ганки літ. а, а`, сходи літ. а2).

Копію ухвали для виконання направити до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»та до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, а також для відома сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред'явлення ухвали для виконання один рік.

Суддя С.Ю.Казак