Ухвала суду № 31616225, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К-39957/10

№ К-39957/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Бухтіярової І.О., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2-а-1952/09/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна»

до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Бейкер-Україна» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкових зобов`язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.08.2008 № 837/33-033/32296918, про порушення позивачем норм пункту 3.1 ст. 3, підпункту 7.8.2 пункту 7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток за І півріччя 2008 року у сумі 305139,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 № 0000521550/0 про донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 320396,00 грн. ( у тому числі: 305139,00 грн. - основний платіж та 15257,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що ТОВ «Бейкер-Україна» на підставі свідоцтва від 19.02.2003 № 101 зареєстрований як суб`єкт технопарку спеціальної економічної зони «Яворів», в якому реалізовувався інвестиційний проект «Переробка сільськогосподарської сировини за технологією «Вальтерверк» для виробництва вафельної продукції з тривалим терміном зберігання».

Згідно поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року об`єкт оподаткування визначений у розмірі 1220,6 тис. грн. Ця сума була віднесена позивачем до рядку 10 «податок звільнений від оподаткування» з посиланням на ст.2 пункт 8 ст. 9 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів»» (Закон № 402-XIV), ст. 13 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (Закон № 2673-XII) та ст. 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування» .

Відповідно до пункту 3.1 ст. 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

На дату реєстрації позивача як суб`єкта спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Яворів» діяла редакція Закону № 402-XIV, згідно ст.2 якого встановлювався особливий пільговий режим оподаткування для суб`єктів спеціальної економічної зони «Яворів».

Зокрема, нормою абзацу 1 пункту 8 ст. 9 цього Закону звільнявся на п'ять років від оподаткування прибуток суб'єктів СЕЗ «Яворів», отриманий на території СЕЗ «Яворів» від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Яворівською районною державною адміністрацією.

Пунктом 23 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинності 31.03.2005, до Закону № 402-XIV внесені зміни, якими виключені статі 2 та 9.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Частиною 3 цієї статті визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено критеріїв, за якими той чи інший закон може бути визначений як закон про оподаткування. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» включає норми, які регулюють питання, що охоплюються сферою оподаткування.

Згідно пункту 1 частини 2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також закон України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Відповідно до частини 3 рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України № 18/183-97) конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Як зазначив Конституційний Суд України, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що з моменту виключення норм Закону № 402-XIV, якими встановлювалися пільги в оподаткуванні суб`єктів господарювання, які зареєстровані в межах СЕЗ, позивач мав сплачувати податок на прибуток на загальних умовах, визначених Законом № 334/94-ВР.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства країни, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: І.О. Бухтіярова М.І. Костенко