Ухвала суду № 31615430, 25.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/2938/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

представника позивача - Земляного О.Ю. ( довіреність від 20.12.2012р.)

представника відповідача - Федорової А.Б. ( довіреність від 18.02.2013р)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0470/2938/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро» (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ( далі - Відповідач), згідно з яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача № 0000278812/0 від 26.04.2010 року, яким їм визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 177 823, 08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про те, щодо порушення ними приписів підпункту 4.2.9 «є» пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 є помилковими, оскільки оплата клубом вартості послуг з перевезення, проживання та харчування арбітрів, які є працівниками Федерації футболу України та направлялись в межах регламенту всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів ОПФКУ «Прем'єр-ліга» для обслуговування матчів Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро», зумовлена виконанням ними трудової функції та є безпосереднім обов'язком Позивача; по-друге, медичні послуги надавались працівникам в межах трудових правовідносин, що також є обов'язком Позивача, а тому вартість медичних послуг правомірно не включалась до складу доходу працівників, з них не утримувався та не сплачувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а тому Позивач не допускав заниження податку на загальну суму 59 274, 36 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб» Дніпро» задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що висновки Відповідача щодо встановлених порушень в частині неутримання та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб-арбітрів у вигляді вартості послуг з перевезення, проживання та харчування в період обслуговування матчів футбольного клубу, що призвело до визначення суми податкового зобов'язання у сумі 51 570, 63 грн. є необґрунтованими та безпідставними. Крім того суд не встановив з боку Позивача і порушень Закону Украни «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент виникнення правовідносин між сторонами) в частині ненарахування, неутримання та несплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7 703, 73 грн. з суми 51 358, 22 грн., оскільки Позивач цілком правомірно не включив до складу оподатковуваного доходу платника податку загальну суму вартості наданих його працівникам медичних послуг відповідно до умов трудового довгору. ( а.с. 200-202 т.3)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні заявлених вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги приписи підпункту 4.2.9 «є» пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 та не врахував, що оскільки оплату вартості послуг з перевезення, проживання та харчування арбітрів у період обслуговування матчів TOB «ФК «Дніпро», які є працівниками інших підприємств, а не клубу, проводив Позивач ( надавав додаткові блага), то такі доходи мають прирівнюватись з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Крім того, надані медичні послуги футболістам та працівникам клубу, оплата яких здійснена клубом шляхом перерахування грошових коштів на рахунки медичних закладів, також слід вважати доходом, отриманим платником податку від свого працедавця, як додаткове благо, який підлягає оподаткуванню. Оскільки ТОВ ФК «Дніпро в означених правовідносинах є податковим агентом, отже, відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату до бюджету оподатковуваних доходів, то і винесене податкове повідомлення-рішення, з урахуванням допущених ним порушень положень Закону № 889, є законним та обґрунтованим.

TOB «ФК «Дніпро» надало заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - податкового органу, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому підтвердив, що заперечень щодо фактичних обставин справи, встановлених судом, у них заперечень немає.

Представник Позивача - футбольного клубу, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість. Зазначав, що навіть якщо погодитись з позицією податкового органу про те, що вартість проїзду, проживання та харчування арбітрів в готелях прирівняти до додаткового блага арбітрів, обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб з суми такого додаткового блага покладається на самого арбітра ( приписи п.13.4 ст.13 Закону № 889 з урахуванням положень п. 14.1 ст.14 цього Закону). Просив врахувати, що медичні послуги, які надавались працівникам клубу та футболістам, надавались саме в межах трудових відносин, що є обов'язком підприємства та вони не належать до виключень, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами податкового органу у період з 22.02.201 року по 01.04.2010 року проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За наслідком перевірки перевірки 13.04.2010 року складено Акт № 777/08-02/2- 32813827, згідно висновків якого встановлено порушення TOB «ФК «Дніпро», а саме: п. 1.3, п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.9 «е» п. 4.2, пп. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 59 274, 36 грн., в тому числі у 2007 році - 13 257, 01 грн., у 2008 році - 14 129, 70 грн., у 2009 році - 31 887, 65 грн.

На підставі вказаного Акту 26.04.2010 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000278812/0, відповідно до якого сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок з доходів найманих працівників становить 177 823, 08 грн. (за основним платежем - 59 274, 36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 548, 72 грн.).

Скасування вказаного повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги TOB «ФК «Дніпро», суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на обов'язок Позивача, як клубу-господаря поля, по оплаті вартості послуг з перевезення, проживання та харчування арбітрів в період обслуговування матчів TOB «ФК «Дніпро», які є працівниками Федерації футболу України, та враховуючи те, що такі оплати проводились безпосередньо суб'єктам господарювання згідно наданих рахунків, на позивачеві не лежить обов'язок виконання функцій податкового агента вказаних арбітрів під час обслуговування останніми матчів TOB «ФК «Дніпро». Щодо ненарахування, неутримання та несплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7 703, 73 грн. із суми 51 358, 22 грн., яка була сплачена Позивачем за період з лютого 2007 року по грудень 2009 року на користь медичних закладів: TOB «Ортоник», TOB «Ендотехномед», ЗАТ «НМЦ «Клініка сімейної медицини», TOB НПП «Медичні системи та технології», Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова та ПП ОСОБА_3 за надання медичних послуг футболістам та працівникам клубу, суд дійшов висновку про відсутність з боку Позивача порушень Закону Украни «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) ( далі - Закон № 889), оскільки, відповідно даних трудових договорів, укладених Позивачем із своїми працівниками, безпосереднім обов'язком TOB «ФК «Дніпро» є, зокрема, надання останнім медичного обслуговування. А з урахуванням приписів пп. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889 щодо визначення, які доходи не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку , та враховуючи те, що медичні послуги надавались працівникам та футболістам клубу в межах трудових відносин, і вони не належать до виключень, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону, тому Позивач цілком правомірно не включив до складу оподатковуваного доходу платника податку загальну суму вартості наданих його працівникам медичних послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог п. 1.1, 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV (чинного на момент виникнення правовідносин між сторонами), додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

Згідно з пп. «а» 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону (чинного на момент виникнення правовідносин між сторонами), до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств. Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

В той же час, відповідно до п. 14.1 ст.14 Закону № 889 кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

А згідно з п. 13.4 ст. 13 цього Закону особами, відповідальними за сплату ( перерахування ) податку до бюджету є спадкодавці, які отримали спадщину.

Сторонами визнано, що згідно регламенту ФФУ на Позивача, як клубу-господаря поля, покладено обов'язок по оплаті вартості послуг з перевезення, проживання та харчування арбітрів в період обслуговування матчів TOB «ФК «Дніпро», які виконували свої трудові функції, хоча і є працівниками Федерації футболу України.

Більш того, частина сум вартості в рахунок оплати готельних послуг, а саме 39692.90 грн., взагалі перераховувалась Позивачем суб'єктам господарювання згідно наданих ними рахунків, і безпосередньо арбітрами не отримувалась, а тому ніяк не може відноситись до складу додаткового блага цих осіб.

За таких обставин посилання заявника апеляційної скарги на те, що в означених правовідносинах позивач є податковим агентом, отже, відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату до бюджету оподатковуваних доходів, визнається колегією суддів помилковим, та свідчить про безпідставність висновку перевіряючих про порушення Позивачем приписів п. 1.3, п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4 Закону № 889.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на безпідставне неврахування судом встановленого перевіряючими порушення Позивачем пп. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889, яке полягає у ненарахуванні, неутриманні та несплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7 703, 73 грн. з суми 51 358, 22 грн., яка була сплачена клубом за період з лютого 2007 року по грудень 2009 року на користь медичних закладів: TOB «Ортоник», TOB «Ендотехномед», ЗАТ «НМЦ «Клініка сімейної медицини», TOB НПП «Медичні системи та технології», Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова та ПП ОСОБА_3 за надання медичних послуг футболістам та працівникам клубу, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що надані працівникам клубу та його футболістам медичні послуги у межах трудових правовідносин ( щодо надання таких послуг саме відповідно до трудового договору заперечень у сторін не виникало), не включаються до складу оподатковуваного доходу платника податку та не належать до виключень, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону.

Отже, в межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а/0470/2938/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник