Рішення № 3161568, 03.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" березня 2009 р.

Справа № 16/9-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Рубцов О.В. (довіреність №14/20-202-09 від 14.01.09)

від 1-го відповідача: не з'явився

від 2-го відповідача: не з'явився

від третьої особи: нез'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до 1. Селянського (фермерського) господарства "Аліна" (смт.Червоноармійськ Житомирської області)

2. Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" (м.Одеса)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Сєтак Віктор Ярославович (м.Житомир)

про визнання правочину недійсним

Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсним договору застави укладеного 21.11.07р. між СФГ "Аліна" і Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" в частині застави іншого транспортного засобу, зернозбиральної машини марки "Обрій", випуску 2006 року, номер об'єкта №0905003, №037432, номер державної реєстрації 10150 АЕ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та, зокрема, зазначив, що в порушення норм чинного законодавства СФГ "Аліна" уклало договір застави, де предметом застави виступає майно, яке йому не належить, а належить на праві власності позивачеві.

Листом від 05.02.09р. № 89 приватний нотаріус Сєтак В.Я. повідомив суд, що свої дії при посвідчені оспорюваного договору застави вважає законними, обгрунтованими, правомірними та вчиненими відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки нотаріальні дії ним вчинені на підставі поданих представниками сторін документів. В цьому ж листі нотаріус просить розглянути справу без його участі, оскільки у розгляді спору покладається на розсуд суду (а.с.27).

Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, про причину неявки суд не повідомили, про день розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Селянським (фермерським) господарством "Аліна" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №6-06-51фл, відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) передав лізингоодержувачу (1-ий відповідач) у лізинг комбайн зернозбиральний КЗС-7 "Обрій", заводський №0905003, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №3 від 16.06.06р. (а.с.13-17).

21 листопада 2007 року між Селянським (фермерським) господарством "Аліна" та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" укладено договір кредиту № 205, згідно якого банк надав СФГ "Аліна" кредит в сумі 200000,00грн. до 20.11.08р. (а.с.30,31).

Відповідно до пп.1.3 вказаного договору кредиту, у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з позичальником договір застави на зерновий комбайн КЗС-7 "Обрій", 2006 року випуску, який належить позичальнику та порука фізичної особи.

21 листопада 2007 року між відповідачами у справі був укладений договір застави (а.с.28,29), відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором кредиту, заставодавець - СФГ "Аліна" передав в заставу заставодержателю - АКБ "Імексбанк" зернозбиральну машину марки "Обрій", випуску 2006 року, заводський №0905003, двигун № 037432, реєстраційний № 10150 АЕ, зареєстрований Червоноармійською ІДТН 24.05.07р., що належить СФГ "Аліна" на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 431047, виданого Інспекцією державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації 24.05.07р. (пп.1.2 договору).

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору застави від 21.11.07р. укладеного між СФГ"Аліна" і Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" в частині застави вказаного транспортного засобу - зернозбиральної машини марки "Обрій", посилаючись на те, що СФГ "Аліна" при укладенні договору застави ввело в оману Акціонерний комерційний банк "Імексбанк", приховавши ту обставину, що право власності на заставлене майно належить позивачу.

Господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з пп.5.2 вищезазначеного договору фінансового лізингу №6-06-51фл від 27.04.06р., предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця (позивача).

Даний договір діє до закінчення лізингу, але не довше 10 років (п.8.1 договору).

Судом встановлено, що договір лизингу є чинним на момент розгляду справи, оскільки в матерілах справи відсутні докази припинення його дії, про що також не заперечив представник позивача.

Відповідно до ст. 576 ЦК України та ст.4 Закону України "Про заставу" від 02.10.92р. № 2654-ХІІ, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст.11 Закону України "Про заставу", заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В порушення умов договору лізингу, СФГ"Аліна" уклало договір застави з АКБ"Імексбанк" передавши в заставу зернозбиральну машину марки "Обрій", заводський №0905003, який є предметом договору фінансового лізингу від 27.04.06р. №6-06-51фл.

Відповідно до пп.5.4 вказаного договору фінансового лізингу, лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати, або в будь-який інший спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу лізингодавця.

В матерілах справи відсутні докази, які б свідчили про надання дозволу лізингодавцем на заставу предмету лізингу, про що також не заперечив представник позивача.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі позов не оспорили, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористались.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню - договір застави, укладений 21.11.07р. між відповідачами у справі в частині застави транспортного засобу - зернозбиральної машини марки "Обрій", випуску 2006 року, заводський №0905003, двигун №037432, реєстраційний № 10150 АЕ судом визнається недійсним.

Судові витрати покладаються на СФГ "Аліна", оскільки його неправомірні дії явились підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав до господарського суду.

На підставі ст.316,321,215,576 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов звдовольнити.

2. Визнати недійсним договір застави, укладений 21.11.07р. між Селянським (фермерським) господарством "Аліна" та Акціонерним комерційним банком "Імексбанк" в частині застави транспортного засобу - зернозбиральної машини марки "Обрій", випуску 2006 року, заводський №0905003, двигун №037432, реєстраційний № 10150 АЕ, який посвідчений 21.11.07р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 17664.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аліна", 12200, смт.Червоноармійськ Житомирської області, вул.Садова 4, ідентифікаційний код 30102978 на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601, м.Київ, вул.Мечникова 16-а, ідентифікаційний код 30401456 - 85,00грн. витрат на оплату державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого, відповідно до ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 04.03.09р.

Суддя

Гансецький В.П.

Друк: 5 прим.

1 - у справу,

2-4 - сторонам,

5-третій особі.