Ухвала суду № 31620738, 27.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1433/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,

При секретарі Морей Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20», про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дію,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до НКЦПФР України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «ПМК № 20» станом на 25.12.2012 року не розміщено на власній веб-сторінці мережі Інтернет вичерпну інформацію, що передбачена п.п. 1 - 3, 5, 6, 10, 11, 13 - 16 ч.1 ст.77, та інформацію, визначену ч. 3 ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства».

25.12.2012 року Комісією винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ПАТ «ПМК №20» та вказано керівнику ПАТ «ПМК №20» прибути 08.01.2013 року до Комісії.

Тоді ж, Комісією було винесено оскаржуване рішення №1898 «Про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ПАТ «ПМК №20» та усунення порушень» яким: зупинено внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «ПМК №20» та до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ «ПМК №20» з 25.12.2012 року на термін до усунення порушення; заборонено професійним учасникам ринку цінних паперів, що здійснюють депозитарну діяльність, вносити зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ПАТ «ПМК №20» та до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ПАТ «ПМК №20»; зобов'язано депозитаріїв в день отримання цього рішення, але не пізніше наступного робочого дня, довести дане рішення до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітента ПАТ «ПМК №20»; професійним учасникам ринку цінних паперів, які здійснюють депозитарну діяльність щодо цінних паперів, випущених ПАТ «ПМК №20», у триденний термін з моменту отримання ними копії даного рішення повідомити НКЦПФР про взяття його до виконання; зобов'язано ПАТ «ПМК №20» у триденний термін з моменту усунення порушення вимог, що стали підставою для прийняття даного рішення, повідомити НКЦПФР.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Виписки №2 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 28.12.2012 року позивач володіє акціями ПАТ «ПМК №20».

27.12.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Газета» укладено договір №БВ-446/12-3 щодо купівлі-продажу цінних паперів, зокрема акцій ПАТ «ПМК №20».

30.12.2012 року директор ТОВ «Газета» повідомив позивача про розірвання договору №БВ-446/12-3 від 27.12.2012 р. в зв'язку із їх ненадійністю, посилаючись на наявність оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням відповідача, позивач вважаючи що його права та інтереси порушені звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність ухвалення судом оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Так, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон) передбачено, що одним із основних завдань відповідача є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону).

Комісія має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення. (п.30 ч.1 ст.8 Закону).

Так, Правилами (Рішення НКЦПФР «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» (Далі - Порядок) передбачено, що зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента (п.1.14 р.27 Правил) або/та зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі, зупинення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін (п.1.18 р.27 Правил №2272) є санкціями.

Відповідно до ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З аналізу Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закону України «Про рекламу», Рішення НКЦПФР «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» (Далі - Порядок) та інших нормативно-правових актів не вбачається такого правового механізму впливу на власників цінних паперів та емітентів - як застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що прийняття Комісією оскаржуваного Рішення №1898 за своїм правовим змістом є адміністративно-господарською санкцією, порядок застосування якої визначений в ст.12 Закону та Порядку.

Також, п.1 р.4 Правил передбачено, що уповноважена особа при виявленні правопорушення виносить постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Справа про правопорушення порушується з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Пунктом 2 р.4 Правил визначено, що уповноваженою особою про вчинення правопорушення складається акт про правопорушення на ринку цінних паперів. Акт про правопорушення на ринку цінних паперів складається та підписується не пізніше 15 робочих днів з дати винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону уповноважена особа Комісії, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов'язаними з таким правопорушенням документами протягом п'яти робочих днів подає уповноваженій особі Комісії, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає. що вказана процедура дотримана не була і санкція була застосована без дотримання вказаної процедури.

Крім того, враховуючи, що в Рішенні №1898 відповідач зупинив внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ «ПМК №20», а також заборонив професійним учасникам ринку цінних паперів, що здійснюють депозитарну діяльність, вносити зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ПАТ «ПМК №20», а також приймаючи до уваги, що позивач намагався провести реалізацію власних акцій ПАТ «ПМК №20», колегія суддів цілком погоджується з доводами суду першої інстанції та вважає, що Рішення №1898 стосується прав та охоронюваних законних інтересів позивача, який наділений правом звернутись до адміністративного суду для захисту своїх охоронюваних законом інтересів, що не спростовується доводами апелянта та відповідає нормам матеріального та процесуального справа.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем процедура не дотримана і санкція була застосована без дотримання вказаної процедури, зокрема під час прийняття оскаржуваного рішення, відповідач діяв всупереч вимогам норм чинного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано відмовив в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, наведені апелянтом в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.