Рішення № 31623409, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/19075-2012 13.03.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»Простягнення 25 500,00 грн. Головуючий суддя Куркотова Є.Б.

Судді Ониськів О.М.

Капцова Т.П.

Представники: Від позивачаІгнатенко Н.В.Від відповідача Губенко І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - Відповідач) про стягнення 25 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 23.01.2013 р.

23.01.2013 р. у судовому засіданні оголошена перерва до 06.02.2013 р.

В судове засідання представники сторін з'явилися, заявили клопотання про витребування у Печерського районного суду м. Києва копій матеріалів адміністративних справ №3-4127/2010 та №3-5026/2010, для повного з'ясування фактів у спірній ДТП. Крім того, представником позивача заявлено клопотання про проведення судової експертизи для з'ясування ступеня вини обох учасників ДТП.

За змістом ст. 41 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішень господарського спору та потребують спеціальних знань.

Клопотання позивача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що для вирішення господарського спору у даній справі, існує необхідність встановлення ступеню вини страхувальників сторін у скоєнні спірного ДТП, про те суд, не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки питання стосовно визначення ступеню вини правопорушників відноситься до компетенції суду та не потребує спеціальних (експертних) знань, у зв'язку з чим оцінка наданих сторонами у справі доказів може бути здійсненна господарським судом без призначення судової експертизи.

06.02.2013 р. у судовому засіданні оголошена перерва до 27.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2013 р. у справі №5011-67/19075-2012 було витребувано у Печерського районного суду м. Києва копії матеріалів справ №3-4127/2012 та №3-5026/2012, які надійшли через канцелярію суду 20.02.2013 р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 р. справу № 5011-67/19075-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуюча), судді: Ониськів О.М. та Капцової Т.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 р. вказаною колегією справу №5011-67/19075-2012 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначений на 27.02.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено до 13.03.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2009 р. між позивачем та Мілейко С.О. укладено договір страхування транспортного засобу №1115811, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ.

03.07.2010 р. о 21 годині 30 хвилин громадянин Серафімов С.Ф., керуючи транспортним засобом автомобілем «Lexus», державний реєстраційний номер АІ 75-57 ВК, на вул. Аістова, 3, в м. Києві виїжджаючи з двору не надав дорогу автомобілю «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ, що рухався по вулиці на яку водій виїжджав, внаслідок чого сталося зіткнення, що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РВВС №8644951.

Відповідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Мотивувальною частиною постанови Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2010 р. у справі №3-4127/2010 встановлено, що ДТП сталася в результаті порушення водієм Серафімовим С.Ф. вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України, а згідно резолютивної частини вказаної постанови, провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

В свою чергу, мотивувальною частиною постанови Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2010 р. у справі №3-5026/2010 встановлено, що ДТП також сталася в результаті порушення водієм Семикіним Л.А. вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а згідно резолютивної частини вказаної постанови, провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАп, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Згідно ч. 5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Таким чином, у даному випадку ДТП сталося з вини обох водіїв, що підтверджується постановами Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2010 р. у справі №3-4127/2010 від 16.11.2010 р. та у справі №3-5026/2010, якими встановлено, що спірна ДТП сталася внаслідок порушення водієм Серафімовим С.Ф. вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України та порушенням вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм Семикіним Л.А.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №795, складеного 15.07.2010 р. ТОВ «Незалежна експерно-асистуюча компанія» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6085/07 від 12.09.2007 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 162 905,27 грн.

Страховими актами №9642/10/05/04 від 02.09.2010 р. та №9642/10/05/04 від 22.09.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ, внаслідок ДТП, що сталося 03.07.2010 р. о 21 годині 30 хвилин на вул. Аістова, 3, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 163 905,27 грн.

На підставі страхових актів, позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Автомобільний дім Україна «Мерседес-Бенц» (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 163 537,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19232 від 03.09.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 163 537,40 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ, сталося як з вини водія автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АІ 75-57 ВК, Серафімова С.Ф., так і з вини Семикіна Л.А.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля «Mersedes-Benz» шкоди, визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Постановами Печерського районного суду м. Києва та матеріалами, витребуваних судом адміністративних справ №3-4127/2010 та №3-5026/2010, встановлено факт порушення Правил дорожнього руху України обома водіями.

Статтею 247 КпАП визначено перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у тому числі, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. (п. 1. ч.1 ст. 247 КпАП).

Згідно ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає га громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, постановами Печерського районного суду м. Києва №3-4127/2010 від 04.10.2010 р. та №3-5026/2010 16.11.2010 р. провадження у адміністративних справах було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП, в зв'язку із закінченням на момент розгляду адміністративних справ, строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Таким чином, закриття провадження у адміністративних справах на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП, а не на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП, свідчить про наявність в діях водіїв складу адміністративного правопорушення, тобто їх вини у його вчиненні.

При визначенні ступеню вини кожного водія, суд виходить безпосереднього зі змісту постанов Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2010 р. у справі №3-4127/2010 та у справі №3-5026/2010 від 16.11.2010 р., матеріалів адміністративних справ, схеми дорожньо-транспортної пригоди та пунктів Правил дорожнього руху України порушених ними.

Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної Семикіну Л.А. з вини Серафімова С.Ф. становить 50 відсотків.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Lexus», державний реєстраційний номер АІ 75-57 ВК застрахована - відповідачем згідно із полісом №ВС/9301049.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Lexus», державний реєстраційний номер АІ 75-57 ВК застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВС/9301049, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинної на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою №1618АР від 04.07.2012 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 164 037,40 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0103235661555, була отримана останнім 13.07.2012 р.

Останній відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не рахунками СТО.

Матеріалами справи підтверджено (звіт з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №795 від 15.07.2010 р.), що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер АА 1000 СМ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 163 905,27 грн., при цьому ступінь вини Серафімова С.Ф. у скоєнні ДТП становить 50%.

Враховуючи викладене, розмір шкоди, що відшкодовується позивачу у порядку регресу розраховується наступним чином: 162 905,27 грн. розмір відновлювального ремонту згідно звіту експерта за наслідком спірного ДТП * 50% ступеню вини Серафімова у скоєнні ДТП, та становить 81 452,64 грн.

Проте, із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Полісом №ВС/9301049, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Отже, враховуючи визначені полісом №ВС/9301049 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25 500,00 грн., (ліміт відповідальності за полісом) до звернення позивача із позовом до суду.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5Б; код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, буд. 14, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя: Є.Б. Куркотова

Судді: О.М. Ониськів

Т.П. Капцова

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2013 р.