Постанова № 31622396, 29.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 58423/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Дяковича В.П.,

суддів Хобор Р.Б., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» та Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі № 2а-381/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просило частково скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.03.2010 року № 0000482320/0/6175/10/23-2, від 01.06.2010 року № 0000482320/1/12160/10/23-2, від 11.08.2010 року № 0000482320/4/18888/10/23-2, від 26.10.2010 року № 0000482320/2/25951, від 12.01.2011 року № 0000482320/3/669/10/23-2, а саме в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 70985,75 грн за основним платежем та 35492,88 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, та повністю скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.08.2010 року № 0001622320/4/18889/10/23-2 та від 26.10.2010 року № 0001622320/2/25952.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки відповідача про те, що товариством завищено валові витрати є необґрунтованим, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Вважає, що роботи виконані на проведення науково-дослідних робіт згідно договору не можна однозначно вважати роботами, спрямованими на поліпшення основних фондів, оскільки були необхідною передумовою для прийняття рішення щодо подальшої експлуатації печі випалу. Вказує про проведення коригування валових витрат у декларації з податку на прибуток за півріччя 2009 року на 136412,00 грн Також вказує, що облікова політика підприємства не передбачала капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, на підтвердження чого додано наказ підприємства від 05.01.2009 року. Щодо завищення суми амортизаційних відрахувань в ІІІ кварталі 2009 року позивач на спростування вказаного стверджує, що проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів без наказу керівника не є свідченням про виведення таких основних фондів з експлуатації. Вважає, що він належно декларував показники податкових декларацій по податку на прибуток, тому підстав для донарахування сум податкового зобов'язання немає, а податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.03.2010 року № 0000482320/0/6175/10/23-2, від 01.06.2010 року № 0000482320/1/12160/10/23-2, від 11.08.2010 року № 0000482320/4/18888/10/23-2, від 26.10.2010 року № 0000482320/2/25951 від 12.01.2011 року № 0000482320/3/669/10/23-2 на суму 31460,40 грн, (в тому числі 26217,00 грн основного платежу та 5243,40 грн штрафних (фінансових) санкцій); в решті позовних вимог відмовлено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржили сторони, вважають, що постанова прийнята при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Позивач просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Відповідач просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.02.2010-17.02.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансовогосподарської діяльності ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.02.2010 року № 87/23-2/22395766.

В акті зазначено, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 84086,00 грн

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем були прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення (з врахуванням прийнятих в результаті адміністративного оскарження) від 17.03.2010 року № 0000482320/0/6175/10/23-2, від 01.06.2010 року № 0000482320/1/12160/10/23-2, від 11.08.2010 року № 0000482320/4/18888/10/23-2, від 26.10.2010 року № 0000482320/2/25951, від 12.01.2011 року № 0000482320/3/669/10/23-2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 123615,50 грн, в тому числі 84086,00 грн за основним платежем та 39529,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями від 11.08.2010 року № 0001622320/4/18889/10/23-2 та від 26.10.2010 року № 0001622320/2/25952, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2,75 грн за основним платежем.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» неправомірно віднесло в 3 кварталі 2008 року до складу валових витрат вартість транспортних послуг, отриманих від СПД-ФО ОСОБА_1, на загальну суму 50000,00 грн та від ПП «ОСОБА_3» на загальну суму 164041,00 грн

Позивач вказаних порушень не заперечує і вони підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» в 3 кварталі 2008 року віднесло до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ТзОВ «ЕПК «Брати» відповідно до договору на проведення науково-дослідних робіт від 06.05.2008 року № 06/05/08.

Відповідно до п. 1.1 цього договору ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» (Замовник) доручає, оплачує витрати та приймає виконану роботу, а ТзОВ «ЕПК «Брати» (Виконавець) забезпечує виконання і здачу роботи по темі: обстеження фундаментів печей випалу, складання висновку з матеріалами обстеження.

Факт виконання сторонами умов договору не заперечується податковим органом, а також підтверджується актом надання послуг від 09.06.2008 року № 12 на загальну суму 28333,33 грн, податок на додану вартість 5666,67 грн

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до вимог пп. 8.8.1 п. 8.8 у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

Згідно з пп. 8.1.2 цієї статті амортизації, зокрема, підлягають проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Податковий орган стверджує, що проведені ТзОВ «ЕПК «Брати» зазначені вище роботи з обстеження фундаментів печі випалу є не лише, як зазначає позивач, передумовою подальшої їх експлуатації, а й передумовою доцільності ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів, ремонт яких протягом 2 та 3 кварталів 2009 року провело ПП «ОСОБА_2.».

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і погоджується з доводами позивача про те, що обстеження ТзОВ «ЕПК «Брати» фундаментів печі випалу та її подальший ремонт не перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку, обстеження печей не є безумовною підставою для проведення їх ремонту, а таке обстеження було проведене для вирішення ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» питання про можливість чи доцільність їх подальшої експлуатації.

У звіті від 21.06.2008 року, складеному ТзОВ «ЕПК «Брати» за результатами виконання своїх зобов'язань за вказаним вище договором, зазначено, що конструкції бутобетонних фундаментів печі не рекомендуються для подальшого використання.

Крім того, відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.1997 року № 32/288, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.1998 року за № 424/2864, власники (користувачі) виробничих будівель і споруд зобов'язані, зокрема, проводити їх технічні огляди, а у випадку появи в кам'яних чи бетонних стінах, залізобетонних колонах, балках і плитах тріщин негайно встановити на них маяки і проводити спостереження за поведінкою тріщин і конструкції вцілому.

Тобто проведення технічного огляду і обстеження виробничих будівель і споруд, які є джерелом підвищеної небезпеки, належить до обов'язків підприємств, які їх експлуатують, і проводяться не лише для здійснення їх ремонту.

Тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» неправомірно включило до складу валових витрат суму коштів, сплачену ТзОВ «ЕПК «Брати» за проведення останнім зазначених вище робіт, оскільки, на думку колегії суддів, такі витрати не пов'язані з поліпшенням основних фондів, а пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.2.1 п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено в 3 кварталі 2008 року витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 28333,00 грн за рахунок включення до складу валових витрат вартість послуг по обстеженню фундаментів печей основних засобів 1 групи.

Відповідно до поданої позивачем декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг), відображена у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» становить 4215677,00 грн

А відповідно до поданої декларації за 2008 рік загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг), відображена у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» становить 5523388,00 грн

Таким чином, загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2008 року, відображена підприємством у вказаному рядку декларації становить 1307711,00 грн (5523388,00 грн - 4215677,00 грн)

Згідно аналізу даних бухгалтерського обліку оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», по рахунках 20, 22, 23, 91, 92 та первинних документів (прихідних накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), встановлено що загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) за 4 квартал 2008 року становить 1144122,10 грн

Підприємством включено до складу валових витрат частково видані аванси постачальникам на загальну суму 163588,00 грн, в тому числі в сумі 27176,00 грн Стрийському УЕГГ та в сумі 136412,00 грн ТзОВ «ЕПК «Брати».

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.01.2009 року згідно даних бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» обліковується дебіторська заборгованість (видані аванси) перед ТзОВ «ЕПК «Брати» в сумі 771333,33 грн; ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» придбано протягом 1 півріччя 2009 року в ТзОВ «ЕПК «Брати» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 782400,00 грн в тому числі: в 1 кварталі 2009 року газопальникові пристрої в кількості 41 шт. на загальну суму 391200,00 грн, які згідно актів приймання-вводу від 26.03.09 введені в експлуатацію та обліковуються по дебету рахунку 10.90 «Інші основні засоби», в 2 кварталі 2009 року газопальникові пристрої в кількості 41 шт. на загальну суму 391200,00 грн, які згідно актів приймання-вводу від 16.06.09 введені в експлуатацію та обліковуються по дебету рахунку 10.90 «Інші основні засоби»

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 даного Закону, під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Позивачем надано бухгалтерську довідку в якій наведено розрахунок валових витрат за ІІ квартал 2009 року (рядок 04.1), з якої видно, що сума 136412,00 грн відображена в даному рядку за півріччя 2009 року.

Наведене підтверджує факт проведення позивачем коригування валових витрат в тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів на вказану суму по виданих авансах ТзОВ «ЕПК «Брати», які були включені до складу валових витрат підприємства в 4 кварталі 2008 року та відображено у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

При цьому колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що порушення підприємства полягає в недотриманні вимог Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592, в частині відображення в декларації самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів, однак саме коригування позивачем було проведене.

За таких обставин колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про порушення ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не проведення зазначеного вище коригування валових витрат в сумі 136412,00 грн

Також ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» проводило заходи по покращенню, ремонту та модернізації орендованих основних фондів 1 групи на загальну суму 2364357,61 грн, в тому числі за 2 квартал 2009 року збільшено вартість орендованих основних засобів 1 групи на загальну суму 1004344,79 грн, за 3 квартал 2009 року на загальну суму 1360012,82 грн

Так, протягом 2 та 3 кварталів 2009 року ПП «ОСОБА_2.» відповідно до договору підряду від 28.11.2008 року № 24, укладеного з позивачем, виконало будівельно-монтажні роботи з ремонту печей випалу на загальну суму 654166,67 грн

Також для проведення ремонту позивач придбавав будівельні матеріали (металоконструкції, бетон, пісок, щебінь тощо), запасні частини (клапани, заслонки та інше), які оприбутковувались по дебету рахунку 20.71 «Запасні частини, ремонт» та в подальшому по мірі використання були списані в дебет рахунку 10.30 «Будинки та споруди».

Факт виконання умов зазначеного вище договору підряду, тобто фактичного здійснення ремонту печі випалення, а також передання підрядником ПП «ОСОБА_2.» відремонтованої та готової до експлуатації печі ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань», підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом актами приймання передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, актом приймання (внутрішнього переміщення), основних засобів, актами приймання виконаних підрядних робіт, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, інвентарною карткою обліку основних засобів, підсумковими відомостями ресурсів, звітами про використання матеріалів на ремонт печі з накладними-вимогами на їх відпуск (внутрішнє переміщення).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Знос основних засобів - це сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Проте в даному випадку відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, стверджує, що фактично в перевіреному періоді орендовані основні засоби (піч випалювання) не були закінченим пристроєм з усіма пристосуваннями і приладдям, оскільки позивачем не представлено відповідних первинних документів, що свідчать про завершеність робіт по покращенню та модернізації орендованих основних засобів (цілісного майнового комплексу) акту приймання-вводу печей випалу з належними погодженнями відповідних компетентних служб та відомств.

Колегія суддів вважає такі доводи податкового органу безпідставними, оскільки на їх обґрунтування відповідач не зазначив жодного нормативно-правового акта, яким на суб'єкта господарювання покладено обов'язок погоджувати з відповідними державними органами введення в експлуатацію виробничих будівель і споруд після їх ремонту чи модернізації.

При цьому колегія суддів зазначає, що навпаки, жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено такого обов'язку позивача, а перевірка безпечності та надійності експлуатації виробничих будівель і споруд здійснюється відповідними контролюючими органами у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок в межах їх компетенції.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог пп. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме про завищення в 3 кварталі 2009 року суму амортизаційних відрахувань нарахованих на 1 групу орендованих основних засобів в сумі 14330,00 грн, які, на думку суду, фактично в перевіреному періоді не були закінченим пристроєм з усіма пристосуваннями і приладдям.

Також перевіркою показників, відображених у рядку 04.13 декларацій з податку на прибуток підприємств «Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12», за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року у загальній сумі 207612,00 грн встановлено, що дані показники сформовані з сум поверненої позики, відсотків за користування кредитами та інших витрат.

За період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» проведено покращення, ремонт, модернізацію орендованих основних фондів 1 групи на загальну суму 2364357,61 грн, в тому числі за 2 квартал 2009 року збільшено вартість орендованих основних засобів 1 групи на загальну суму 1004344,79 грн, за 3 квартал 2009 року на загальну суму 1360012,82 грн

В зв'язку з недостатністю обігових коштів позивач 21.05.2009 року уклав з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» кредитний договір, відповідно до умов якого отримав кредитні кошти в сумі 3000000,00 грн

Позивачем на придбання основних засобів 1 групи використано кредитні кошти в сумі 2157068,00 грн, що становить 71,9% від загальної суми отриманих кредитних коштів. Відсотки за користування кредитом в сумі 145852,34 грн були включено до валових витрат підприємства та відображено у рядку 04.13 податкової декларацій «Інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12».

Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 14 цього Положення (стандарту) первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до цього Положення (стандарту).

Також даним Положенням (стандартом) передбачено, що кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Згідно з п. 4 цього Положення (стандарту) фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із створенням кваліфікаційного активу.

ТзОВ «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» надало суду наказ від 05.01.2009 року про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку на підприємстві на 2009 рік, яким передбачено, що облікова політика підприємства не передбачала капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Колегія суддів не бере до уваги доводів відповідача, зазначених в апеляційній скарзі, про те, що позивач не надавав цього наказу під час проведення перевірки, тому він не може бути доказом у справі, оскільки всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України на підтвердження таких доводів відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав жодних доказів, зокрема, в акті перевірки не зазначено, що перевіряючі з'ясовували питання облікової політики позивача та вимагали відповідних пояснень від посадових осіб підприємства.

Таким чином, оскільки облікова політика Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» передбачала капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із створенням кваліфікаційного активу, то позивач правомірно включив до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2009 року відсотки за користування кредитом в сумі 145852,34 грн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не порушено вимог пп. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення валових витрат в сумі 104868,00 грн у 3 кварталі 2009 року.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона частково прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський центр по розвитку та захисту господарських формувань» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі № 2а-381/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Скасувати частково податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова від 17 березня 2010 року № 0000482320/0/6175/10/23-2, від 01 червня 2010 року № 0000482320/1/12160/10/23-2, від 11 серпня 2010 року № 0000482320/4/18888/10/23-2, від 26 жовтня 2010 року № 0000482320/2/25951 та від 12 січня 2011 року № 0000482320/3/669/10/23-2 в частині визначення суми податкового зобов'язання на суму 70985,75 грн за основним платежем та 35492,88 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова від 11 серпня 2010 року № 0001622320/4/18889/10/23-2 та від 26 жовтня 2010 року № 0001622320/2/25952.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ Р.Б. ХОБОР

А.І. РИБАЧУК