ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-67/16470-2012 18.01.13
За позовомПриватного підприємства «Юта»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс»Простягнення 26 189,00 грн. Суддя Куркотова Є.Б.
Представники: Від позивача:Сапсай В.М. -представник за довіреністюВід відповідача: Лихольот А.В. -представник за довіреністю
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Юта»(далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс»(далі-відповідач) про стягнення 26 189,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору на транспортне обслуговування №200212 від 20.02.2012 р. надав послуги з перевезення вантажу, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 537,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 652,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12.12.2012 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.12.2012р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 26.12.2012 р.
25.12.2012 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач суму основного боргу у розмірі 24 537,00 грн. визнав, проте в частині стягнення 1 625,00 грн. пені та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу заперечував, у зв'язку з чим просив суд задовольнити позов частково та стягнути з відповідача борг у розмірі 24 537,00 грн.
У судовому засіданні 26.12.2012 оголошувалась перерва до 18.01.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 24 537,00 грн., пеню у сумі 70,59 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн. та поштові витрати згідно чеків.
Відповідно до ст.22 ГПК України суд розцінює подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку приймає до розгляду. Відтак має місце нова сума позову, в межах якої розглядається спір.
Відповідач у судове засідання з'явився, проти задоволення суми основного боргу у розмірі 24 537,00 грн. та пені у сумі 70,59 грн. не заперечував. Проти покладання на відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн. та поштових витрат заперечував.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
20.02.2012 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) був укладений договір на транспортне обслуговування №200212 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору за даним договором перевізник доручає, а замовник бере на себе зобов'язання здійснювати завантаження автомобілів перевізника. Конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв'язку. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми оплат фрахтів зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною даного Договору і надаються замовником перевізнику перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень Договір-заявка на перевезення повинен бути укладений в письмовій формі і завірений печатками перевізника і замовника. Сторони визнають юридичну силу договору-заявки на перевезення, переданого за допомогою факсимільного зв'язку.
Відповідно до п. 2.1.9 Договору замовник зобов'язаний оплатити перевізникові вартість транспортних послуг, яка зазначається у разовому договорі-заявці на перевезення вантажів у повному обсязі.
Згідно п. 4.1 Договору визначено, що платежі (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, простою, порожнього пробігу, штрафів, зборів і т. д.) здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового переказу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено в договорі-заявці.
Пунктами 4.2, 4.3 Договору визначено, що оплата здійснюється проти рахунку перевізника. Термін оплати -5 банківських днів після отримання оригіналів документів, якщо інше не обумовлено в договорі-заявці. Банківські витрати по переказу -за рахунок замовника.
Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку прострочення оплати рахунків перевізника (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, порожнього пробігу, штрафів, зборів і т.д.) замовник виплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Положеннями п.п. 9.1, 9.3 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Строк дії договору до взаємного розірвання сторонами.
На підставі Договору за період з 12.04.2012 р. по 23.07.2012 р. між сторонами було укладено ряд договорів-заявок:
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №050401 від 05.04.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Щасливе (Дніпропетровська обл.) -Запорізька обл. -с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 5 310,00 грн. Актом надання послуг №315 від 05.04.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою маршрутом на суму 5 310,00 грн.
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №120402 від 12.04.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Щасливе (Дніпропетровська обл.) -Запорізька обл. -с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 5 340,00 грн. Актом надання послуг №337 від 12.04.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою маршрутом на суму 5 340,00 грн.
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №190401 від 19.04.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Щасливе (Дніпропетровська обл.) -Запорізька обл. -с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 5 330,00 грн. Актом надання послуг №361 від 20.04.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою на суму 5 330,00 грн.
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №030502 від 03.05.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Щасливе (Дніпропетровська обл.) -м. Запоріжжя -м. Новомосковськ - с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 5 300,00 грн. Актом надання послуг №390 від 03.05.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою на суму 5 300,00 грн.
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №060703 від 06.07.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту м. Суми -с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 1 500,00 грн. Актом надання послуг №580 від 06.07.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою на суму 1 500,00 грн.
Договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом №230703 від 23.07.2012 р., відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту с. Щасливе -м. Черкаси -с. Щасливе. Згідно заявки вартість перевезення становить 1 757,00 грн. Актом надання послуг №622 від 23.07.2012 р., підписаним та скріпленим печатками сторін, підтверджується здійснення перевезення вантажу позивачем за обумовленим вище зазначеною заявкою на суму 1 757,00 грн.
Таким чином, у період з 12.04.2012 р. по 23.07.2012 р. позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги із перевезення вантажів на суму 24 537,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг №315 від 05.04.2012 р., №337 від 12.04.2012 р., №361 від 20.04.2012 р., №390 від 03.05.2012 р., №580 від 06.07.2012 р., №622 від 23.07.2012 р.
На виконання п.п. 4.2, 4.3 Договору позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки №315 від 05.04.2012 р. на суму 5 310,00 грн., №338 від 12.04.2012 р. на суму 5 340,00 грн., №361 від 20.04.2012 р. на суму 5 330,00 грн., №390 від 03.05.2012 р. на суму 5 300,00 грн., №580 від 06.07.2012 р. на суму 1 500,00 грн., що у загальному розмірі становить 24 537,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором та вище зазначеними Заявками, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 24 537,00 грн. та підстави нарахування штрафних санкцій.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Надання позивачем послуг відповідачу у розмірі 24 537,00 грн. на підставі Договору та спірних Заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом підтверджується скріпленими печатками та підписами сторонами актами надання послуг №315 від 05.04.2012 р., №337 від 12.04.2012 р., №361 від 20.04.2012 р., №390 від 03.05.2012 р., №580 від 06.07.2012 р., №622 від 23.07.2012 р.
Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Загальна вартість наданих послу за спірними актами становить 24 537,00 грн.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 4.2, 4.3 Договору визначено, що оплата здійснюється проти рахунку перевізника. Термін оплати -5 банківських днів після отримання оригіналів документів, якщо інше не обумовлено в договорі-заявці. Банківські витрати по переказу -за рахунок замовника.
До матеріалів справи позивачем було надано докази повторного надсилання на адресу відповідача виставлених на виконання п.4.2, 4.3 договору рахунків №315 від 05.04.2012 р. на суму 5 310,00 грн., №338 від 12.04.2012 р. на суму 5 340,00 грн., №361 від 20.04.2012 р. на суму 5 330,00 грн., №390 від 03.05.2012 р. на суму 5 300,00 грн., №580 від 06.07.2012 р. на суму 1 500,00 грн., всього на суму 24 537,00 грн., що підтверджується описом вкладення та поштовою квитанцією про надсилання кореспонденції від 18.12.2012.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення за спірними актами на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 24 537,00 грн. на підставі Заявок за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24 537,00 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 70,59 грн., нарахованої за прострочення платежів за кожним актом окремо у період з 12.01.2013 по 18.01.2013.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що у разі прострочення оплати рахунків перевізника, замовник виплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги позивача про стягнення пені у сумі 70,59 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача про заборгованості у розмірі 24 537,00 грн. та пені у розмірі 70,59 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст.ст. 44, 48 Господарського процесуального кодексу України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Витрати позивача, пов'язані з оплатою ним послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.
Судові витрати за учать адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема ст. 33 Господарського процесуального кодексу.
Поряд з цим у господарського суду немає передбачених законом підстав вважати іншими витратами, пов'язаними з розглядом справи (в розумінні ст. 44 ГПК) видатки сторони у справі, сплачені за надання правової допомоги не адвокатом, а іншою особою (юристом), яка не перебуває зі стороною у трудових відносинах.
До матеріалів справи позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.06.2010, укладений між ТОВ «Юридична фірма «Ярославь»та Приватним підприємством «ЮТА», а також акт виконаних робіт від 15.01.2013.
З вказаного договору та наданих представником позивача пояснень вбачається, що суб'єктом надання правової допомоги у даному випадку не є адвокат або адвокатське об'єднання, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для віднесення витрат позивача на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. до складу судових витрат з відшкодуванням їх за рахунок відповідача.
При цьому позивачем на підтвердження сплати коштів у сумі 3 000,00 грн. не було надано суду відповідного фінансового документа.
З урахуванням наведеного вище, суд також не вбачає підстав для віднесення до судових витрат видатки позивача на поштові послуги зв'язку, а незазначення позивачем їх конкретного розміру унеможливлює здійснення їх обчислення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс»(04211, м. Київ, вул.. Лайоша Гавро, 6, код ЄДРПОУ 34344528) на користь Приватного підприємства «ЮТА»(04209, м. Київ, вул.. Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 32346591) 24 537 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) 00 коп. -основного боргу, пеню у розмірі 70 (сімдесят) грн. 59 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 21.01.2013 р.
Судове рішення № 31623559, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-67/16470-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: