ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем України
03.03.2009
Справа №2-24/532-2009
За позовом Приватного підприємства «Баядера» (84646 Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, 33; 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Хімічна, 3/10, ідентифікаційний код 13491057)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С», (95015 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 31; 99000 АР Крим, м. Севастополь, проспект Жовтневої революції, 50, ідентифікаційний код 32896568)
Про стягнення 73969,87 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача – Пушкін С.В., довіреність б.н. від 31.12.2008 р. у справі
Від відповідача – не з’явився
Обставини справи: Приватне підприємство «Баядера» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» про стягнення 73969,87 грн., в тому числі: 73935,04 грн. основного боргу, 34,83 грн. 15% річних.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого позивачем товару за договором поставки № 198/2894 від 26.09.2006 р. на суму 73935,04 грн. яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало підставою для звернення Приватного підприємства «Баядера» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування грошовими коштами у розмірі 34,83 грн.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою у м. Сімферополі згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також за адресою попередньої реєстрації відповідача у м. Севастополі.
Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
26.09.2006 р. між Приватним підприємством «Баядера» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» (Покупець) був укладений договір поставки № 198/2894 (а.с. 18-19).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов’язується передати, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар) на умовах, визначених дійсним Договором.
Найменування, асортимент та кількість товару відображається у видаткових накладних, які підписуються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. (пункт 1.2 Договору)
Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна кожної партії товару визначається Постачальником і зазначається у видаткових накладних.
Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 21 календарного дню з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі та способом, не забороненим чинним законодавством України, за умови попереднього узгодження форми та способу розрахунків з Постачальником. (пункт 4.2 Договору).
Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2006 р., а відносно грошових зобов’язань – до повного їх виконання. Даний договір вважається автоматично пролонгованим строком на 1 рік на тих умовах при відсутності письмового повідомлення, про його припинення, направленим однією стороною другій (п. 10.2 Договору).
За таких обставин, суд вважає, що на день розгляду справи договір поставки № 198/2894 від 26.09.2006 р. продовжує діяти, оскільки сторонами не представлено доказів того, що зазначений договір розірваний.
Позивачем у виконання своїх зобов’язань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар на загальну суму 172077,86 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи : видатковими накладними №№ 241756 від 26.04.2008 р., 241757 від 26.04.2008 р., 241905 від 30.04.2008 р., 242220 від 08.05.2008 р., 242496 від 15.05.2008 р., 242829 від 23.05.2008 р., 243067 від 29.05.2008 р., 243469 від 07.06.2008 р., 243949 від 14.06.2008 р., 246454 від 18.07.2008 р., 247749 від 05.08.2008 р., 2490044 від 20.08.2008 р., 249709 від 28.08.2008 р., 250356 від 06.09.2008 р.251069 від 16.09.2008 р., 252081 від 26.09.2008 р., 252282 від 30.09.2008 р., 252565 від 03.10.2008 р., податковими накладними, товаро – транспортними накладними (а.с.36-74).
Проте, відповідачем була сплачена вартість поставленого товару лише частково у розмірі 98142,82 грн., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 73935,04 грн., що і стало підставою для звернення Приватним підприємством «Баядера» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 73935,04 грн. заборгованості за поставлений товар, через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» заборгованості у розмірі 73935,04 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15% річних за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 34,83 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, пунктом 7.2.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець додатково сплачує Постачальнику 15% річних від суми заборгованості у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» 15% річних за період з 26.04.2008 р. по 26.01.2009 р. у розмірі 34,83 грн. підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.03.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С», (95015 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 31; 99000 АР Крим, м. Севастополь, проспект Жовтневої революції, 50, ідентифікаційний код 32896568) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646 Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, 33; 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Хімічна, 3/10, ідентифікаційний код 13491057, р/р 26000301009201 у філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652) 73935,04 грн. основного боргу, 34,83 грн. річних, 739,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.
Судове рішення № 3161903, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 03.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 532-2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: