Ухвала суду № 31616138, 27.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К-19958/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Продайка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (правонаступника Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010

у справі №2а-8604/08/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 18.08.2008 №0018352301/0/25747/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Присуджено з державного бюджету на користь позивача документально підтверджені судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 змінено. Викладено резолютивну частину в іншій редакції. Позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 18.08.2008 №0018352301/0/25747/10. Присуджено з державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі проведено заміну сторони відповідача Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську на правонаступника Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної позапланової перевірки ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з питань правомірності формування податкового кредиту у вересні, жовтні та листопаді 2007 року по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Донецька індустріальна спілка» та далі по ланцюгах постачання сировини, що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2007 року, податковим органом складено акт перевірки від 15.08.2008 № 2326/130-т/23-408/05393043. На підставі акта перевірки позивачу податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2008 №0018352301/0/25747/10 зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 489971грн.

При цьому попередніми перевірками з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2007 року, пп.3.2.2 довідки № 219т/23-408/05393043 від 19.11.2007, довідки № 227т/23-408/05393043 від 18.12.2007 та довідки № 12т/23-408/05393043 від 23.01.2008 підтверджено суми податкового кредиту, зазначені в декларації по ПДВ за вересень, жовтень 2007 року та вказано, що перевіркою правильності визначення податкового кредиту за вересень, жовтень 2007 року порушень не встановлено.

У п.2.12 вищевказаних довідок вказано, що перевіркою не виявлені взаємовідносини із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду або договори, первинні та інші документи які визнано судом недійсними, або з суб'єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

За підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту у спірних податкових періодах довідками відповідача, складеними за результатами проведених перевірок, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, з підстав порушення при формуванні своїх податкових зобов'язань постачальниками в ланцюгу, з якими у позивача відсутні взаємовідносини.

Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право покупця - платника податку на додану вартість на податковий кредит з обов'язком продавця - платника податку на додану вартість самостійно визначати суму податкового зобов'язання та сплатити її до бюджету.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених у справі судових рішень з мотивів викладених в касаційній скарзі, при цьому підлягає залишенню без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким змінено рішення суду першої інстанції в частині застосування положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є правильним.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук