Постанова № 31622213, 31.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/904/13-а

31 травня 2013 року 16год. 22хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Костевич Т.О.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні комунальні системи" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні комунальні системи» (далі - ТОВ «Регіональні комунальні системи») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що в період з 07.11.2012 по 13.11.2012 ДПІ у м. Рівному проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Регіональні комунальні системи» за результатами якої складено акт №596/22-200/34781216 від 14.11.2012 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні комунальні системи», код ЄДРПОУ 34781216 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунків з ТОВ «Медея» код ЄДРПОУ 30718769 за період листопад 2011 року, січень-квітень 2012 року». В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005462342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток за основним платежем - 295 776,00 грн. та 71 470,50 грн. за штрафними санкціями.; п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005472342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем - 280 872,00 грн. та 70 218,00грн. за штрафними санкціями. Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому, надав суду додаткові пояснення. Стверджує, що відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому лише виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Вказує, що наказ №899 від 07.11.2012 року не вручався платнику чи його представнику, не направлявся і рекомендований лист з повідомленням про вручення.

За таких обставин, у податкового органу були відсутні підстави для розпочинання проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оформлення її результатів актом та винесення оскаржуваних в даному судовому провадженні податкових повідомлень-рішень.

Також вказує, що в акті перевірки відсутні покликання на відповідні докази, якими підтверджується витребування у платника податків, діяльність якого перевіряється, первинних фінансових та господарських документів. Крім того, актом підтверджується, що первинні бухгалтерські документи позивача і перевіряємий період фінансово-господарської діяльності ДПІ у м. Рівному не використовувалися та не досліджувалися (стор.3 акта), тому є підстави стверджувати, що виключно покликань на неможливість проведення перевірки контрагента позивача не достатньо для об'єктивної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регіональні комунальні системи».

Окрім того, підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток податку на додану вартість ДПІ у м. Рівне зазначає нікчемність операцій по придбанню ТОВ «Регіональні комунальні системи» у ТОВ «Медея» ТМЦ та послуг. При цьому, податковим органом у висновках акта перевірки вказується на завищення позивачем за такими операціями валових витрат та податкового кредиту у листопаді 2011 року, січні, лютому, березні та квітні 2012 року. В той же час, в акті перевірки взагалі відсутні будь-які посилання на перевірку чи співставлення даних податкової звітності позивача та ТОВ «Медея» за 2011 рік.

Відповідачем вказується на наявність розбіжностей на рівні ДПА України щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту у співставленні їх із задекларованими сумами податкових зобов'язань його контрагентом. Однак, такий висновок спростовується самим актом перевірки. Зокрема: січень 2012 року за даними позивача задекларовано 50 080,00 грн. податкового кредиту по операціям з ТОВ «Медея» - розбіжності відсутні - стор.21 акта перевірки; лютий 2012 року за даними позивача задекларовано 97 708,66 грн. податкового кредиту по операціям з ТОВ «Медея» - розбіжності відсутні - стор.12,22 акта перевірки; березень 2012 року за даними позивача задекларовано 59 493,34 грн. податкового кредиту по операціям з ТОВ «Медея» - розбіжності відсутні - стор.5,22 акта перевірки; квітень 2012 року за даними позивача задекларовано 64 986,41 грн. податкового кредиту по операціям з ТОВ «Медея» - розбіжності відсутні - стор.19, 23 акта перевірки.

Господарські операції між ТОВ «Регіональні комунальні системи» та його контрагентом, є реальними, товарними, фактично виконаними, а придбані товари/отримані послуги повністю використані у господарській діяльності позивача. Станом на момент укладення та виконання договорів ТОВ «Медея» було зареєстроване, як юридична особа у встановленому законодавством порядку, в тому числі і як платник ПДВ, звітувалось до податкового органу, що не оспорюється і ДПІ у м. Рівному.

Представник позивача вважає висновки податкового органу неправомірними, а податкові повідомлення рішення від 29.11.2012 №0005462342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 295 776,00 грн. та 71 470,50 грн. за штрафними санкціями та №0005472342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 280 872,00 грн. та 70 218,00 грн. за штрафними санкціями протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач адміністративний позов не визнав про що подав письмові заперечення від 01.04.2013 (Т-1,а.с.62-63).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій господарських відносинах з ТОВ «Медея» за період листопад 2011 року, січень-квітень 2012 суб'єктом господарювання не були надані копії первинних документів.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України існує розбіжність між ТОВ "Регіональні комунальні системи" та ТОВ "Медея" на загальну суму 280871,75 грн., в т.ч. за: листопад 2011 року в сумі 8603,34 грн., січень 2012 року в сумі 50080,00 грн., лютий 2012 року в сумі 97708,66 грн., березень 2012 року в сумі 59493,34 грн., квітень 2012 року в сумі 64986,41 грн.

Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України існує розбіжність між ТОВ «Регіональні комунальні системи» та ТОВ "Медея" на загальну суму 280871,75 грн., в т.ч. за: листопад 2011 року в сумі 8603,34 грн., січень 2012 року в сумі 50080,00 грн., лютий 2012 року в сумі 97708,66 грн., березень 2012 року в сумі 59493,34 грн., квітень 2012 року в сумі 64986,41 грн. та стан платника ТОВ "Медея" - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцемзнаходженням». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Медея" анульовано 29.05.2012р.

Також зазначає, що до ДПІ у м. Рівному від Гощанської МДПІ Рівненської області ДПС надійшли акти перевірки: - акт від 20.08.2012 року № 24/22-24/30718769 про неможливість проведення зустрічної ТОВ «Медея», код за ЄДРПОУ 30718769, за період березень 2012; - акт від 28.09.2012 року № 25/22-24/30718769 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Медея» код за ЄДРПОУ 30718769, за період вересень-грудень 2009р., січень - лютий 2010р., березень 2011р., грудень 2011р., лютий 2012р.; - акт від 18.07.2012 року № 23/22-24/30718769 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Медея», код за ЄДРПОУ 30718769, за період квітень 2012р.; від 19.10.2012 року № 425/22-50/30718769 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Медея», код за ЄДРПОУ 30718769, за період січень-червень 2012 року.

Відповідно до вищевказаних актів щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період березень 2011 року, січень-квітень 2012 року встановлено, що операції ТОВ «Медея» (код ЄДРПОУ 30718769) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Медея» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Зокрема представник відповідача стверджує, що у періоді, що перевірявся, основними постачальниками ТОВ «Медея» були ТОВ «Денір» та ПП «Модена». Актами перевірки №38/22/25318312 від 29.08.2012 про результати перевірки ТОВ «Денір» та №377/220-100/31541926 від 18.05.2012 про результати перевірки ПП «Модена» встановлено порушення ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Денір», ПП «Модена» при придбанні та продажі товарів, робіт, послуг з зазначеними у акті перевірки покупцями та постачальниками, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів, робіт, послуг.

Окрім того, представник відповідача зазначив, що 26.07.2012 старшим слідчим ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Рівненській області майором міліції Макарчук В.Я. винесено постанову про порушення кримінальної справи К/С №80/17-12 відносно ОСОБА_5 вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України.

Представник відповідача стверджує, що ТОВ «Регіональні комунальні системи» безпідставно до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ «Медея» на загальну суму 1404359 грн., у т.ч. за ІУ квартал 2011 року в сумі 43 017,00 грн., І квартал 2012 року в сумі 1 036410,00 грн., ІІ квартал 2012 року в сумі 324 932,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 295 776,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 280 872,00 грн. За наведених обставин представник відповідача вважає податкові повідомлення-рішення правомірними і у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, показання свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що у період з 07.11.2012 по 13.11.2012 ДПІ у м. Рівному було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №596/22-200/34781216 від 14.11.2012 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні комунальні системи», код ЄДРПОУ 34781216 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунків з ТОВ «Медея» код ЄДРПОУ 30718769 за період листопад 2011 року, січень-квітень 2012 року».

На підставі акта перевірки №596/22-200/34781216 від 14.11.2012 ДПІ у м. Рівному було прийнято податкові повідомлення-рішення №0005462342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 295 776,00 грн. та 71 470,50 грн. за штрафними санкціями та №0005472342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 280 872,00 грн. та 70 218,00 грн. за штрафними санкціями.

В акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме позивачем безпідставно до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ «Медея» на загальну суму 1404359 грн., у т.ч. за ІУ квартал 2011 року в сумі 43 017,00 грн., І квартал 2012 року в сумі 1 036410,00 грн., ІІ квартал 2012 року в сумі 324 932,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 295 776,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 280 872,00 грн.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, вважаючи прийнятті податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «Регіональні комунальні системи» та ТОВ «Медея» відбувалися на підставі договору субпідряду №01-11 від 01.11.2011 року (Т-1, а.с.99-100).

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у ТОВ «Медея» у січні 2012 року підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні, первинними документами: податковою декларацією з ПДВ за січень 2012 року, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.01.2012, податковою накладною №9 від 26.01.2012, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.01.2012, податковою накладною №8 від 26.01.2012, податковою накладною №7 від 25.01.2012, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 18.01.2012, податковою накладною №4 від 18.01.2012, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 10.01.2012, податковою накладною №2 від 10.01.2012, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 05.01.2012, податковою накладною №1 від 05.01.2012 (Т-1, а.с.83-98).

Всього за січень 2012 року ТОВ «Регіональні комунальні системи» придбано у ТОВ «Медея» товарів та послуг на загальну суму 300 480,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 080,00 грн.

Реалізація придбаних ТМЦ підтверджується договором субпідряду №01-11 від 01.11.2011 року, довідкою про вартість будівельних робіт та витрат за січень 2012 року, актом приймання будівельних робіт за січень 2012 року, довідкою про вартість будівельних робіт та витрат за січень 2012 року, актом приймання будівельних робіт за січень 2012 року (Т-1, а.с.101-113).

Взаємовідносини між ТОВ «Регіональні комунальні системи» та ТОВ «Медея» у лютому 2012 року здійснювалися на підставі договору субпідряду №02/12-1 від 01.02.2012 (Т-1, а.с.144-145) та підтверджуються наступними, дослідженими у судовому засіданні первинними документами: податковою декларацією з ПДВ за лютий 2012 року, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року, накладною від 29.02.2012 року, податковою накладною №19 від 29.02.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 29.02.2012 року, податковою накладною №18 від 29.02.2012 року, накладною від 23.02.2012 року, податковою накладною №14 від 23.02.2012 року, накладною від 22.02.2012 року, податковою накладною №13 від 22.02.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 21.02.2012 року, податковою накладною №12 від 21.02.2012 року, накладною від 17.02.2012 року, податковою накладною №7 від 17.02.2012 року, накладною №5 від 14.02.2012 року, податковою накладною №5 від 14.02.2012 року, накладною від 16.02.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 09.02.2012 року, податковою накладною №4 від 09.02.2012 року, накладною №3 від 08.02.2012 року, податковою накладною №3 від08.02.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 02.02.2012 року, податковою накладною №1 від 02.02.2012 року (Т-1, а.с.114-143).

Всього за лютий 2012 року ТОВ «Регіональні комунальні системи» придбано у ТОВ «Медея» товарів та послуг на загальну суму 586 251,96 грн., в тому числі ПДВ - 97 798,66 грн.

Реалізація придбаних ТМЦ підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт («бутіки») та витрат за лютий 2012 року, актом приймання будівельних робіт за лютий 2012 року, довідкою про вартість будівельних робіт («кондиціонери») та витрат за лютий 2012 року, актом приймання будівельних робіт за лютий 2012 року, довідкою про вартість будівельних робіт («паливно-витяжна система») та витрат за лютий 2012 року, актом приймання будівельних робіт за лютий 2012 року, довідкою про вартість будівельних робіт («частина навісу») та витрат за лютий 2012 року, накладною від 01.02.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №5 від 01.02.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною №6 від 14.02.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №6 від 14.02.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною від 23.02.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С» , довіреністю №7 від 23.02.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С» (Т-1, а.с.146-164).

Судом встановлено, що у березні 2012 року господарські операції між позивачем та ТОВ «Медея» здійснювалися на основі договору підряду №01/03 від 01.03.2012 року (Т-1, а.с.188-189).

Факт придбання ТМЦ у ТОВ «Медея» підтверджується наступними первинними документами бухгалтерського обліку: податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 року, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року, накладною №3 від 05.03.2012 року, податковою накладною №3 від 05.03.2012 року, накладною №8 від 16.03.2012 року, податковою накладною №8 від 16.03.2012 року, накладною №6 від 14.03.2012 року, накладною №5 від 13.03.2012 року, накладною №11 від 21.03.2012 року, податковою накладною №11 від 21.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.03.2012 року, податковою накладною №15 від 30.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 27.03.2012 року, податковою накладною № 13 від 27.03.2012 року (Т-1, а.с.165-187).

Всього за березень 2012 року ТОВ «Регіональні комунальні системи» придбано у ТОВ «Медея» товарів та послуг на загальну суму 356 960,04 грн., в тому числі ПДВ - 59 493,34 грн.

Реалізація ТМЦ контрагентам підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) - монтажні роботи від 07.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) - заміна фільтрів від 15.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) - ремонт водоочисної системи від 19.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) - заміна запірної арматури від 22.03.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) - заміна запірної apматури від 29.03.2012 року, накладною №01/03-1 від 01.03.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №9 від 01.03.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною №01/03-1 від 16.03.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №11 від 16.03.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною №01/03-1 від 13.03.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №12 від 13.03.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною №20/03-1 від 20.03.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №13 від 01.03.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С», накладною №01/03-2 від 01.03.2012 року на реалізацію ТМЦ ПП «Пенуел-С», довіреністю №10 від 01.03.2012 року на отримання ТМЦ ПП «Пенуел-С» (Т-1, а.с.190-204).

Взаємовідносини ТОВ «Регіональні комунальні системи» та ТОВ «Медея» у квітні 2012 року підтверджується наступними первинними документами, зокрема: податковою декларацією з ПДВ за квітень 2012 року, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, накладною №2 від 02.04.2012 року, податковою накладною №2 від 02.04.2012 року, накладною №5 від 06.04.2012 року, податковою накладною №5 від 06.04.2012 року, накладною №11 від 11.04.2012 року, податковою накладною №11 від 11.04.2012 року, накладною №17 від 20.04.2012 року, податковою накладною №17 від 20.04.2012 року, накладною №14 від 18.04.2012 року, податковою накладною №14 від 18.04.2012 року, накладною №15 від 18.04.2012 року, податковою накладною №15 від 18.04.2012 року, накладною №4 від 05.04.2012 року, податковою накладною №4 від 05.04.2012 року, накладною №18 від 24.04.2012 року, податковою накладною №18 від 24.04.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 06.04.2012 року, податковою накладною №6 від 06.04.2012 року (Т-1, а.с.205-233).

Всього за квітень 2012 року ТОВ «Регіональні комунальні системи» придбано у ТОВ «Медея» товарів та послуг на загальну суму 389 918,46 грн., в тому числі ПДВ - 64 986,41 грн.

Реалізація ТМЦ ПП «Пенуел-С» підтверджується накладною №8 від 23.04.2012 року, довіреністю №19 від 23.04.2012 року, накладною №9 від 25.04.2012 року, довіреністю №20 від 25.04.2012 року, накладною №10 від 20.04.2012 року, довіреністю №21 від 20.04.2012 року, накладною №5 від 06.04.2012 року, довіреністю №16 від 06.04.2012 року, накладною №4 від 02.04.2012 року, довіреністю №15 від 02.04.2012 року, накладною №7 від 18.04.2012 року, довіреністю №18 від 18.04.2012 року, накладною №3 від 05.04.2012 року, довіреністю №22 від 05.04.2012 року, накладною №6 від 09.04.2012 року, довіреністю №17 від 09.04.2012 року (Т-1, а.с.234-249).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тобто правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Медея».

При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами. При цьому відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які підтверджували б його доводи відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем - ТОВ «Регіональні комунальні системи» документи первинного обліку, що описані вище, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Посилання відповідача на відомості надані гр. ОСОБА_5 під час допиту не беруться судом до уваги, так як не стосуються предмету доказування. На думку суду вказані відомості не можуть являтися належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, що засвідчують безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Медея». Окрім того, вони спростовуються самими поясненнями ОСОБА_5 та показами свідка - ОСОБА_6

Зокрема, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що є директором ТОВ «Медея» з 01.02.2012 року. Вказав, що у лютому-квітні 2012 року він підписував усі документи бухгалтерського обліку, в т.ч. і податкові накладні, податкові декларації, які йому давав ОСОБА_8, але самостійно ніякої господарської діяльності не здійснював.

Проте, показаннями свідка - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 підтверджено, що у грудні 2011 року - квітні 2012 року він, на підставі договору представництва від 12.12.2011, укладеного з попереднім директором ТОВ «Медея» ОСОБА_9 здійснював організацію збуту ТМЦ інших підприємствам, надавав послуги юридичним та фізичним особам, здійснював оптову та роздрібну торгівлю ТОВ «Медея». Вказаний договір після зміни директора ТОВ «Медея» не переукладався, і є дійсним на даний момент. Після того як директором ТОВ «Медея» став ОСОБА_7 усі документи бухгалтерського обліку він надав для підпису або особисто ОСОБА_5 або ОСОБА_8.

Посилання податкового органу на наявність в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Рівненській області кримінальної справи К/С №80/17-12 відносно ОСОБА_5 вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, не являється доказом, що свідчить про безумовне вчинення ТОВ «Регіональні комунальні системи» безтоварних операцій у співучасті з ТОВ «Медея».

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ «Медея» без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Медея», визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Медея», як нікчемних.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.203, 215, 216, 218 ЦК України.

Відповідно до Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92), прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (стаття 75 пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі про податкову заставу передбачено, зокрема, що встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключною прерогативою закону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, що податкова звітність ТОВ «Медея» за березень-квітень 2012 року визнана недійсною, у зв'язку з тим господарські операції ТОВ «Медея», не підтверджуються належними документами бухгалтерського обліку, оскільки відповідальність за достовірність та повноту даних податкової звітності, своєчасність підтвердження відомостей про юридичну особу державному реєстратору покладається законом безпосередньо на таку юридичну особу та не може слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань контрагентам такої особи.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача з приводу того, що у січні-квітні 2012 року операції ТОВ «Медея» (код ЄДРПОУ 30718769) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки судом встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Медея» у встановленому порядку було зареєстрованим платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мало відповідне свідоцтво платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Медея» анульоване 29.05.2012 року, тобто в часі пізніше, ніж мали місце спірні правовідносини між позивачем і вказаним контрагентом.

Вказані обставини доводять, що контрагент позивача ТОВ «Медея» володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, на момент здійснення господарських операцій, що підтверджується також показаннями свідків.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному від 29.11.2012 №0005462342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 295 776,00 грн. та 71 470,50 грн. за штрафними санкціями та №0005472342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 280 872,00грн. та 70 218,00грн. за штрафними санкціями.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 29.11.2012 №0005462342 та №0005472342.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні комунальні системи" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.