Рішення № 31625294, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7988/13 05.06.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 810,01 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Шпура Ю.В.- представник за довіреністю № 08-03-29/496-12 від 28.11.12

від відповідача: Пономарьов А.О. - представник за довіреністю № 2912/12-40 від 29.12.12.

В судовому засіданні 05.06.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 810,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ НАСК «Оранта» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 876322 від 14.09.2011р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АА 8058 НР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ», державний номер 493-11 КВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія». Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 15 810,01 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 24.04.13 порушено провадження у справі № 910/7988/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.05.13.

У судове засідання 15.05.13 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.04.13 не виконав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд, керуючись ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 29.05.13.

У судовому засідання 29.05.13 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує з наступних підстав. Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено порядок відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" проведення оцінки майна с обов'язковим у випадках визначений збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

За доводами відповідача, у матеріалах справи наявний звіт № АА8050НР-07.11/1 про оцінку автомобіля ВАЗ2127 д.р.н. АА8058 НР, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ2127 д.р.н. АА8058 НР в результаті ДТП складає 13 696,18 грн, що відповідно являється єдиним та належним доказом матеріального збитку у розумінні ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Також відповідач стверджує, що додані до позовної заяви страховий акт СТО-11-19233/1 від 08.12.2011 р., розрахунок страхового відшкодування від 08.12.2011 р., рахунок-фактура № СЧ-0004561 від 17.10.2011 р. та платіжне доручення № 7674 від 02.02.2012 р. не можуть вважатися належними доказами розрахунку витрат пов'язаних з відновленням ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу в розумінні ст. ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на вищезазначене, відповідач стверджує, що позовні вимоги можуть бути задоволенні лише в частині вимог на загальну суму 13 696,18 грн. з подальшим вирахуванням франшизи: (13 696,18 грн. - 510,00 грн.) = 13 186,18 грн.

У судовому засіданні 29.05.13 оголошувалась перерва до 05.06.13.

У судовому засіданні 05.06.13 представник позивача позові підтримав у повному обсязі, представник відповідача заперечував з підстав викладених у відзиві та надав додаткові письмові пояснення, в яких просить відмовити в позові повністю з наступних підстав. Так, за переконанням відповідача права позивача не є порушеними, оспорюваними відповідачем, оскільки строк для виплати страхового відшкодування не настав, так як позивач не звертався до відповідача в досудовому порядку з регресної вимогою.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

14 вересня 2011 року за договором добровільного страхування транспортних засобів № УБ 876322 ВАТ НАСК «Оранта» було застраховано автомобіль марки «ВАЗ 21723», державний номер АА 8058 НР, страхувальником по договору є Добровольська Ольга Петрівна, вигодонабувачем - ПАТ КБ «Правекс-банк», строк дії договору з 19.09.11 по 18.09.12.

Згідно довідки ДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві № 8884912, 29.09.2011р. у м. Києві на перехресті Великої кільцевої дороги та вул. Сосніних мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «ВАЗ 2101», державний номер 49311 КВ, що належить Колотилову Андрію Сергійовичу, під керуванням Лавренко Олександра Олександровича, з автомобілем «ВАЗ 21723», державний номер АА 8058 НР, що належить Добровольській Ользі Петрівні, під керуванням Соломінова Валерія Геннадійовича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Лавренко О.О. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2011р.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу марки «ВАЗ 21723», державний номер АА 8058 НР в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № АА 8058НР-07.11/1 від 07.11.11 про оцінку автомобіля, складає 13 696,18 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 29.09.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № СТО-11-19233/1 від 08.12.2011р. по договору добровільного страхування № 876322 від 14.09.2011р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 16 320,01 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 7674 від 02.02.2012р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «ВАЗ», державний номер 49311 КВ, підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2011р.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу АА № 6044029 відповідно до якого між відповідачем, як страховиком, та Момот Валерієм Івановичем як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 29.07.11до 28.07.12 включно, забезпечений транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 2101», державний номер 49311 КВ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи 510 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ВАЗ 21723», державний номер АА 8058 НР відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 876322 від 14.09.2011р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «ВАЗ 21723», державний номер АА 8058 НР.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА № 6044029) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 3137 від 06.12.2012р., а її отримання відповідачем 10.12.12 підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 0368004340261.

Проте, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, відповідно до Звіту № АА8050НР-07.11/1 від 07.11.11 про оцінку автомобіля ВАЗ2127 д.р.н. АА8058 НР, вартість матеріального збитку, з урахуванням зносу, завданого власнику автомобіля ВАЗ2127 д.р.н. АА8058 НР в результаті ДТП складає 13 696,18 грн.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 13 186,18 грн. (16 696,18 грн - 510 грн франшизи за Полісом АА № 6044029).

Щодо заперечення відповідача про не направлення регресної вимоги на позивачем на його адресу, суд зазнає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, позивач не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012р. у справі № 23/279, яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкова до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача регресної вимоги про сплату страхового відшкодування, не є підставою для відмови у позові.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070 м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф.13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 0034186) 13 186 (тринадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 18 коп. страхової виплати в порядку регресу та 1 436 (одну тисячу чотириста тридцять шість) грн. 62 коп. судових витрат.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.