Постанова № 316229, 16.11.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "16" листопада 2006 р. Справа № 6/293

09 год. 45 хв., м. Чернігів

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників

позивача: не з”явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції,

м. Бахмач, вул. Чернігівська, 2а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

ОСОБА_1,АДРЕСА_1

про стягнення 400 грн. за рахунок активів

 ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1за рахунок активів 400 грн. податкового боргу по єдиному податку. Податковий борг існує станом на 18.09.2006р.

Від позивача на адресу суду надійшла заява № НОМЕР_1 від 15.11.2006р. про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № НОМЕР_2 та №НОМЕР_3, але у судові засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Бахмацькою районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво від 25.03.2005р. На обліку в Бахмацькій МДПІ як платник податків знаходиться з 01.04.2005р. за № НОМЕР_4.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Так, станом на 18.09.2006р. відповідач має податковий борг по єдиному податку в сумі 400 грн., що підтверджується наданим позивачем Розрахунком податкового боргу по єдиному податку.

Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” 30.07.1998р. №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно рішення 5-ї сесії від 26.02.2003р. міської ради „Про внесення змін і доповнень в рішення 3-ї сесії міської ради від 04.10.2002р.” розмір ставки єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб за зайняття виробництвом готового одягу та хутра, становить 50 грн. на місяць.

Так, відповідачем не було сплачено єдиний податок за квітень - листопад 2005 року в сумі 400 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога №НОМЕР_5 від 25.04.2005р. та друга податкова вимога № НОМЕР_6 від 25.05.2005р., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 400 грн.

Керуючись п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ід. № НОМЕР_7, ІНФОРМАЦІЯ_1) до державного бюджету 400 грн. податкового боргу (р/р 34217379600008 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824227).

3. Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В.Блохіна