Ухвала суду № 31616530, 29.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/800/27766/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 травня 2013 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Гаманко О.І., перевіривши касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за позовом Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 18 травня 2013 року відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності 01 листопада 2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п.п.3 п.3 ч.2ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник в порушення зазначених вимог не надав документ про сплату судового збору, що є порушенням вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подане Державною виконавчою службою України клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду касаційної скарги задоволенню не підлягає, оскільки суб'єктом владних повноважень не надано належних доказів про те, що його майновий стан не дає змоги сплати судовий збір при касаційному оскарженні судових рішень у даній справі.

Крім того, касаційна скарга подана з пропуском строку касаційного оскарження, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить суд поновити строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції ним було отримано лише 13 травня 2013 року.

На думку суду, підстави, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи пропуск строку касаційного оскарження, не можна визнати поважними, оскільки з наданої суду копії супровідного листа Київського апеляційного адміністративного суду, про направлення копії постанови від 02 квітня 2013 року, вбачається, що оскаржуване судове рішення на адресу відповідача направлено 09 квітня 2013 року, а сам по собі вхідний штамп із зазначення дати, на який посилається заявник, не може бути визнаний єдиним належним доказом поважності причин пропуску такого строкую. Інших доказів заявником не надано.

Відповідно до вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і якщо підстави, вказані у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене та керуючись статтями 88, 108, 213, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и в:

1.Відмовити Державній виконавчій службі України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду касаційної скарги.

2.Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без руху.

3.Роз'яснити Державній виконавчій службі України право на усунення недоліків касаційної скарги, шляхом сплати судового збору за реквізитами: УДКСУ у Печерському р-ні; рахунок отримувача: 31210255700007; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Код банку отримувача: 820019; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; Код класифікації доходу бюджету: 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)»; Символ звітності: 255; надання до суду оригіналу документу про його сплату та право вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

4.Попередити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги, а невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Гаманко