Вирок № 31617971, 30.05.2013, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/300/13- к

Номер провадження 1-кп/585/19/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Євтюшенкової В.І.

з участю прокурора Кузьменка В. І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

секретаря Ковган О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, уродженця м. Ромни Сумської області, українця, гр. України, середня, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 1)30.09.2003 року Роменським райсудом за ч. 2 ст. 289 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2)07.07.2006 року за ч. 2 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 02.02.2009 року постановою Конотопського міськрайонного суду умовно-достроково звільнений на підставі ст. 81 КК України на 1 рік 1 місяць 22 дні;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2012 року близько 17 год. 30 хв. в темну пору доби ОСОБА_1, являючись повноправним учасником дорожнього руху, керував велосипедом «Україна», який відноситься до транспортних засобів, належним ОСОБА_3, не маючи освітлювальних засобів, рухався по правому узбіччю проїзної частини вул. Чекістів в напрямку вул. Полтавської в м. Ромни.

У той час назустріч йому по тому ж узбіччю пересувалася пішохід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканка АДРЕСА_2

Не дивлячись на темну пору доби та відсутність достатньої видимості, ОСОБА_1 у порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху, об'їзду перешкоди», мір для безпечного руху на велосипеді не прийняв, швидкість не зменшив, а тому наближаючись до пішохода напроти будинку № 55 по вул. Чекістів в м. Ромни та маючи об'єктивну можливість виявити наближення ОСОБА_4 з відстані, що не перевищує відстань зупиночного шляху його велосипеду, несвоєчасно застосував гальмування, в результаті чого допустив наїзд на потерпілу.

Своїми діями водій велосипеду ОСОБА_1 також порушив вимоги пункту 6.3 Правил дорожнього руху України: «Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на велосипеді необхідно увімкнути ліхтар (фару)».

У результаті зіткнення ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження у вигляді латерального перелому шийки лівого стегна зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 690 від 21.12.2012 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою як наслідок допущених велосипедистом ОСОБА_1 порушень чинних на транспорті правил, що убезпечують рух.

В даній дорожній ситуації водій велосипеда ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом зменшення швидкості. В діях ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у скоєному розкаявся і пояснив, що у листопаді 2012 року в темну пору доби близько 17.00 годин їхав на велосипеді "Україна", який взяв у ОСОБА_3, по вул.Чекістів по узбіччю дороги, розмовляючи при цьому по телефону. Назустріч, також по узбіччю, йшла бабуся, оскільки велосипед не був обладнаний освітлювальним приладом та катафотами, бабусю він не помітив, вона його - теж. Відволікшись на телефонну розмову, штовхнув бабусю велосипедом, від чого вона впала. Намагався її підняти, але вона встати не могла, скаржилась на біль у лівій нозі, тоді підійшли дві жінки і допомогли йому підняти бабусю і завести у двір будинку де вона проживала, подзвонили її дочці і викликали скору та міліцію. Не дочекавшись їх приїзду він поїхав по своїм справам, але залишив дані про себе. Алкоголю у цей день не вживав. Шкоди потерпілій не відшкодував. Також пояснив, що правил дорожнього руху він не знає.

Крім повного визнання підсудним вини, його вина доводиться також наступними доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_4 Даними нею на досудовому розслідуванні та оголошеними у судовому засіданні ( т. 2 а.с. 18-21, 30-33), з яких вбачається, що 11 листопада 2012 року о 17.30 год. вона йшла по вул. Чекістів по стежці зліва від дороги. Помітила за 2 метри як на неї рухається велосипедист, намагалась уникнути зіткнення, але їй це не вдалося. Її ударило рулем велосипеда у стегно, від чого вона впала на спину і відчула різкий біль у лівому стегні. Піднятися через біль не могла, велосипедист намагався їй допомогти. Потім підійшло дві жінки, вони допомогли їй піднятися і завести у двір будинку, де вона проживала. Після цього зателефонували її дочці та викликали швидку допомогу і міліцію.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що восени 2012 року близько 17.00 год., було дуже темно, вона йшла з ОСОБА_6 по вул. Чекістів. Помітили, що на узбіччі дороги лежала літня жінка, а ОСОБА_1 намагався її підняти. Жінка пояснила, що останній збив її велосипедом, скаржилась на різкий біль у нозі. Піднятися через біль не могла. Вони допомогли підняти потерпілу, завели у двір будинку, де вона проживала. Після цього зателефонували її дочці та викликали швидку допомогу і міліцію.

Аналогічні пояснення у судовому засіданні дала також свідок ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що в листопаді 2012 року їй на мобільний телефон подзвонила мати ОСОБА_4 і повідомила, що на неї наїхав велосипедист, вона впала і дуже забилася. Коли приїхала, мати сиділа у дворі будинку по АДРЕСА_2, біля неї було дві жінки і ОСОБА_1 Мати розповіла, що йшла по стежці, а на неї наїхав велосипедист, вона йому кричала, намагалась привернути увагу, але він розмовляв по телефону і не чув. Мати почувається погано. ОСОБА_1 не відшкодував їй шкоду.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що в середині осені 2012 року, день не пам'ятає, приблизно по обіді, його знайомий ОСОБА_1 Попросив у нього велосипед. Велосипед був справний, але освітлення і катафотів на ньому не було, він не попереджав про це ОСОБА_1, оскільки вважав, що останній є людиною дорослою і сам повинен це бачити і розуміти. Пізніше, ОСОБА_1 повернув йому велосипед і розповів, що збив літню жінку на ньому.

Також вина ОСОБА_1 доводиться протоколом огляду місця події від 11 листопада 2012 року, схемою та фототаблицею до нього.

З протоколу огляду предмета та фототаблиці до нього видно, що велосипед "Україна" рожевого кольору освітлювальними та світловідбиваючими приладами велосипед обладнаний не був (т. 2 а.с. 47-48).

Відповідно до висновків проведених по справі судово-медичних експертиз № 690 від 21 грудня 2012 року, № 23 та № 29 від 17 січня 2013 року вбачається, що тілесні ушкодження, спричинені потерпілій відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою ( т. 2 а.с. а.с. 40-41, 88-89, 95-96).

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена у повному обсязі, його дії слід кваліфікувати за ст. 291 КК України, як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, яке спричинило інші тяжкі наслідки.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, з'явився із зізнанням, щиро розкаявся.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, особу підсудного, який має не зняту і не погашену судимість, але задовільно характеризується за місцем проживання, а також те, що злочин є не умисним, але шкода потерпілій не відшкодована, суд вважає необхідним застосувати до нього покарання у виді обмеження волі, при цьому вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст.75 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не вбачається.

Цивільний позов, заявлений Роменським міжрайонним прокурором, про стягнення з підсудного витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 2178 грн. 54 коп. підлягає задоволенню, оскільки потерпіла дійсно знаходилася в лікарні з 11 по 30 листопада 2013 року, сума позову підтверджена розрахунком лікарні (а.с. 6), підсудний визнав даний позов.

Речовий доказ по справі: велосипед "Україна" рожевого кольору слід залишити власнику ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 291 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки шість місяців із застосуванням ст.75, 76 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановлених йому трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та раз на місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету на р/р 31416544700011, МФО 837013, код платежу 24060300, ідентифікаційний код 37929744 банк УДКСУ в Сумській області 2178 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 54 коп. витрат Роменської ЦРЛ за лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4

Речовий доказ: велосипед "Україна" рожевого кольору, переданий на зберігання ОСОБА_3, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова