Постанова № 316230, 16.11.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "16" листопада 2006 р. Справа № 6/294

10 год., м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників

позивача: не з”явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції,

м. Бахмач, вул. Чернігівська, 2а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

ОСОБА_1,АДРЕСА_1

про стягнення 240 грн. за рахунок активів

 ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1за рахунок активів 240 грн. податкового боргу по єдиному податку. Податковий борг існує станом на 18.09.2006р.

Від позивача на адресу суду надійшла заява № НОМЕР_1 від 15.11.2006р. про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач у судові засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 20.09.2006р., судова повістка та копія позовної заяви з додатком були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що вказана у позовній заяві, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає (тимчасово перебуває в Києві).

24.10.2006р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача та на його адресу направлено судову повістку та копію позовної заяви з додатком про призначення судового засідання на 16.11.2006р., але поштове відправлення вдруге повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає (перебуває в Києві).

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Бахмацькою районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво від 25.03.2005р. На обліку в Бахмацькій МДПІ як платник податків знаходиться з 01.04.2005р. за № НОМЕР_2.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Так, станом на 18.09.2006р. відповідач має податковий борг по єдиному податку в сумі 240 грн., що підтверджується наданим позивачем Розрахунком податкового боргу по єдиному податку.

Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” 30.07.1998р. №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно рішення 5-ї сесії від 26.02.2003р. міської ради „Про внесення змін і доповнень в рішення 3-ї сесії міської ради від 04.10.2002р.” розмір ставки єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб за зайняття обробкою деревини та виробництвом виробів з деревини, становить 30 грн. на місяць.

Так, відповідачем не було сплачено єдиний податок за квітень - листопад 2005 року в сумі 240 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога НОМЕР_3 від 25.04.2005р. та друга податкова вимога № НОМЕР_4 від 25.05.2005р., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 240 грн.

Керуючись п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ід. № НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_1) до державного бюджету 240 грн. податкового боргу (р/р 34217379600008 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824227).

3. Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В.Блохіна