Постанова № 31620213, 28.05.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 821/882/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О., за участю позивача - ОСОБА_1, відповідачів Муценко Д.В., Бєлінської І.І., Єфанова А.О., представника відповідача Петренко С.М., представника третьої особи Кучер О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Муценко Дмитра Валентиновича директора Херсонського обласного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, Єфанова Антона Олександровича директора Херсонського міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, Бєлінської Ірми Іродієвни старшого спеціаліста міської служби для дітей, третя особа - Херсонський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнених вимог до Муценко Дмитра Валентиновича - директора Херсонського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Єфанова Антона Олександровича - директора Херсонського міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, Бєлінської Ірми Іродієвни - старшого спеціаліста міської служби для дітей, сім'ї та молоді, третя особа - Херсонський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про зобов'язання чиновників обласного центру соціальних служб терміново прочитати курси, на які він з їх вини не потрапив. Відшкодувати моральні збитки, яких він та його родина зазнала в результаті незаконних та свавільних дій чиновників.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги обґрунтував тим, що неодноразово подавав документи на створення нової сім'ї, встановлення батьківства до Херсонського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Херсонського міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді. Про те оскільки у нього не приймали документи, то він не приймав участь у відповідних семінарах. При цьому в наслідок цього йому були спричинені моральні збитки в результаті незаконних дій чиновників.

Відповідач-1 - Муценко Д.В. заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказавши, що оскільки до Херсонського обласного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді не надходило відповідного подання, то відсутні підстави для проведення з ОСОБА_1 відповідного навчання.

Відповідач-2 Єфанов А.О. та його представник Петренко С.М. заперечували проти позовних вимог вказавши, що на даний час документи у позивача прийняті, а подання на навчання не надсилалось оскільки позивач не усунув недоліки по їх належному оформленню.

Відповідач-3 Бєлинська І.І. проти задоволення позову заперечувала у зв'язку з необґрунтованістю.

Представник третьої особи Кучер О.В. заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на необґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного: позивач ОСОБА_1 в адміністративній заяві просить зобов'язати директора ХОЦСССДМ терміново провести для нього тренінг-навчання для кандидатів у прийомні батьки, батьки вихователі, опікуни/піклувальники.

Так, судом з'ясовано, що проведення відповідного навчання врегульовано «Порядком взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах дітей у процесі встановлення опіки, піклування, створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу», який затверджено Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25 вересня 2009 року N 3385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2009 р. за N 972/16988 (далі - Порядок-3385).

Пунктом 2.2. Порядку-3385, визначено повноваження центрів - Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри (далі - регіональні центри): планують та забезпечують підготовку фахівців регіональних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів з питань встановлення опіки, піклування над дітьми, створення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу та здійснення їх соціального супроводження (не рідше одного разу на п'ять років);

за поданням районних, міських, районних у містах служб у справах дітей (додаток 1) формують групи, організовують та проводять навчання для кандидатів в опікуни, піклувальники, у прийомні батьки, батьки-вихователі із залученням фахівців служб у справах дітей;

планують та забезпечують навчання прийомних батьків, батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу (один раз на два роки);

З огляду на таке, суд приходить до висновку, що обов'язковою вимогою для проведення навчання є надходження подання до Херсонського обласного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді.

Отже оскільки будь-яких подань щодо ОСОБА_1 від районних та міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, служб у справах дітей області не надходило, то відсутні підстави для проведення навчання ОСОБА_1

При цьому суд зазначає, що надсиланню подання до обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді передує збирання документів передбачених постановою КМУ від 24.09.08 № 866. Проведення тренінгу-навчання без відповідного подання є порушенням норм чинного законодавства, а також призводить до нецільового використання коштів та порушення бюджетної дисципліни.

Таким чином, суд, не погоджується з твердженням позивача, щодо задоволення вимог про зобов'язання чиновників терміново прочитати курси на які він не потрапив.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Відповідачами доведено правомірність своїх дій.

В свою чергу позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого порушення з боку Відповідачів.

Щодо вимоги про відшкодування моральних збитків, які нібито, позивач та його сім'я зазнали в результаті незаконних та свавільних дій чиновників, суд також не знаходить підстав для їх задоволення.

Тому як, відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що Відповідачами не допущено порушень прав позивача, то вимога щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.2,8,9,12,17,19,158,159, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 червня 2013 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.3.3