Ухвала суду № 31625488, 15.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2013 року Справа № 805/3297/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено в нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Комунального підприємства «Тепломережа» (м. Донецьк)

до

Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про

визнання недійсним та скасування рішення №37 від 10.01.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Тепломережа» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування рішення №37 від 10.01.2013 року

Перевіривши матеріали позову, суд вважає, що провадження у справі не може бути відкрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Таким чином, суд вважає за доцільне роз’яснити позивачу, що судовий збір при подачі адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду справляється за такими реквізитами: отримувач Держбюджет Калінінського району м. Донецьк, р/р 31217206784005, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО банку 834016, ЄДРПОУ отримувача 38034015, призначення платежу «Судовий збір за позовом (найменування позивача) Донецький окружний адміністративний суд, КОД 35099148, п.3.1» (код та пункт зазначаються у обов`язковому порядку).

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита» при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду із вимогами про скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року за № 165/11/13-12.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання недійсним та скасування рішення №37 від 10.01.2013 року, тобто безпосереднім наслідком позовної вимоги є зміна складу майна позивача, тобто є майновою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом із позовною заявою, позивач надав квитанцію, відповідно до якої останній сплатив судовий збір у розмірі 34,41 грн., проте повинен сплатити 355,66 грн.

Відповідно до положень частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви не додано доказів, що мають значення для ухвалення судом законного і обґрунтованого рішення по суті, а саме:

- докази у підтвердження дати отримання рішення №37 від 10.01.2013.

Відповідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, ст.ст. 21, 48, 53, 69, 70, 71, 106, 107, 108, 160, 165, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Тепломережа» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишвеському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування рішення №37 від 10.01.2013 року - залишити без руху.

Надати позивачу строк до 05 квітня 2013 року для усунення недоліків позовної заяви, щляхом надання доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі та надання необхідних доказів для розгляду прави.

Роз’яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку її оскарження

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Троянова О.В.